Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2754/12 р. Головуючий у 1-й інстанції Кучеренко В.В.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06. 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Гончара О.С.,

суддів Панкеєва О.В., Воробйової І. А.

при секретарі Черненко А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 січня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини. В позові зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу має неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з нею та знаходиться на її утриманні. Рішенням суду з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки у сумі 700 гривень щомісяця. У зв'язку з навчанням дитини за контрактом, вона понесла витрати за 2010-2011 роки 6500 гривень на навчання, а відповідач жодної участі у додаткових витратах на доньку не приймає. Просить суд стягнути Ѕ частину понесених додаткових витрат на навчання доньки та стягнути з відповідача 3250 гривень та судові витрати.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 січня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 3 250, 00 грн. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 188, 20 грн., а всього 3 438,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 24.12.1994 року по 10.08.2005 року, та мають неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з матір'ю.

Рішенням Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 02.04.2009 року з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 701 гривня, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. (арк.с. 22)

Рішенням колегії судів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 03.08.2010 року у зменшенні розміру аліментів за позовом ОСОБА_2 відмовлено. (арк. с.26)

За довідкою № 4-10/547 від 27.10.2011 року неповнолітня ОСОБА_4 є студенткою Державного вищого навчального закладу «Мелітопольського промислово-економічного коледжу», денної форми навчання за контрактом та за період з 2010-2011 роки за навчання було сплачено загальна сума в розмірі 6500 гривень (арк.с.9)

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи і на підставі ст. 185 СК України стягнув з відповідача 3250 гривень, що складає половину суми оплати за навчання неповнолітньої доньки.

Доводи апеляційної скарги проте, що заочне рішення проведено без його повідомлення, та він був за межами міста Мелітополь не спростовують висновків суду щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини, та не заважали йому своєчасно надати свої докази по справі, бо ОСОБА_2 двічі писав заяви про відкладення розгляду справи (арк.с.29, 36-а)

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 обмежений у можливості надання допомоги на навчання доньки через наявність двох малолітніх дітей, відсутність майна є безпідставні, оскільки жодних доказів щодо обмеження працездатності відповідача суду не надано, більш того він працює директором туристичної фірми. (арк.с.60)

Копія довідки про середній заробіток ОСОБА_2 не підписана бухгалтером підприємства ПП «Одисей-тур». Таким чином, ОСОБА_2 сам собі склав довідку, а тому колегія суддів до нього ставиться критично не приймає до уваги. (а.с. 60)

Копія довідки без дачі її видачі проте, що його автомобіль «Мерседес-Бенц»знаходиться під арештом, накладеним 5.11.2010 року (арк..с.61) не є такою, з якої можна з'ясувати матеріальний стан відповідача.

Рішенням колегії судів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 03.08.2010 року за позовом ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів враховано зміна його сімейного стану та наявність на утриманні ще двох малолітніх дітей, одночасно колегія судів дійшла висновку проте, що зміна сімейного стану з урахуванням того, що період 2006-2008 років ОСОБА_2 придбав у власність п'ять транспортних засобів, зокрема автомобілі «Мерседес-Бенц», автомобіль «Форд»та інші дорогі авто, які здавав в оренду дозволяли йому сплачувати аліменти у розмірі 700 гривень на місяць.

За змістом ст.141,150 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 185 Сімейного Кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз ст.185 СК України свідчить про те, що участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком, в даному випадку, батька незалежно від сплати ним аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

У судовому засіданні знайшла підтвердження сума додаткових витрат на утримання ОСОБА_4 в розмірі 6500 гривень (арк.с.9), половина яких з огляду на зміст вимог ст.ст. 141, 150, 185 СК України та позовних вимог, враховуючи принцип справедливості, підлягав задоволенню в розмірі 3250 гривень, понесених позивачкою за період 2010-2011 роки.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Стороні мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч цим вимогам закону відповідач не довів про наявність обставин, які мають істотне значення і повинні враховуватися судом при визначені розміру участі одного з батьків у додаткових витратах. Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_3 та задовольнив їх.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони зроблені на підставі правильного застосування матеріального закону, відповідають матеріалами справи та фактичним обставинам, які були дослідженні і оцінені судом відповідно до вимог статей 10,11,60,212 ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 січня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддясуддясуддя

Гончар О.С. Панкеєв О.В. Воробйова І.А.