К/С № 5-78/05
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників
позивача: Мініна С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2005 р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2005 р.
у справі № 2-25/9457-2005
за позовом Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Агрофірма "Чорноморець"
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2005 р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000862331/0 від 26.04.2005 р. та стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що виноматеріали, які виготовляє позивач-сільськогосподарський товаровиробник і реалізує підприємствам вторинного виноробства не є підакцизним товаром, а тому, згідно із п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягає оподаткуванню.
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права. Вважає, що виноматеріали, які виготовляє позивач, є алкогольними напоями у розумінні ст. 1 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", оскільки мають код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів 22 04. Законодавством виноматеріали не виключені із переліку підакцизних товарів. Тому, на операції з реалізації сільгосптоваровиробниками підприємствам вторинного виноробства не розповсюджується спеціальний режим обкладення податком на додану вартість (далі у тексті ПДВ).
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається без участі представника вказаної особи.
Представник позивача в судовому засіданні просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції – без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
25.04.2005 р. податковою інспекцією проведена планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., про що складений акт № 68/03759777/23-1 від 25.04.2005 р. Відповідачем встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (з подальшими змінами та доповненнями) (далі у тексті Закон "Про ПДВ"), яке полягає у заниженні чистої суми податкових зобов’язань в декларації (по куплених і підакцизних товарах) за 2004 рік в розмірі 985977 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією 26.04.2005 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000862331/0 про донарахування позивачеві 1478965,50 грн. (в т.ч. 985977,00 грн. суму основного зобов’язання з ПДВ та 492988,50 грн. штрафних санкцій).
Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про те, що сільськогосподарська продукція (виноматеріали), яка реалізовувались позивачем, не є підакцизною продукцією, а тому, позивач обґрунтовано акумулював суми ПДВ, одержані від реалізації, на спеціальному рахунку, не перераховуючи їх до Державного бюджету України, враховуючи таке.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ЗАТ "Агрофірма "Чорноморець" є сільськогосподарським товаровиробником – заводом первинного виноробства, який вирощує виноград та виробляє з нього виноматеріали.
Вироблені позивачем виноматеріали реалізуються підприємствам вторинного виноробства, які з цих виноматеріалів виготовляють вина, "Совєтське шампанське", ігристі вина, які є підакцизним товаром.
Відповідно до п. "в" ч. 2 ст. 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби" не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів (пункт "в" частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 849-IV).
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про те, що виноматеріали є сировиною для виробництва підакцизних товарів, яка, виходячи із вимог вищевказаної норми закону, не підлягає оподаткуванню.
При цьому, суди правильно врахували приписи ст. 2 Закону України "Про ставки акцизного бору на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.1996 р. № 178/96-ВР (у редакції Закону України від 22.05.2003 р. № 849-IV), якою встановлено ставки акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб’єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1,0 гривні за 1 літр.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач не виробляє виноматеріалів під кодом 220430.
Є правильними доводи судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на позивача як сількосптоваровиробника розповсюджується дія п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ". Відповідно до п. 11.29 ст. 11 вказаного закону до 01.01.2006 року (згідно із Законом України від 23.12.2004 р. № 2287-IV) зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.
Викладеним спростовуються посилання у касаційній скарзі щодо порушення судами норм матеріального права. Відповідно, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 04.08.2006 р.