Справа №2-239/2008 р.

                                                    РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим,

в складі: головуючого Гордєйчик Т.Ф.

при секретарі Вербицькому І.М.

за участю адвоката ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власника, вселення до квартири, усунення перешкод в користуванні квартирою та встановлення порядка користування квартирою, стягнення моральної шкоди та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди здоров'ю, захист права власності та визначення порядку користування приміщеннями квартири, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить  захистити його порушене право власника квартири АДРЕСА_1  і вселити його у зазначене житлове приміщення, зобов'язати відповідачку ОСОБА_2. не перешкоджати йому у користуванні цією квартирою та визначити порядок її  користування,  а саме : - надати йому у користування 2 житлові кімнати площею 11, 9 кв. м  та площею 11. 7 кв. м, а відповідачці надати житлову кімнату площею 19, 1 кв. м, допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні. Також просив стягнути із відповідачки на свою користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

    Вимоги мотивовані тим, що йому із відповідачкою, колишньою його дружиною,  на праві власності належить зазначена  приватизована квартира.  На даний час шлюб між ними розірвано і склалися неприязні відносини, внаслідок чого відповідачка  перешкоджає у користуванні житлом, не дає змоги знаходитися у квартирі, змінила замки на вхідних дверях і не віддає їх йому, заперечує його сину ОСОБА_2. приходити до нього та знаходитися у квартирі, в той час, як сама надає квартиру у користування іншим особам. Він являється людиною похилого віку, інвалідом, потребує стороннього догляду, а тому вважає, що йому треба виділити у користування саме дві  житлові кімнати . Із зазначених обставин вимушений на даний час проживати у сина, у зв'язку з чим зазнає незручності та морально страждає, а тому наполягає на стягненні з відповідачки моральної шкоди у зазначеному розмірі.

   Відповідачка звернулася до ОСОБА_1. із зазначеним вище зустрічним позовом, у якому також вимагає захисту її права власності на вказану квартиру та визначення порядку користування нею , але вважає, що саме їй потрібно виділити дві зазначені житлові  кімнати , оскільки вона хворіє , дуже погано себе почуває. Не заперечує проти того, що із позивачем по первісному позову  ОСОБА_1. у неї склалися неприязні стосунки, але винен у цьому  його син  ОСОБА_2, який хоче зайняти цю квартиру та розпоряджатися нею. Стверджує, що вона не перешкоджає позивачеві проживати у квартирі, але без присутності його сина, який погрожував її життю. Між тим, просить стягнути із  ОСОБА_1. на свою користь  шкоду у розмірі 10 058 грн., посилаючись на те , що саме його діями спричинена шкода її здоров'ю на зазначену суму.

   У судовому засіданні представник позивача по первісному  позову  ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав відповідно до наведеного. У зустрічному позові просив відмовити.

   Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити. Свій зустрічний позов підтримала у повному обсязі.

   Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню , а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

 Так, матеріалами справи встановлено, що сторони із 02 .09. 1976 року перебували у зареєстрованому шлюбі , який відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 , виданого 31.07.2007 року, був розірваний на підставі рішення Алуштинського міського суду від 13.06.2007 року.

  Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.12. 1994 року сторони мають на праві спільної сумісної власності квартиру  АДРЕСА_1, але  з квітня 2007 року позивач ОСОБА_1. не проживає у зазначеній квартирі, оскільки відповідачка ОСОБА_2. перешкоджає йому у цьому.

Так, встановлено, що між  сторонами склалися неприязні стосунки, ОСОБА_2. наполягає на продажі  квартири і на тому , щоб позивач проживав у своєї рідні, у квітні 2007 року змінила замки у вхідній двері і не надає йому ключа ,перешкоджає появі у квартирі сина позивача - його представника ОСОБА_2. Між тим, без дозволу  на це позивача , у квартирі перебуває сестра відповідачки  - ОСОБА_4.У ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1. намагався вселитися у спірну квартиру , але відповідачкою був вчинений скандал з приводу того, щоб до квартири на заходив  його син ОСОБА_2

 Зазначену обставину підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5.

 Відповідно до ст.358 ЦК України кожен із співвласників  має право володіння та користування спільним майном і згідно до ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні ним цих прав.

  Встановлено, що спірна квартира складається із трьох ізольованих кімнат житловою площею 11,9 кв.м, 19, 1 кв. м, та 11, 7 кв.м , а також коридора площею 6, 2 кв. м , складової 0, 5 кв. м, ванної кімнати 2, 0 кв. м, вбиральні й  площею 2, 0 кв. м, балконів площею 2,5 кв.м,  2,5 кв. м, 10, 8 кв.м .

 Таким чином, можливо визначити порядок користування зазначеними приміщеннями. 

 Посилки відповідачки на те, що між нею та позивачем склалися неприязні стосунки і вони  фактично не можуть проживати разом  в однієї квартирі, а тому її необхідно продати, не являються підставою для відмови у позові ОСОБА_1., оскільки не засновані на законі.

 Між тим, суд приймає до уваги зазначені обставини, а також той факт, що відповідачка категорично проти того, щоб син позивача ОСОБА_2 з'являвся у квартирі, - при вирішенні  питання щодо визначення порядку  користування  спірною квартирою.

 Так, свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 у суді підтвердили, що на даний час між сторонами склалися неприязні стосунки з-за втручання сина позивача -  ОСОБА_2. у їхнє сумісне життя. Позивачка скаржилася на те, що ОСОБА_2 погрожував її життю. Вважають, що за таких обставин сторони не можуть проживати на однієї житловій площі і їм треба поділити квартиру або продати її.

 Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. являється людиною похилого віку, інвалідом 2 групи, непрацездатним, а тому потребує стороннього догляду та допомоги.

Син позивача ОСОБА_2 не може виконувати обов'язки , пов'язані з його доглядом , перебуваючи безпосередньо у квартирі , оскільки проти цього заперечує відповідачка.

 Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_2, за таких обставин, щоб уникнути сварок та суперечок, за батьком буде доглядати стороння людина, яка теж потребує приміщення для знаходження.

   Суд погоджується з таким доводом , оскільки він не суперечить закону, а тому вважає за необхідне вселити позивача  у зазначену квартиру і надати йому  у користування  дві житлові кімнати меншими за площею, а  відповідачці надати у користування одну житлову кімнату, яка більше за розміром, допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні..

 Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, то суд не знаходить для цього підстав.

 Так, встановлено, що між сторонами існує спір про визначення порядку користування зазначеною квартирою, на підставі чого виникають взаємні сварки та  скандали, оскільки добровільно вирішити це питання вони не можуть.

 За таких обставин суд також  не знаходить підстав для задоволення вимог  ОСОБА_2  щодо стягнення шкоди із позивача  по первісному позову ОСОБА_1. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Суду не надано безспірних доказів тому, що саме  внаслідок цих взаємних  сварок та суперечок  сторонам  спричинена зазначена шкода  винними діями однією із них.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.358,391 ЦК України, суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Захистити право власності ОСОБА_1 і вселити його в квартиру за АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні квартирою за АДРЕСА_1.

Визначити порядок користування квартирою за АДРЕСА_1, а саме: - виділити у користування ОСОБА_1 жилу кімнату площею 11,9 кв.м. та жилу кімнату площею 11,7 кв.м. квартири АДРЕСА_1; - виділити у користування ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 жилу кімнату площею 19.1 кв.м.

Допоміжні приміщення: коридор площею 6,2 кв.м., складову площею 0,5 кв.м., ванну  кімнату площею 2,0 кв.м., вбиральню площею 1,2 кв.м. залишити в спільному користуванні.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди здоров'ю, захист права власності та визначення  порядку користування приміщеннями  квартири відмовити.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею  її копії до Апеляційного суду АРК або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Алуштинського міського суду                                                                      Т.Ф.Гордєйчик