ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 5023/9528/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДунаєвської Н.Г.

суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.03.2012

у справі№ 5023/9528/11 господарського суду Харківської області

за позовомПрокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (надалі -Укрексімбанк)

до1. Приватного виробничого підприємства "Квадро" (надалі - Підприємство) 2. ПАТ "КБ "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ (надалі -ПАТ "КБ"Надра")

провизнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача- Кайдашов В.С.

від відповідача-1- не з'явилися

від відповідача-2- Привалова О.Ю.

від прокуратури- Рудак О.В.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року прокурор Київського району м. Харкова звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Укрексімбанк з позовом до Підприємства та ПАТ "КБ "Надра" про визнання недійсним Договору іпотеки від 05.01.2007, укладеного між відповідачами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.12.2011 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 (судді: Фоміна В.О., Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) рішення скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, з метою забезпечення виконання Підприємством своїх зобов'язань перед Укрексімбанком за Кредитним договором, 30.12.2005 між ними укладено Договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, а саме завод, що складається з комплексу будівель, споруд та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: Харківська область, Первомайський район, м. Первомайськ, вул. Залізнична, 76.

Відповідно до п. 1.9 вказаного Договору наступна іпотека без письмової згоди Іпотекодержателя не дозволяється крім самому Іпотекодержателю.

Судами встановлено, що 25.10.2006 ПАТ "КБ "Надра" звернулося з листом до Укрексімбанку та просило останнього надати згоду на передачу Підприємством ПАТ "КБ "Надра" в наступну іпотеку майна, яке є предметом Договору іпотеки від 30.12.2005, укладеного між Укрексімбанком та Підприємством.

У листі від 22.11.2006 Укрексімбанк вказав, що за умови першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані Підприємством в ПАТ "КБ "Надра", на погашення заборгованості Підприємства перед Укрексімбанком, він надає згоду на наступну іпотеку вказаного майна.

22.09.2006 між ПАТ "КБ"Надра" та Підприємством (Позичальник) укладено Кредитний договір № 6/3/2006/М/К/798 (надалі -Кредитний договір від 22.09.2206), відповідно до умов якого Банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 3 000 000 доларів США, з цільовим призначенням - фінансування закупок сільськогосподарської продукції (зернові, зернобобові, масляні) та олії соняшникової для подальшої реалізації на експорт та всередині України.

05.01.2007 між ПАТ "КБ"Надра" та Підприємством (Позичальник) укладено Кредитний договір № 6/3/2007/980/К/944, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 11 000 000 грн., а Позичальник зобов'язується повернути його в строки та на умовах встановлених цим договором.

05.01.2007 між ПАТ "КБ "Надра" та Підприємством (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 6/3/2007/980/І/951 (надалі -Договір іпотеки від 05.01.2007) предметом якого є забезпечення виконання зобов'язань Підприємства за вказаними кредитними договорами.

В п. 2.1.1 даного договору сторони визначили, що його предметом є предмет іпотеки першої черги в Укрексімбанку, згідно Іпотечного договору від 30.12.2005 і відповідно до листа Укрексімбанку від 22.11.2006, Банк не заперечує проти наступної іпотеки нерухомого майна з ПАТ "КБ "Надра".

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що при укладенні Договору іпотеки від 05.01.2007 сторонами не було додержано вимог ст. 13 Закону України "Про іпотеку" та, як наслідок ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому він підлягає визнанню недійсним, на підставі ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та ст. 215 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд мотивував свою постанову тим, що відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про іпотеку" відповідачами була отримана згода Укрексімбанку на передачу майна в наступну іпотеку ПАТ "КБ "Надра", з огляду на що спірний договір іпотеки відповідає вимогам законодавства.

Дані висновки апеляційного господарського суду є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції встановив, що всупереч умові Укрексімбанку, викладеній в листі від 22.11.2006, кредитні кошти, отримані Підприємством в ПАТ "КБ "Надра" на підставі Кредитних договорів від 22.09.2006 та від 05.01.2007, укладених між відповідачами, не були направлені на першочергове погашення заборгованості Підприємства перед позивачем, та дійшов правомірних висновків про те, що і згоди Укрексімбанку на наступну іпотеку отримано не було.

Висновок апеляційного господарського суду про те, що згода позивача на укладення відповідачами спірного договору іпотеки була надана і оформлена належним чином, а подальші дії/бездіяльність відповідачів, які не узгоджуються із цілями позивача, задля досягнення котрих була надана ця згода, не впливають на дійсність відповідного правочину, також, є безпідставним, оскільки згода Укрексімбанку на передачу майна в наступну іпотеку надавалась останнім лише при обов'язковому виконанні умови, викладеної в листі від 22.11.2006, а тому, невиконання умови означає і відсутність згоди.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що при укладенні Договору іпотеки від 05.01.2007 сторонами не було дотримано вимог законодавства, а саме ст. 13 Закону України "Про іпотеку" щодо отримання згоди іпотекодержателя на передачу заставленого майна в наступну іпотеку, а тому правомірно задовольнив позовні вимоги Укрексімбанку про визнання спірного договору недійсним.

В порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 у справі № 5023/9528/11 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2011 у даній справі залишити в силі.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

С у д д і Н. Мележик

О. Подоляк