Справа № 2-4503/2012

пр.2/0812/650/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя в складі:

головуючого судді: Піх Ю.Р.,

при секретарі: Бабенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шостої запорізької державної нотаріальної контори , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

26.01.2010 року позивачі звернулися з заявою до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року батька ОСОБА_4. 29.01.2010 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Так як позивач пропустив встановлений строк в шість місяців. Позивач вважає, що ним пропущено строк на прийняття спадщини з поважних причин. Мати позивачів ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2. та відповідач ОСОБА_3, обговорювали питання, що батьківський дім це батьківщина кожного з них, тому за оформленням спадщини після смерті ніхто з дітей до нотаріальної контори не звертався. Вони вважали, що це питання потрібно обговорити пізніше, щоб не травмувати батька, якому на момент смерті матері було 84 років. Батько -ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Він постійно проживав в АДРЕСА_1. Після смерті батька позивач з братом фактично прийняли спадщину всі ці роки позивач підтримує будинок в належному стані, слідкує за подвір'ям, обробляє город. Позивач вважає, що він фактично прийняв спадщину. Однак в зв'язку з необізнаністю з питань спадкового права, та юридичною неграмотністю, в нотаріальну контору звернувся пізніше. І то лише після того, як на адресу батька стали приходити листи з банків про борги племінника позивачів. Позивачу стало відомо, що його сестра ОСОБА_6, після смерті матері все майно оформила на батька і , користуючись його віком, змусила написати заповіт на користь її сина ОСОБА_3 ОСОБА_6 виїхала за кордон, з батьками вона ніколи не проживала, батьки в 1979 році купили їй дім по АДРЕСА_2 в якому вона проживає і на теперішній час. Там же весь час мешкає її син, відповідач по справі ОСОБА_3, який в будинку батьків взагалі ніколи не мешкав. В 2009 році позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 дізналися, що за оформленням спадщини в нотаріальну контору ще в 2007 році звернувся племінник ОСОБА_3 на ім'я якого було складено заповіт. На теперішній час відповідач по справі ОСОБА_3 письмової згоди позивачам по справі для включення в коло спадкоємців та прийняття спадщини не надає.

В зв'язку з чим позивачі змушені звернутися до суду з вимогою встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали, пояснивши суду, що питання про прийняття спадщини вони намагалися вирішити мирним шляхом з сестрою. Але вона поїхала за кордон, і владнати питання мирним шляхом не вдалося, через юридичну необізнаність вони пропустили строк подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, так як за життя, а саме 16.02.2002 року ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округ ОСОБА_8, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось заповідав відповідачу по справі ОСОБА_3 23.08.2007 року відповідачем було подано заяву до Шостої Запорізької нотаріальної контори про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 711 за 2007 рік. У видачі свідоцтва про право на спадщину Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою відповідачу відмовлено з мотивів не надання право встановлювальних документів та витягу з реєстру права власності на нерухоме майно. Жодної поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачі у своєму позові не зазначають. Позивачами вже заявлялися вимоги про визнання причин пропуску строку прийняття спадщини поважними та визначення строку для прийняття спадщини, які були предметом розгляду цивільній справі № 2-468/2011. В ході розгляду справи № 2-468/2011 позивачі шляхом зміни предмету позову, відмовилися від вимог про визначення причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними, та просили суд визнати їх такими, що фактично прийняли спадщину та визнати за ними право власності на спадкове майно. Така відмова позивачів була прийнята судом, про що свідчить описова частина рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24.06.2011 у справі № 2-468/2011. Під час розгляду справи № 2-468/2011 позивачі підтвердили, що були повністю обізнані про факт смерті батька , та намагалися довести, що своїми фактичними діями щодо вступу у користування спадковим майном прийняли спадщину. З огляду на вищевказане «необізнаність з питань спадкового права та правова неграмотність». Або необізнаність про наявність заповіту не можуть вважатися поважною причиною строку для прийняття спадщини, оскільки є цілком суб'єктивними.

Представник третьої особи Шостої Запорізької державної нотаріальної контори міста Запоріжжя у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе визначити позивачам додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки вважає, що строк для прийняття спадщини ними пропущено з поважної причини.

Абзацами 1, 2, 3, 4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Згідно ст.1270 вказаного Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини. встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивачі не здійснювали дії, які б свідчили про їх відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, суд визнав поважною причину пропуску строку на прийняття спадщини, тому визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Розумним додатковим строком для прийняття спадщини суд вважає два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 61, 208, 209, 212 -215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шостої запорізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщин задовольнити повністю.

Встановити додатковий строк ОСОБА_2, та ОСОБА_1, терміном два місяці з моменту вступу рішення в законну силу, для подання заяви до нотаріуса про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.Р. Піх