КОПІЯ

Справа № 11 -806 /2011 року Головуючий в 1 інстанції Красняк В.І.

Категорія ст. ст. 185 ч.3, 187 ч.2 КК України Доповідач -Задворний О.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Задворного О.Л.,

суддів: Цугеля І.М., Кулеші Л.М..

з участю прокурора Леськіва В.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями захисників: ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Красилівського районного суду від 25 липня 2011 року,-

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця і мешканця м. Красилова, (АДРЕСА_1), з середньою освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, не одруженого, раніше судимого:

- 12 травня 2011 року Красилівським районним судом за ч.1 ст.309 КК України на п'ять місяців арешту, покарання не відбув, -

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю, а згідно ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком, остаточно ОСОБА_6 засуджено на 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

В строк відбуття покарання йому зараховано частину відбутого покарання за вироком Красилівського районного суду з 12 травня по 24 липня 2011 року.

Засуджений ОСОБА_6 утримується під вартою з 13 березня 2011 року.

ОСОБА_6 за ст.ст. 307 ч.2, 311 ч.1, 315 ч.2, 317 ч.2 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу зазначених злочинів.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця м. Красилова, (АДРЕСА_2), українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, не судимого, -

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю, а згідно ст. 70 КК України остаточно на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,-

засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до 1000 грн. штрафу.

ОСОБА_7 за ч.2 ст. 317 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Питання про речові докази вирішено згідно ст. 81 КПК України.

Постановлено стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - 619 грн. 08 коп. судових витрат.

За вироком місцевого суду приблизно о 03 години 40 хвилин 13 березня 2011 року поблизу будинку №74 по вул. Грушевського в м. Красилові ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з метою заволодіння майном ОСОБА_4, вискочивши з автомобіля «Део -Ланос» - таксі, напали на останнього, схопили за руки і завівши ОСОБА_4 за магазин «Люкс», нанесли йому удари руками та ногами в голову та тулуб, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

При цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_3 заволоділи належними ОСОБА_4 шкіряним гаманцем з 1120 гривнями та пластиковою карткою «ПриватБанку»«Копілка»зі 100 гривнями на рахунку. Після цього ОСОБА_6 і ОСОБА_3 сіли у автомобіль під керуванням ОСОБА_9 і поїхали у напрямку м. Хмельницького.

Тієї ж ночі приблизно о 05 год. 30 хв., з метою викрадення чужого майна, ОСОБА_6 з ОСОБА_3 прибули на АЗС ТОВ «Альянс Холдинг», що розташована на 155 км.+820 м. автодороги Житомир -Чернівці побизу с. Баглайки Красилівського району.

З метою полегшення вчинення злочину ОСОБА_3 відвів від приміщення заправочної станції касира торгового залу ОСОБА_8 і насильно утримував за одяг його та оператора заправочної станції ОСОБА_10 біля автомобіля, сварився з ними, наніс два удари правою рукою по обличчю ОСОБА_10, своїми діями відволікав останніх від торгового залу. ОСОБА_6 в цей час через відчинені двері проник в приміщенні АЗС №6023, звідки викрав пляшку горілки «Цельсій»ємкістю 0,5 л., пачку презервативів, 10 упаковок цукерків «Фереро Рошен», одну цукерку «Рафаело»та 10 батончиків шоколаду «Снікерс»на загальну суму 237 грн. 25 коп., які заховав в кишені свого одягу. Далі ОСОБА_6 вийшов з торгового залу і покликав касира ОСОБА_8 і заплатив гроші лише за заправку автомобіля та пиво. Після цього на автомобілі під керуванням ОСОБА_9, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 поїхали з території автозаправки.

В середині вересня 2010 року ОСОБА_7 на території дворогосподарства по АДРЕСА_3, де він проживає, виявив дикорослий кущ трави коноплі, обірвав з нього листя, яке переніс в приміщення сараю на території вказаного господарства, де висушив, перетер руками, помістив в паперовий ящик і зберігав для власних потреб без мети збуту.

Близько 14 години 13 березня 2011 року під час проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_7 в приміщенні сараю по АДРЕСА_3 працівниками міліції на ліжку виявлено та вилучено паперовий згорток із особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), маса якого становить 8,8 г. А біля ліжка виявлено саморобний пристрій для куріння, який складається з двох пластмасових пляшок, в горловині частини пляшки наявні нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0046 г., які ОСОБА_7 зберігав для власних потреб без мети збуту.

В своїй апеляції захисник ОСОБА_12 просить вирок суду щодо ОСОБА_3 змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.187 на ч.2 ст.296 КК України, а за ч.3 ст.185 КК України виправдати за відсутності у його діях складу злочину та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

На думку апелянта висновок суду про винуватість ОСОБА_3 за ст.ст. 187 ч.2, 185 ч.3 КК України не відповідає фактичним обставинам справи. З показів ОСОБА_3 вбачається, що будь -якої домовленості про побиття та пограбування ОСОБА_4 у нього з ОСОБА_6 не було і майна потерпілого він не викрадав. А 2-3 удари потерпілому ОСОБА_3 наніс через те, що ОСОБА_12 образив його та висловлювався нецензурними словами. Про заволодіння грішми потерпілого він дізнався від ОСОБА_6 тільки по дорозі в м.Хмельницький.

По епізоду вчинення крадіжки на АЗС апелянт вважає, що дії ОСОБА_3 містять ознаки адміністративного правопорушення, оскільки достатніх доказів скоєння крадіжки з магазину не здобуто.

Вказує, що домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на вчинення крадіжки з магазину не було, а також дана неправильна оцінка показам потерпілого ОСОБА_4, оскільки в його показах даних на досудовому і судовому слідстві щодо обставин побиття містяться суперечності.

Окрім того, судом не враховано, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, свою вину у побиття потерпілого визнав повністю та щиро розкаявся у скоєнному, відшкодував матеріальні збитки та частково моральну шкоду. А тому вважає, щодо нього можна застосувати ст. 75 КК України.

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_6 змінити і перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 185 КК України, оскільки ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів щодо умислу та домовленості ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 та скоєння крадіжки з магазину.

Вважає, що судом дана неправильна оцінка суперечливим показам потерпілого і безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_6, що причиною побиття потерпілого стало те, що останній ображав його і висловлювався нецензурною лайкою. Не спростовано пояснення ОСОБА_6, що умисел на заволодіння майном потерпілого у нього виник вже після побиття останнього.

Окрім того, захисник вважає призначене покарання явно несправедливим внаслідок суворості. Зокрема, судом не враховано, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, відшкодував потерпілому матеріальні збитки та частково моральні. Також в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_6 в момент скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння. А тому просить обрати йому мінімальну міру покарання.

Засуджений ОСОБА_7 вирок суду не оскаржив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: засудженого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_2 в підтримку доводів апеляцій, прокурора про законність та обґрунтованість вироку, потерпілого ОСОБА_4 про необґрунтованість апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновки місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтуються на сукупності доказів, які в установленому законом порядку зібрані, належно досліджені і правильно оцінені судом першої інстанції.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 показав, що він разом з ОСОБА_3, вийшовши з автомобіля «таксі», взяли ОСОБА_4 під руки і завели за магазин «Люкс», де побили потерпілого руками і ногами. Коли останній впав і втратив свідомість ОСОБА_3 пішов, а він забрав у ОСОБА_4 з кишені гаманець і більше 700 грн.

Крадіжку пляшки горілки, презервативів, 10 коробок цукерок «Фереро Рошен», цукерки «Рафаело», 10 батончиків «Снікерс»з магазину автозаправочної станції він викрав сам. А ОСОБА_3 в цей час перебував на вулиці з працівниками АЗС.

Проте, допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_14 визнав, що після побиття ОСОБА_4 він разом з ОСОБА_3 заволоділи його майном.

Це ж він підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події.

Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що разом з ОСОБА_6, після вживання спиртних напоїв, завели ОСОБА_4 за магазин «Люкс», де разом руками і ногами побили останнього за те, що він їх образив, потім він пішов і не бачив подальші дії ОСОБА_6 щодо потерпілого.

На автозаправочній станції він дійсно із застосуванням фізичної сили відвів касира від приміщення магазину до автомобіля, де насильно утримував останнього і оператора, оскільки вони йому не сподобались.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що коли він попросив водія автомобіля «таксі»відвезти його у м. Кам'янець -Подільський ОСОБА_3 і ОСОБА_6, вийшовши з автомобіля, взяли його під руки та завели за магазин «Люкс», де побили його руками і ногами. При цьому забрали у нього гаманець, гроші у сумі 1120 грн., пластикову картку «Приватбанку»з 100 грн. на рахунку.

Факт побиття потерпілого ОСОБА_4 підтверджується довідкою Красилівської ЦРЛ, згідно якої він з 13 по 28 березня 2011 року перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з приводу забою головного мозку легкого ступеня, забійних ран голови, обличчя; ссаден, гематоми, численних забоїв; закритого перелому кісток носа, параорбітальних гематом, субкон»юктивного крововиливу, ангіопатії сітківки.

Згідно висновку судово -медичної експертизи виявлені у ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді забійних ран правої скроневої ділянки голови, спинки носа, лівої надбрівної ділянки, перелому кісток носа, струсу головного мозку, субкон'юктивального крововиливу лівого ока, параорбітальних крововиливів, могли виникнути від чисельних ударів кулаками та ногами сторонніх осіб 13 березня 2011 року.

З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що коли потерпілий ОСОБА_4 відійшов від автомобіля «таксі», то ОСОБА_6 і ОСОБА_3 пішли за ним. Потерпілий засуджених не ображав та на їх адресу нецензурно не висловлювався.

Через деякий час засуджені повернулись і сказали йому доставити їх в м. Хмельницький.

За даними протоколу огляду місця пригоди біля тильної сторони будинку № 74 по вул. Грушевського в м. Красилові було виявлено належний потерпілому ОСОБА_4 кашкет.

Твердження в апеляціях захисників про те, що причиною побиття засудженими ОСОБА_4 була образа з боку останнього безпідставне, оскільки спростовується показаннями самого потерпілого і свідка ОСОБА_9, підстав не вірити яким у колегії суддів не має.

Наведені докази спростовують доводи апеляції захисників про те, що розбійний напад на потерпілого вчинив лише ОСОБА_6, а ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_4 із хуліганських спонукань.

Твердження в апеляціях захисників про неправильність покладення в основу вироку щодо засуджених за ч.2 ст.187 КК України показань потерпілого ОСОБА_4 безпідставні, оскільки останній послідовно стверджував, що саме ОСОБА_6 з ОСОБА_3 напали на нього і побили з метою заволодіння грошима.

Ці показання потерпілого узгоджуються з висновком судово -медичної експертизи та іншими матеріалами справи.

Уся сукупність доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні розбою за попередньою змовою групою осіб.

І їх дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України.

Доводи апеляцій цього висновку суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для перекваліфікації дій: ОСОБА_3 на ч.2 ст.296 КК України, а ОСОБА_6 на ч.1 ст.187 КК України не має.

З показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_15 вбачається, що на автозаправочній станції з автомашини «таксі»вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які були в нетверезому стані. ОСОБА_3 підійшов до магазину, звідки насильно, тримаючи рукою за одяг, привів до паливно -заправної колонки, де знаходився оператор ОСОБА_15, касира ОСОБА_8. Утримуючи їх біля себе і не даючи можливості ОСОБА_8 повернутись в магазин, ОСОБА_3 почав на них сваритися, шарпати за одяг, наніс удари ОСОБА_15 рукою в обличчя, кричав, що останній неправильно заправляє автомобіль. В цей час в магазин самовільно зайшов ОСОБА_6. Потім останній покликав в магазин ОСОБА_8 і розрахувався лише за пиво та заправку автомобіля. Після від'їзду автомобіля із засудженими, переглянувши відеозапис на камерах відео спостереження, вони виявили, що в той час коли ОСОБА_3 насильно утримував їх біля себе, ОСОБА_6 викрав з магазину пляшку горілки та інші товари.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що на автозаправці ОСОБА_3 вчинив сварку з оператором і касиром біля його автомобіля. ОСОБА_6 в цей час біля них не було. Коли через деякий час ОСОБА_6 повернувся, то приніс із собою шоколадки, цукерки, а також декілька пляшок з пивом.

Факт викрадення ОСОБА_6 з магазину АЗС ТОВ «Альянс Холдинг»пляшки горілки «Цельсій», упаковки презервативів, цукерок «Фереро рошен», «Рафаело», 10 шоколадок «Снікерс»на загальну суму 237 грн. 25 коп. підтверджується відеозаписом камер спостереження та актом інвентаризації.

Зазначеним доказам місцевий суд дав належну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку що крадіжку з магазину АЗС ОСОБА_6 вчинив за попередньою змовою з ОСОБА_3, оскільки без дій останнього, який відволікав увагу ОСОБА_8 і ОСОБА_15, ОСОБА_6 не зміг би скоїти крадіжку.

Дії засуджених за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи апеляцій захисників цих висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування вироку із закриттям провадження у справі стосовно ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України, як і перекваліфікації дій ОСОБА_6 на ч.2 ст.185 КК України не вбачається.

Твердження в апеляції захисника ОСОБА_2 про те, що під час скоєння злочинів ОСОБА_6 не перебував в стані алкогольного сп'яніння безпідставне, оскільки спростовується показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_15. ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_3.

Твердження апелянта ОСОБА_12 про те, що зізнавальні покази на досудовому слідстві ОСОБА_3 давав під психологічним тиском працівників міліції голослівне і будь -якими даними не підтверджено.

Крім цього, ОСОБА_3 про подібне в судовому засіданні не заявляв.

Покарання засудженим ОСОБА_6 і ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про їх особи, обставин, які обтяжують і пом'якшують його.

При цьому судом були враховані і ті обставини, на які є посилання в апеляціях захисників.

Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 і ОСОБА_3, а тому підстав для пом'якшення їм покарання не вбачається.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів.-

у х в а л и л а :

вирок Красилівського районного суду від 25 липня 2011 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляції захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області О.Л.Задворний