Справа № 2-5446/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року м. Білгород-Дністровський

Білгород -Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноособово -судді Толкаченко О.О.,

при секретарі -Ткаченко О.М.,

за участю:

позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спадкового майна між спадкоємцями та визнання права власності та по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна між спадкоємцями та визнання права власності.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.

У зв'язку з повторною неявкою позивача ОСОБА_2 у судові засідання 10 квітня 2012 року позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна між спадкоємцями та визнання права власності була залишена без розгляду в частині позовних вимог ОСОБА_2.

06 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спадкового майна між спадкоємцями та визнання права власності (т.2, а.с. 15-17).

У своєму уточненому позові ОСОБА_1 зазначила, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 17.11.2003 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був чоловіком позивачки та батьком відповідачів.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом.

ОСОБА_1 та відповідачі є спадкоємцями першої - черги, які прийняли спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину.

Спадкове майно складається з:

- трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- 10/1000 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2;

- садового будинку АДРЕСА_3;

- земельної ділянки (для ведення садоводства), розташованої за адресою: АДРЕСА_3

Дійти згоди про порядок поділу майна спадкоємцям не вдалося, у зв'язку з чим вони не мають змоги отримали свідоцтво про право власності на майно та оформити його на своє ім'я.

ОСОБА_1 до дня смерті проживала разом із спадкодавцем однією сім'єю та разом із ОСОБА_4 була співвласником вище перерахованого майна.

Посилаючись на ст.ст. 1216, 1258, 1261, 1278, 1279 ЦК України, ОСОБА_1 просить суд:

1. Провести поділ між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкового майна після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

2. Виділити ОСОБА_1:

- трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

3. Виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3:

- 10/1000 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- садовий будинок АДРЕСА_3.

- земельну ділянку (для ведення садівництва), розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

5. Судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 15.02.2006 року надіслав до суду зустрічний позов (т.1, а.с. 127), згідно якого він заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просив суд виділити йому 1/3 частину спадкового майна.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлений нею позов та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні пояснив, що не проти такого порядку поділу спадкового майна, за умови, що в подальшому він викупить частину, що буде належати ОСОБА_3.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду телеграму (т.2, а.с.7), в якій просив розглядати справу у його відсутність, з урахуванням його відгуку від 16 січня 2012 року.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, виданим 17 листопада 2003 року відділом РАГС Білгород-Дністровського управління юстиції Одеської області.

Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме:

- 1/3 частина трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.37);

- 10/1000 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності (т.1, а.с.6), виданим на підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 25 вересня 1997 року за № 1031 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с.11);

- земельна ділянку (для ведення садівництва), розташована за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 030981, виданим Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 27.07.2003 року (т.1, а.с.74).

Інше майно, яке було зазначено в позові ОСОБА_1, а саме: гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та садовий будинок АДРЕСА_3були побудовані померлим ОСОБА_2, однак в експлуатацію вони здані не були та будь-які правовстановлюючі документи на дане майно відсутні, що підтверджується листом начальника Білгород-Дністровського міжміського бюро технічної інвентаризації за № 1038 від 14.07.04 року (т.1, а.с.217) та підтвердили у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 та його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у встановлений Законом строк подали заяву про прийняття спадщини та отримали свідоцтва про право на спадщину за Законом (т.1, а.с. 52-53) на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку (для ведення садівництва), розташована за адресою: АДРЕСА_3; 10/1000 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

На інше майно не було видано свідоцтво на право на спадщину, на підставі того, що на це майно відсутні правовстановлюючі документи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду, що вона не пропонувала відповідачам обмінятися чи продати свої частини спадкового майна, так як думала, що спадковим майном є також і те майно, на яке відсутні документи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачено обов'язкове прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Частина 8 даної норми передбачає, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно;

згідно статті 5 цього Закону, у Державному реєстрі прав реєструються права на такі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення:

1) житлові будинки;

3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для

перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження

матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, прийняття його до експлуатації та державної реєстрації.

Померлим ОСОБА_2 не було здано в експлуатацію та не зареєстровано право власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та садовий будинок АДРЕСА_3, тому право власності на це майно у померлого ОСОБА_2 не виникло.

Відповідно спадкоємці не можуть успадкувати право власності на вказане майно, у зв'язку з тим, що право власності на майно не виникало і у спадкодавця.

Статтею 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до частини 2 статті 1279 ЦК України, спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Так, відповідно до ст. 1278 ЦК України, спадкоємці отримали свідоцтва на право власності на спадкове майно в рівних ідеальних частках. Однак, суд не має можливості задовольнити як первісний позов ОСОБА_1 щодо виділення майна в натурі так і зустрічний позов ОСОБА_5, так-як на частину вказаного майна не має правовстановлюючих документів, сторони не досягли згоди щодо варіантів поділу майна та позивачем не приймалися заходи щодо досудового вирішення спору шляхом укладання правочинів з відповідачами.

Керуючись ст.ст. 331 ч.2, 1216, 1218, 1278, 1279 ЦК України, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 209, 212-216 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні уточненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спадкового майна між спадкоємцями та визнання права власності -відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.О. Толкаченко