У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.05.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого - Симаченко Л. І.,

суддів -Дорчинець С. Г., Дацківа В.В.,

з участю прокурора - Міцовди К. Д.,

засуджених - ОСОБА_1,

та ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 26 січня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Ужгорода Закарпатської області, судимий :

1. 12 травня 2005 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 1 рік;

2. 20 січня 2006 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки і 2 місяці позбавлення волі;

3. 5 червня 2006 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;

4. 13 грудня 2007 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 3 роки і 4 місяці позбавлення волі,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено три роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з дня затримання - 24 вересня 2010 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Житомира, судимий :

1. 30 червня 2009 року Перечинським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 3 роки;

Постановою Перечинського районного суду від 27 січня 2010 року звільнення скасовано з направленням в місця позбавлення волі для відбуття призначеного покарання

2. 11 травня 2010 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. ст. 70, 71 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі;

3. 22 жовтня 2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки 8 місяців позбавлення волі

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком від 22 жовтня 2010 року і остаточно ОСОБА_1 призначено чотири роки і сім місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з дня затримання - 22 січня 2010 року.

Судові витрати за проведення експертиз постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку в сумі 1 338 гривень 64 копійки; з ОСОБА_2 - на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області в сумі 1744 гривні 72 копійки.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин:

3 грудня 2005 року, о 19 - й годині, неподалік КПП «Тиса», біля магазину «АВС», із салону автомобіля марки «Фольскваген Пассат», номерний знак НОМЕР_1, який належить громадянину Угорщини - ОСОБА_4, умисно, повторно, таємно викрав рюкзак, в якому знаходився мобільний телефон марки «Соні - Еріксон», зарядний пристрій та особисті документи, чим потерпілому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 530 гривень.

6 липня 2009 року, о 15 - й годині 30 хвилинах, ОСОБА_1 на березі р. Уж в с. Кам'яниця Ужгородського району, таємно, умисно викрав з кишені штанів, що належали потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Нокія - 6300» вартістю 840 гривень.

18 липня 2009 року, о 3 - й годині, в урочищі «Під замком» поблизу с. Кам'яниця Ужгородського району, неподалік торгівельної палатки «ІНФОРМАЦІЯ_5»

ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно викрали належний ОСОБА_6 електрогенератор вартістю 2 250 гривень.

26 липня 2009 року, о 3 - й годині, на території пляжу в с. Кам'яниця Ужгородського району проник в торгівельну палатку «ІНФОРМАЦІЯ_5», де з шухляди бар - стійки умисно, таємно, викрав 800 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_7.

6 лютого 2010 року, о 21 - й годині 30 хвилинах, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 та будучи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, повторно, викрав із кишені куртки ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Самсунг - 700» вартістю 528 гривень.

22 вересня 2010 року неподалік с. Кам'яниця Ужгородського району, в лісі, знайшов деталі обрізу мисливської рушниці, сховав їх та наступного дня, о 1 - й годині, з метою подальшого переміщення та зберігання намагався перенести їх до себе додому за адресою: АДРЕСА_2, однак був затриманий працівниками міліції.

Прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення судом вимог кримінально - процесуального закону, які полягають у проведенні скороченого судового слідства при частковому визнанні засудженими своєї винуватості.

В апеляції та доповненні до неї ОСОБА_2 просить вирок суду змінити: виключити епізод викрадення за 3 грудня 2005 року у зв'язку з тим, що даний злочин не вчиняв, а перебував в цей час в місцях позбавлення волі; призначити покарання із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75 КК України, враховуючи його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, сімейний стан - проживає без батьків, з бабусею та неповнолітніми братом і сестрою.

ОСОБА_1 вирок не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про задоволення апеляції - скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд ; пояснення засудженого ОСОБА_2, який просив вирок суду змінити з мотивів, зазначених в його апеляційній скарзі; виступи сторін в дебатах; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_2 - частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 370, 374 КПК України вирок в усякому разі підлягає скасуванню, якщо при розгляді справи були допущені такі істотні порушення кримінально - процесуального закону, які унеможливили постановлення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

При розгляді даної справи судом було порушено вимоги кримінально - процесуального закону, які регламентують порядок розгляду справи та постановлення законного і обґрунтованого рішення. Всупереч вимогам ст. 299 КПК України, незважаючи на те, що ОСОБА_2 не визнав епізод викрадення майна за 3 грудня 2005 року та частково визнав крадіжку за 18 липня 2010 року, суд провів по справі скорочене судове слідство, не з'ясувавши у підсудних, чи визнають вони себе винними у вчиненні злочинів саме за тих обставин, що зазначені в обвинувальному висновку, у вказаному в обвинуваченні обсязі і чи вважають доведеними фактичні обставини наявними у справі доказами. Не дотримавшись цих вимог, суд порушив обов'язкову умову, за якою допускається прийняття рішення про недоцільність дослідження інших доказів, що потягнуло за собою невідповідність зазначених у вироку висновків фактичним обставинам справи і дослідженим доказам. ( т. 5 а. с. 6 ).

Приймаючи рішення про проведення скороченого судового слідства, суд навіть не допитав належним чином підсудних щодо обставин, за яких вони вчинили злочини. Наведені в протоколі судового засідання показання носять схематичний характер і не відображають фактичних обставин, які зазначені в пред'явленому обвинуваченні й підлягали доказуванню в кримінальній справі.

Висновки суду, наведені у вироку, суперечать зазначеним в протоколі судового засідання даним. Так, у вироку вказано, що у зв'язку із тим, що жодні докази по справі не досліджувались, їх аналіз в судовому рішенні не наводиться, втім є посилання на докази, які судом не досліджувались, зокрема що стосуються особи винного.

Разом із тим, як вбачається з протоколу судового засідання, після проведення судових дебатів і видалення судді у нарадчу кімнату для постановлення вироку, суд відновив судове слідство, яке у повному обсязі не проводилось та без з'ясування думки учасників процесу дослідив явку з повинною, написану від імені ОСОБА_2 щодо епізоду за 3 грудня 2005 року, призначив службову перевірку заяви засудженого про застосування до нього незаконних методів ведення слідства й за результатами перевірки оголосив постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та дільничного інспектора ОСОБА_11. При цьому суд не тільки порушив передбачений ст. ст. 299, 319 КПК України порядок прийняття таких рішень, а і виявив вибірковість дослідження доказів, зокрема, не перевірив дані щодо перебування ОСОБА_2 у цей період часу під вартою.

Що стосується проведення перевірки заяви засудженого про злочин, то слід зауважити, що така була проведена прокурором, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції і на час її проведення вже висловив свою думку по справі щодо винуватості засудженого. Отже, вважати його неупередженим при прийнятті рішення за результатами розгляду заяви засудженого про злочин не представляється можливим. Крім того, дані обставини свідчать про порушення функціонального контролю прокурора за слідством. Щодо повноти проведення перевірки, то слід зауважити, що слідчі дії по цьому епізоду, а саме: пред'явлення обвинувачення та допит в якості обвинуваченого були проведені слідчим ОСОБА_12, однак щодо нього перевірка не проводилась і процесуальне рішення не приймалось. ( а. с. т. 1 а. с. 226 , 228, 234 - 235; т. 4 а. с. 62; т. 5 а. с. 2 - 3, 4 - 10, 11 - 15 ).

За таких обставин доводи апеляцій прокурора та засудженого ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість вироку заслуговують на увагу Вирок суду підлягає скасуванню, справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, ретельно перевірити доводи апеляцій і в залежності від встановленого прийняте рішення, яке б відповідало вимогам ст. ст. 323, 324, 333 - 335 КПК України.

Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_2 про призначення покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, то такі при умові доведеності винуватості у пред'явленому обвинуваченні, задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих, тяжких злочинів, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні повторно, за попередньою змовою декілька умисних злочинів, які також відносяться до категорії тяжких.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л И В :

Апеляцію прокурора задовольнити. Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 26 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Судді: