ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р. Справа № 81425/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Дяковича В.П.,

суддів -Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2011 року у справі №2а-560/11/0303 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.02.2011 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила поновити їй пропущений строк для звернення до суду; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити на її користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2010 рік.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії дитині війни за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки позивач звернулася до суду 17.02.2011 року, суд першої інстанції не правильно залишив без розгляду позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року.

Тому, враховуючи, що позивач не навела жодних поважних причин пропуску нею строку звернення до суду, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2010 року по 16.08.2010 року необхідно залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, суд вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 17.08.2010 року по 31.12.2010 року.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області задовольнити частково.

Постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 02 березня 2011 року у справі №2а-560/11/0303 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2010 року по 16.08.2010 року включно - залишити без розгляду.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 17.08.2010 року по 31.12.2010 року виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І. РИБАЧУК