Справа № 2018/2-2355/11

н/п 2/2018/291/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року

Київський районний суд м. Харкова:

Головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКБ «Укрсоцбанк»про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та стягнення незаконно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому просить визнати недійсними кредитний договір від 28.01.2008 року та додаткові угоди до нього, визнати недійсним іпотечний договір від 28.01.2008 року, договір про внесення змін №1 та №2 до іпотечного договору, зобов'язати нотаріуса виключити запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, стягнути з відповідача незаконно отримані кошти на за надання кредиту у сумі 5000 грн. та зобов'язати відповідача зарахувати їх в оплату кредиту, зобов'язати відповідача прийняти суму у розмірі 364030,30 грн. з розстрочкою платежів на 150 місяців, місячний платіж буде складати 2426,86 грн., стягнути з відповідача судові витрати.

В своїх доводах посилається на те, що 28.01.2008 р. між ним та відповідачем, укладений Договір відновлюваної кредитної лінії про надання кредиту на суму 119000,00 доларів США, зі сплатою 13,5% річних, строком до 05.01.2015 р. Посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживачів», вважає, що його введено відповідачем в оману, оскільки йому не надано інформацію про кредитні умови.

У графіку платежів докладно не розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом, зокрема платежі в графіку вказані лише з 13.06.2008 року, проте кредит виданий 28.01.2008 року. Не складення графіка погашення кредиту у належному вигляді, було здійснено відповідачем навмисно, з метою ввести його в оману щодо дійсного розміру процентної ставки за кредитом та суми переплати з метою вплинути на прийняття ним рішення про отримання кредиту.

Також, відповідачем неправильно здійснено розрахунок оплати щомісячного платежу за процентами, тобто у розрахунках вказана завищена сума щомісячних платежів, що є обманом.

Крім того, при підписанні Договору Відповідач стягнув з нього комісію за надання кредиту у розмірі 5000,00 грн., що є порушенням п. 3.6. Постанови НБУ № 168 від 10.05.2007р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», відповідно якого банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору). Отже, незаконно стягнуто комісію в розмірі 5000,00 грн.

Порушення вимог чинного законодавства у договорі спрямовані на створення дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, тому відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів»просить визнати договір недійсним в цілому.

У зв'язку з цим, укладений між сторонами у забезпечення кредитного договору, іпотечний договір підлягає визнанню судом недійсним.

У зв'язку з наслідками недійсності правочину розрахунки здійснюються за офіційним курсом НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на дату укладання Кредитного договору.

Таким чином, залишок за кредитом становить 76451,30 доларів США (119000,00 - 42548,70) доларів США, що за курсом 5,05 грн. за 1 дол. США дорівнює 386079,00 грн., а при відрахуванні сум оплачених комісій та пені в розмірі 22048,70, залишок за кредитом становить 364030,30 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. В обґрунтування зазначив, що «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»банки зобов'язано перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту (розділ 2 Правил), а в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача (розділ З Правил).

Згідно Додатку 3 до Договору кредиту, на виконання вимог Правил, позивач був повідомлений про детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення Подорожчання кредиту.

Позивач помилково вказує на те, що Додаток 3 до Договору кредиту є графіком погашення кредиту. Порядок (графік) повернення кредиту зазначений у п. 1.1.2 Договору кредиту (зі змінами внесеними відповідно до додаткових угод №1 від 01.07.2008р., №2 від 22.04.2009р. та №3 від 02.06.2009р.). Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів»відносно введення позивача в оману та ведення ПАТ «Укрсоцбанк»нечесної підприємницької практики є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними доказами.

Як наслідок вказаного вище, розрахунки позивача щодо сум повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами є такими, що не відповідають дійсності, тому що позивач помилково плутає Додаток 3 до Договору кредиту з графіком повернення кредиту.

Щодо сплати позивачем 5000,00 грн. за умовами Договору кредиту, ПАТ «Укрсоцбанк»пояснює наступне. Відповідно до Додатку №1 до Договору кредиту позичальник сплачує комісію за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку. Таким чином, банк не порушував п. 3.6. Правил щодо встановлення платежів, які споживач має сплатити на користь банку, в зв'язку з чим, комісія у сумі 5000,00 грн. передбачена Додатком №1 до Договору кредиту стягнена (сплачена) на законних підставах.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до Договору відновлюваної кредитної лінії №805/6/18/-014 від 28.01.2008 року, укладеного між АКБ СР «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1, останній отримав кредитні кошти на суму 119000,00 доларів США строком до 05.01.2015 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13,5% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Немає правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Посилання позивача на те, що йому не надано інформацію про кредитні умови, що у графіку платежів докладно не розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом, як на підставу визнання договору недійсним, передбачену ч. 1 ст. 230 ЦК України, є помилковим.

Так, п. 1.1.1. договору відновлюваної кредитної лінії від 28.01.2008 року встановлює порядок надання кредиту, сплату відсотків, комісій, в розмірі та в порядку, зазначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку 1 до цього договору, Додатком 2 та Додатком 3, що містить детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання кредиту, встановлюється кредит, в сумі 119000 доларів США з графіком зниження максимального ліміту заборгованості. Стаття 2 договору відновлюваної кредитної лінії містить детальний порядок надання кредиту, нарахування та сплати процентів (комісій).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними є ті умови договору, які визнанні такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Цей договір містить всі істотні умови необхідні для його укладення, зміст умов даного договору є чітким та зрозумілим для сторін, договір підписаний позивачем та Банком. Про згоду позивача з умовами договору свідчить той факт, що він протягом деякого часу здійснював погашення заборгованості за договором.

Жодних обставин, які могли перешкодити укладенню договору, та які банк заперечував або замовчував, також не існує.

Підставами визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»є включення у договори з споживачем умови, які є несправедливим, тобто такі, що всупереч принципу добросовісності мають наслідком дисбаланс договірних прав та обов'язків між сторонами.

Права споживача в разі отримання ним продукції в кредит передбачені ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту. Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які відсотки та інші вартісні елементи кредиту, які не були зазначені у договорі. Тобто споживачеві лише пропонуються умови, а якщо він не погоджується з даними умовами, вправі від відмовитися від послуг банку.

Посилання позивача на те, що відповідачем неправильно здійснено розрахунок оплати щомісячного платежу за процентами, не є підставою для визнання правочину недійсним. Це може вплинути лише на збільшення або зменшення сплати суми відсотків.

Щодо сплати позивачем 5000 грн. комісії, то відповідно до Додатку №1 до Договору кредиту позичальник сплачує комісію за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, тобто сплату цих коштів передбачено договором.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про те, що при укладанні кредитної угоди були порушені права позивача як споживача, а також умови укладених між сторонами правочинів порушують права позивача чи є несправедливими.

Позивач не довів суду, що кредитний договір суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а отже відсутні підстави , передбачені ст.ст. 203,215 ЦПК України для визнання договору та додатків до нього недійсними.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача прийняти від нього суму у розмірі 364030,30 грн. з розстрочкою платежів на 150 місяців, місячний платіж буде складати 2426,86 грн., заявлені вимоги є необґрунтованими. Так, додаток №3 до договору (графік погашення кредиту), додаткова угода №2, додаткова угода №3 є невід'ємною складовою основного договору про надання кредиту та складалися за взаємною згодою сторін. Оскільки сторони зафіксували узгодження по всім умовам договору, то позивач мав можливість ознайомитись з графіком погашення кредиту та внести свої зауваження.

Беручи до уваги, що договір відновлюваної кредитної лінії №805/6/18/-014 від 28.01.2008 року відповідає чинному законодавству, інші вимоги позивача є похідними від визнання договору недійсними, тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України,ст.ст. 6, 230, 638 ЦК України, 11,18 Закона України «Про захист прав споживачів»України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АКБ «Укрсоцбанк»про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та стягнення незаконно отриманих коштів - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі Апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення Рішення.

Головуючий -