ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Семерак І.О. Справа № 22а-1007/08
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської обл. (№ 2а-917/07) Рядок статзвіту № 49
Доповідач: Шавель Р.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,
при секретарі - Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 06.07.2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ “Добробут” про визнання незаконної відмови у знятті із реєстрації місця проживання та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
04.06.2007р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача ТзОВ “Добробут” зняти його з реєстраційного обліку за місцем проживання, видавши йому талони вибуття та здійснивши відповідні відмітки в його громадянському паспорті; стягнути з ТзОВ “Добробут” на його користь 5000 грн. моральної шкоди та понесені витрати на правову допомогу (а.с.4-5).
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 06.07.2007р. позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язано ТзОВ “Добробут” зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за місцем проживання, видавши йому відповідні талони вибуття; стягнуто з відповідача на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди, 1000 грн. витрат за надання правової допомоги, також покладено на ТзОВ “Добробут” судові витрати; в решті позовних вимог відмовлено (а.с.16-18).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ТзОВ “Добробут”, який покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та повернути справу на новий розгляд.
Апелянт вказує, що судом не були вимоги КАС України щодо порядку виклику сторін в судове засідання; позивачу було повідомлено, що Ужгородською міською радою прийнято розпорядження № 213 від 19.05.2000р., згідно якого видача продавцеві квартири довідки про відсутність заборгованості здійснюється лише після підтвердження ним сплати за всі житлово-комунальні послуги.
Також вважає, що оцінка позивачем заподіяної моральної шкоди є необґрунтованою, а сам факт заподіяння моральної шкоди - відсутній (а.с.22-24).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 після продажу належної йому квартири АДРЕСА_1 звернувся до відповідача, що здійснює реєстраційний облік мешканців багатоповерхових будинків, які входять до зони обслуговування товариства, із заявою про зняття його із реєстраційного обліку за вказаною адресою, в чому йому було відмовлено, що стверджується поясненнями позивача та відсутністю будь-якої відповіді на його звернення від 23.05.2007р. з цього приводу (а.с.6-11).
Відповідно до вимог ст.11 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” ТзОВ “Добробут” у розглядуваній ситуації та відповідно до делегованих йому повноважень відноситься до уповноважених органів реєстрації, які ведуть первинний облік громадян, здійснює збір від громадян первинних документів по обліку, видає відкріпні талони та відповідно до Положення про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, затв. наказом МВС України № 571 від 26.05.2004р., передає їх до органів внутрішніх справ.
Задовольняючи позов в частині вимог про зняття з реєстраційного обліку суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду, свідоцтва про смерть.
Даний перелік є вичерпним і жодним іншим нормативним актом не може бути змінений або розширений, через що вимога органу реєстрації (ТзОВ “Добробут”) щодо подачі інших документів, в тому числі довідок про відсутність заборгованості по комунальним платежам від позивача при знятті його з реєстрації є незаконною.
Таким чином, позов в частині зобов'язання ТзОВ “Добробут” зняти позивача із реєстраційного обліку за місцем проживання, видавши йому відповідні талони вибуття, підлягає до задоволення.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача при знятті з реєстрації здійснити відповідну відмітку у його паспорті про зняття з обліку, то в цій частині наведені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Положення про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, затв. наказом МВС України № 571 від 26.05.2004р., внесення до паспорту цих відміток та відомостей входить до компетенції органу внутрішніх справ.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що остання виразилася у невиконанні позивачем попередньої домовленості із покупцем щодо зняття з обліку для переоформлення відповідних документів, відсутності можливості зареєструватися по новій адресі проживання, відлученні з місця праці у робочий час.
Між тим, наведені висновки суду є помилковими, а тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних міркувань.
Згідно з ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Із аналізу представлених позивачем доказів слідує, що останній фактично не вказав в чому саме полягала моральна шкода, заподіяна відмовою відповідача у знятті його з реєстрації за місцем проживання, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, і якими доказами це підтверджується.
Також в матеріалах справи відсутні докази про невиконання позивачем попередньої домовленості із покупцем щодо зняття з обліку для переоформлення відповідних документів, відлучення з місця праці у робочий час.
За таких обставин факт заподіяння моральної шкоди позивачу слід вважати не доведеним.
Також безпідставними є вимоги позивача про стягнення витрат, понесених ним за надану його представником правову допомогу, в розмірі 1000 грн., оскільки доказів понесення таких витрат позивачем не представлено.
Отже, заявлений позов в частині зобов'язання ТзОВ “Добробут” зняти позивача із реєстраційного обліку за місцем проживання, видавши йому відповідні талони вибуття, підлягає до задоволення, в задоволенні решти позовним вимог слід відмовити за безпідставністю.
Відносно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.33-36 КАС України щодо своєчасного та належного виклику представників відповідача в судове засідання, то колегія суддів відхиляє такі, оскільки про час та місце розгляду справи відповідачу було відомо, що стверджується поданим ним клопотанням про перенесення розгляду справи з 06.07.2007р. на іншу дату через відрядження представника відповідача (а.с.12).
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача-суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгояду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки відповідачем не представлено в суді першої інстанції доказів відрядження його представника, не додані такі й до апеляційної скарги, то підстав вважати поважними причини неявки представника відповідача в судове засіданні 06.07.2007р. не має.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” задоволити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 06.07.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Добробут” зняти ОСОБА_1, 12.05.1979р.н., з реєстраційного обліку за місцем проживання у АДРЕСА_1, видавши йому відповідні талони вибуття.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 03 (три) грн. 40 коп. понесених судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: Шавель Р.М.
Судді: Олендер І.Я.
Заверуха О.Б.