ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-65/3929-2012 28.05.12
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України
до 30-тої автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України
про стягнення 9 070,02 грн.
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 28062/4 від 19.12.2011 р.
від відповідача :ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 23.02.2012 р.
встановив :
До господарського суду м. Києва звернулось Моторне (транспортне) страхове бюро України з позовом до 30-тої автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 070,02 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.09.2008 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4 та автомобіля Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить 30-тій автомобільній базі Генерального штабу Збройних сил України, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 22.10.2008 р. у справі № 3-14351-1/08 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП.
Пунктом 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ 23.03.2009 р. здійснило виплату потерпілому в розмірі 9 070,02 грн.
Посилаючись на п. 38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1172 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що до Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 16.09.2008 р. в м. Києві.
У позові Моторне (транспортне) страхове бюро України просить суд стягнути з 30-тої автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України суму страхового відшкодування у розмірі 9 070,02 грн. в порядку регресу.
12.04.2012 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про об'єднання та збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній фактично змінив підстави та предмет позову, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування ще за одним страховим випадком.
Судом було відмовлено у прийнятті вищевказаної заяви у зв'язку із тим, що вона була подана з порушенням вимог ст. 54, 57 ГПК України.
У судовому засіданні 28.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, заперечив проти його задоволення, подав заяву про застосування строків позовної давності.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
16.09.2008 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4 та автомобіля Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить 30-тій автомобільній базі Генерального штабу Збройних сил України, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.10.2008 р. у справі № 3-14351-1/08 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Станом на час скоєння ДТП - 16.09.2008 року цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу -автомобіля Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у визначеному законом порядку застрахована не була.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, щодо експлуатації цього транспортного засобу була застрахована згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3475561), укладеного між ЗАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_4, строк дії якого встановлено з 29.08.2008 року по 28.08.2009 року.
Відповідно до звіту про оцінку № 516 від 05.11.2008 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс Авто" розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП склав 9 070,02 грн.
04.03.2009 року власник пошкодженого транспортного засобу Тойота, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повідомив про страховий випадок та 05.03.2009 року з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 16.09.2008 року.
Згідно з п. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
За таких обставин, 20.03.2009 року позивачем, відповідно до Наказу № 730 від 20.03.2009 року було здійснено страхове відшкодування в розмірі 9 070,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1203 від 23.03.2009 року.
Судом встановлено, що визнаний винним у вчиненні ДТП ОСОБА_5, на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах із 30-тою автомобільною базою Генерального штабу Збройних сил України, тому відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання трудових (службових) обов'язків.
20.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача, як роботодавця винної особи в ДТП, що сталась 16.09.2008 р., із вимогою за вих. № 7278-м від 20.02.2012 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 9 070,02 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 24.02.2012 р. та залишена без відповіді.
Положеннями ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п. 38.2.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Пунктом 1.6. ст. 1 цього ж закону передбачено, що власники транспортних засобів -це юридичні та фізичні особи, які правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Як встановлено судом, транспортний засіб - автомобіль Хюндай, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на час виникнення ДТП належав 30-тій автомобільній базі Генерального штабу Збройних сил України та знаходився під управлінням військовослужбовця ОСОБА_5, який перебував у службових відносинах з відповідачем, чого представник відповідача не заперечував. Вина ОСОБА_5 доводиться матеріалами справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 9 070,02 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів представника відповідача про застосування строків позовної давності та відмову з цих підстав у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, суд вважає їх безпідставними та зазначає наступне.
Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 ЦК України тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як вже встановлено судом, страхове відшкодування ОСОБА_4 позивачем було сплачено 23.03.2009 р., отже, починаючи з 24.03.20089 року, у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло відповідне право регресної вимоги. До господарського суду позивач з даним позовом звернувся 22.03.2012 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті.
За таких обставин суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем в даному випадку не пропущений.
Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн. витрат за юридичні послуги.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що 11.02.2009 р. між МТСБУ (замовником) та СПД ОСОБА_6 (виконавцем) було укладено контракт про надання правової допомоги № 24, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги замовникові на умовах, встановлених цим контрактом, а вартість послуг виконавця визначається по кожній окремій судовій справі, в якій виконавець представляє інтереси замовника шляхом укладення окремих додаткових угод до даного контракту та не може перевищувати 2000,00 грн. за надання правової допомоги по кожній окремій судовій справі.
До матеріалів справи додано додаткову угоду № 85 від 10.02.2012 року до контракту про надання правової допомоги № 24, згідної якої сторони домовились, зокрема, про те, що вартість послуг виконавця за ведення від імені замовника справи № 000-11-7278 за позовом замовника до ОСОБА_5, складає 1 500,00 грн.
Суд вважає, що позивачем не доведено співрозмірність заявленої суми витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи.
При цьому суд приймає до уваги Інформаційний лист ВГСУ від 14.12.2007 року № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", згідно якого суду для визначення розміру витрат необхідно виходити із встановлених нормативно-правовими актами нормами видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартості економних транспортних послуг; часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявних відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалості розгляду і складності справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
У даному випадку при визначенні розміру адвокатських послуг, що заявлений до відшкодування позивачем, відсутнє будь-яке обґрунтування заявлених сум.
У судовому засіданні позивачем не доведено, що вся сума в розмірі 1 500,00 грн. була сплачена позивачем у зв'язку з розглядом даної справи.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в зв'язку з чим зменшує розмір вимоги позивача в частині оплати адвокатських послуг до 200,00 грн. При цьому судом взято до уваги категорію складності справи, кількість судових засідань та участь в них адвоката, що отримав оплату за свої послуги.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до 30-тої автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України про стягнення в порядку регресу 9 070,02 грн. задовольнити.
Стягнути з 30-тої автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 14302928) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, б-р. Русанівський, 8, ідентифікаційний код 21647131) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 9 070 (дев'ять тисяч сімдесят) грн. 02 коп.
Стягнути з 30-тої автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 14302928) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, б-р. Русанівський, 8, ідентифікаційний код 21647131) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. та витрати на послуги адвоката в розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 28 травня 2012 р.
Повний текст рішення підписано 05 червня 2012 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна