Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2/2220/169/2012

2-1480/11/2220/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Березової І.О.

при секретарі Гаврилової Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки

цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про вселення та

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до

ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв'язку з проживанням у іншому постійному місці проживання та скасування його реєстрації ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в поданій суду заяві просить усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом вселення і посилається на те, що з відповідачкою ОСОБА_2 він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад шість років у побудованій тимчасовій літній кухні, яка знаходилася за вищевказаною адресою. 23 березня 1995 року між ними був укладений шлюб. Від перебування у шлюбі мають одну дитину, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час сумісного проживання вони домовилися про початок будівництва власного будинку і що він буде оформлений на відповідачку.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 21 вересня 2010 року шлюб між ними розірвано. За час перебування у шлюбі за спільні сімейні у кошти ними був збудований будинок з господарськими спорудами, гаражем та літньою кухнею, який рішенням Шепетівської міської ради за № 62 від 16.03.2006 року прийнятий до експлуатації, а 15.11.2007 року на ім'я відповідачки видано свідоцтво про право власності.

Незважаючи на факт розлучення, до серпня 2011 року він з відповідачкою продовжував проживати у вказаному будинку, разом вели спільно господарство, мали спільний сімейний бюджет. Однак відповідачка не визнає за ним права власності на частину будинковолодіння, чинить перешкоди, змінила замок на вхідних дверях та не впускає до будинку та інших господарських будівель. Такими діями відповідачка виселила його з будинку, порушила раніше досягнуті між ними домовленості щодо порядку користування житлом. Оскільки іншого житла, придатного для проживання, в нього не має, просить задовольнити його вимоги.

Не погодившись з вимогами позивача, відповідач ОСОБА_2 надала зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв'язку із проживанням у іншому постійному місці проживання та скасування його реєстрації, посилаючись на те, що відповідач не проживає у будинку з 2009 року, має іншу сім'ю, однак добровільно знятися з реєстрації він не бажає. Дана обставина є перешкодою для отримання нею субсидії та на розпорядження нею своїм майном. Відповідач є дуже конфліктною особою з нападами агресії, під час сімейного життя неодноразово вчиняв безпричинні сварки і скандали, принизливо ставився до неї і дітей, вчиняв фізичне насилля до них, він постійно погрожує фізичною розправою, тому вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів щодо неправомірної поведінки позивача. На даний час між ними склалися вкрай неприязні стосунки. Оскільки останній проживає у іншому місці, вважає, що позивач втратив право користування приміщеннями у її будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 свій позов підтримали, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві. ОСОБА_1 пояснив, що в 2011 році відповідачка почала чинити перешкоди у користуванні будинком, в серпні 2011 року заборонила користуватися будинком, поміняла замок на вхідних дверях в будинок, 31 серпня 2011 року вчинила сварку, винесла його речі. Він вимушений був звернутися до міліції. З того часу відповідач не впускає його до будинку, чим перешкоджає користуватися жилим приміщенням. Оскільки іншого житла не має, проживає у матері в с. Хролин Шепетівського району Хмельницької області, просив в судовому порядку вселити його у будинок, належний відповідачу, зобов'язати її не чинити перешкод в користуванні будинком. Зустрічний позов не визнали.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 первісний позов не визнали, в судовому засіданні відповідач пояснила, що володіє будинком на вищевказаною адресою з 1992 року, оскільки саме у цей рік добудувала будинок за власні кошти, які отримала у кредит в сумі 60 000 грн., будівництво будинку проводила будівельна компанія ПМК-181, з якою був укладений договір на будівництво. З 1993 року вона почала проживати у побудованому будинку разом зі своїми дітьми, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

23.03.1995 року вона уклала шлюб з позивачем. З цього часу позивач дійсно вселився у побудований нею будинок, який був вже збудований, ніяких спільних коштів чи своїх особистих коштів на утримання будинку позивач не надавав. До одруження з нею позивач мав іншу сім'ю, перебував у зареєстрованому шлюбі. Однак сімейне життя з відповідачем не склалося, оскільки позивач є дійсно дуже конфліктною особою з нападами агресії, під час сімейного життя неодноразово вчиняв безпричинні сварки і скандали, вчиняв фізичне насилля до неї та відносно дітей, він і тепер постійно погрожує фізичною розправою, погрожує спалити будинок, а тому вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів щодо неправомірної поведінки позивача. У зв'язку з даними обставинами у вересні 2009 року за рішенням Шепетівського міськрайонного суду шлюб між ними було розірвано. На той час позивач добровільно виїхав проживати на інше місце, так як почав підтримувати відносини з іншою жінкою. На теперішній час між ними склалися вкрай неприязні відносини, неправомірна поведінка позивача негативно впливає на душевний спокій дітей, особливо на стан здоров'я сина ОСОБА_3, який має хворобу серця і переніс декілька операцій на серці. У серпні 2011 року дійсно поставила умови для виселення позивача, поміняла замок у дверях, оскільки по вині позивача були пошкоджені вхідні двері, а тому ключі від нового замку позивачу не давала. На даний час не бажає проживати в одному будинку з відповідачем, заперечує проти його вселення, оскільки той має іншу сім'ю, спільне проживання з відповідачем буде неможливим. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд в задоволенні первісного позову відмовити, задовольнив її зустрічний позов.

Вислухавши сторони та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження будинковолодінням шляхом вселення задовольнити, а в зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв'язку із проживанням у іншому постійному місці проживання та скасування його реєстрації відмовити з наступних підстав.

Ч. 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник жилого будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім»ї та інших осіб.

Аналогічне правило міститься в ст. 150 ЖК України, відповідно до якої громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє членів його сім»ї права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку і колишнім членом його сім»ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка являється власницею будинку під АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.11.2007 року, виданого на підставі рішення виконкому Шепетівської міської ради від 15.11.2007 року, та зареєстрованого в Шепетівському комунальному підприємстві «Шепетівське бюро технічної інвентаризації»21 листопада 2007 року, реєстр № 7132, а також рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради народних депутатів № 34 від 15.02.1990 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки з міськземфонду для будівництва індивідуального житлового будинку з усіма зручностями ОСОБА_8 -600 кв.м по АДРЕСА_1

Встановлено, що сторони проживали однією сім'єю з 1995 року, з моменту укладення шлюбу, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міського управління юстиції Хмельницької області 23 березня 1995 року, запис № 90. Позивач вселився у вищевказаний будинок, а 21 березня 1996 року був зареєстрований у ньому.

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1, на 17 грудня 1994 року відповідачкою був побудований житловий будинок, літня кухня, гараж та сарай.

Вказані обставини підтверджуються копією домової книги, копією паспорту позивача та не оспорюються відповідачем.

Встановлено, що у серпні 2011 року неповнолітній син відповідачки ОСОБА_9 звертався до Шепетівського МВ УМВС України із заявою про насильство та порушення його прав як дитини-інваліда зі сторони свого батька ОСОБА_1 З заявою про погрози та насильство в сім'ї з боку ОСОБА_1, крім відповідачки ОСОБА_2, зверталася дочка відповідачки ОСОБА_7 Доведений той факт, що в березні 2011 року безпідставно та неправомірно позивачем ОСОБА_1 до житлового будинку було викликано озброєну групу захоплення. Разом з тим, відповідач не ставила перед судом питання з вимогою про виселення позивача із належного їй будинку, посилаючись на порушення позивачем правил співжиття, і що його поведінка робить неможливим спільне з ним проживання в будинку, хоча такі факти знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Як член сім'ї власниці будинку, якою є відповідачка, позивач проживав у будинку та користувався ним до 31 серпня 2011 року. Той факт, що позивач не користувався будинком з 2009 року у даному судовому засіданні не знайшов свого підтвердження. Відповідно до довідки керуючого справами виконавчого комітету Шепетівської міської ради за № 562 від 16 травня 2012 року ОСОБА_1 проживає та зареєстрований з 21.03.1996 року за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до представленої довідки(медичної) від 21.01.2012 року в даний час проживає в с. Хролин , так як здійснює догляд за своєю матір'ю, 1928 року народженнія.

Разом з тим, відповідач не заперечила того факту, що поміняла ключ на вхідних дверях будинку, давати ключ позивачу не бажає, та стверджує, що спільне проживання є неможливим.

Даний факт підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 показали, що бачили позивача ОСОБА_1 на подвір'ї будинку восени та влітку 2011 року, але чи проживає позивач у вказаному будинку їм невідомо.

Вказані встановлені обставини свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 порушує права позивача як бувшого члена сім'ї власника будинку щодо користування житлом. Будучи членом сім'ї власника жилого будинку під номером АДРЕСА_1, позивач набув право користування вказаним жилим приміщенням. Будь-яких угод про порядок користування будинком при вселенні позивача не мало місця. Припинення сімейних відносин з власником жилого будинку не позбавило позивача права користування належним йому будинком.

З урахуванням зазначених обставин вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення в будинок являються обгрунтованими.

Разом з тим, суд вважає необхідним попередити ОСОБА_1, що у разі порушення ним правил співжиття у відношенні ОСОБА_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_9, він може бути виселений із спірного приміщення.

На підставі викладеного, ст.ст. 379, 381, 383 ЦК України, ст.ст. 9, 150, 156 ЖК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення -задовольнити.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв'язку з проживанням у іншому постійному місці проживання та скасування його реєстрації -відмовити.

Попередити ОСОБА_1 -у випадку порушення ним правил співжиття буде виселений.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя:

Суддя