Справа № 2207/482/2012
Провадження № 2-а/2207/30/2012
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" квітня 2012 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., при секретарі судового засідання -Беліца М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про оскарження рішення державного виконавця, -
В С Т А Н О В И В :
Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області звернулося до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про оскарження рішення державного виконавця. Вказує, що постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 від 06 лютого 2012 року серії ВП № 31064466 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а/35/09, виданого 12 жовтня 2009 року, про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації 1175,18 грн. недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік на користь ОСОБА_2 Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, позивач просить скасувати вищезазначену постанову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації.
Представник підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 квітня 2009 року у справі № 2-а/35/09 з управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області стягнуто на користь ОСОБА_2 та інших по 1175 грн. 18 коп. недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік на кожного. Постанова набрала чинності.
На виконання вказаної постанови 12 жовтня 2009 року було видано виконавчий лист.
06 лютого 2012 року головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Ізяславського районного суду від 12 жовтня 2009 року № 2-а/35/09 про стягнення з управління праці на користь ОСОБА_2 1175 грн. 18 коп. недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік, якою надав боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 13 лютого 2012 року.
Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації листом № 331 від 10 лютого 2012 року повідомило відповідача про неможливість виконання постанови у зв'язку з обмеженістю фінансових ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Стаття 17 вказаного Закону передбачає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом. Перелік виконавчих документів зазначений у ч. 2 ст. 17 цього закону, де у п. 1 вказані виконавчі листи, що видаються судами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону, виконання рішень, за якими боржниками є структурні підрозділи районних державних адміністрацій, покладається на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в області.
На підтвердження своїх вимог позивач не зазначив в своїй заяві жодних обставин, які згідно з ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»є підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження (пропуск встановленого строку пред'явлення документу до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Однак, виконавчий лист № 2-а/35/09 від 12.10.2009 року було видано Ізяславським районним судом ще за чинності Закону України «Про виконавче провадження»у попередній редакції, яка передбачала трирічний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а відповідно до п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»від 04 листопада 2010 року № 2677-VI, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Таким чином, на день винесення оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження підстав для відмови у його відкритті, передбачених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця не було, строк його пред'явлення до виконання не закінчився, рішення суду чинне, виконавчий лист підвідомчий підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження винесена правомірно і відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує прийняттям рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, у якому конституційний суд дав офіційне визначення того, що положення пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI відповідають Конституції України.
Однак, вказане рішення стосується соціальних виплат, які здійснювалися у 2011 році відповідно до пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06 липня 2011 року, які припинили дію 01.01.2012 року, та не стосуються соціальних виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у 2007 році. Дане рішення не скасовує та не змінює нормативні акти, на яких ґрунтуються судові рішення у спорах, пов'язаних з соціальними виплатами, ухвалені у 2009 році, та не містить посилання про надання йому зворотної сили.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2012 року серії ВП № 31064466 є законними, підстави для скасування спірної постанови відсутні, а тому позов до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 21, 22, 26 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»від 04 листопада 2010 року № 2677-VI, ст.ст. 9-11, 14, 41 ч. 1, 71, 86, 128 ч. 4, 158-163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про оскарження рішення державного виконавця - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В. І. Столковський