Справа №2-546/117/12

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2012 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі:

головуючого: судді Курової О.І.

при секретарі Кисельовій Ю.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «ОП Шахта «Жданівська»

«Про відшкодування моральної шкоди»,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом 28.11.2011 року і просить стягнути з відповідача моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров"я, отриманим при виконанні трудових обов'язків в період роботи на підприємстві.

В судове засідання позивач не з»явився просив розглянути справу за участю його представника.

Представник позивача вимоги обґрунтовує тим, що з 19.06.1990 року по 18.03.1992 року , а потім з 27.05.1999 року по 14.09.2003 року ОСОБА_2 працював прохідником підземним на шахті «Жданівська», та був звільнений за станом здоров»я. У листопаді 2010 року у нього було виявлене професійне захворювання - коніотуберкульоз: антракосілікатоз. За висновком МСЕК від 30.11.2010 року він визнаний інвалідом 3 групи зі стійкою втратою професійної працездатності 40% строком до 01.12.2012 року. За станом здоров"я змушений був звільнитися з роботи, оскільки за висновком МСЕК він не може працювати в підземних та шкідливих умовах.

Вважає, що у зв"язку з отриманою виробничою травмою ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що крім фізичних страждань він визнає моральні. Він став інвалідом, не може обходитися без ліків, у нього порушений сон, став роздратованим. Просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 60 000 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази встановив наступне.

Позивач ОСОБА_2 з 1985 по 2003 рік працював на підземних роботах. В період часу з 19.06.1990 року по 18.03.1992 року , а потім з 27.05.1999 року по 14.09.2003 року працював підземним прохідником на шахті «Жданівська». Звільнений з роботи 14.09.2003 року у зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров»я, що підтверджено трудовою книжкою.

Згідно акту розслідування професійного захворювання від 10.11.2010 року у ОСОБА_2 виявлене професійне захворювання -коніотуберкульоз: антракосілікатоз, причиною виникнення якого, зазначено недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах шкідливих факторів виробництва.

На підставі висновку МСЭК від 30.11.2010 року ОСОБА_2. визнаний інвалідом 3 групи зі стійкою втратою професійної працездатності за професійним захворюванням 40% на строк до 01.12.2012 року.

Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК, медичними документами, поясненнями позивача.

В результаті отриманої травми позивач визнає як фізичні, так і моральні страждання. Він позбавлений можливості повноцінно працювати, та матеріально забезпечувати себе та свою сім"ю, тому що за медичним висновком йому протипоказана робота в підземних умовах, важка фізична праця, у зв»язку з цим, він змушений був звільнитися з роботи. Отримане захворювання вимагає від нього постійного лікування, він не може обходитися без ліків, займатися -по-господарству. Його звичний спосіб життя порушений, він повинен додавати зусиль для організації життя та побуту. Все це викликає у нього почуття приниження та неповноцінності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці", державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Згідно ст..32 Гірничого Закону України власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.

Позивач отримав професійне захворювання під час роботи у ЗАТ «ОП Шахта «Жданівська», що покладає на відповідача обов"язок відшкодувати йому моральну шкоду.

Відповідно до вимог ст.. 237-1 КЗПП України відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків и вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак, із Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»виключена частина 3 статті 34 відповідно до положень Закону України від 23.02.2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України»Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні на час виникнення спірних правовідносин, у зв»язку із зміною спеціального закону, не відповідає за завдану моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України.

Позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки відповідно до вимог ст.. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5-розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров"я потерпілого.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, ступінь втрати ним професійної працездатності, неможливість відновлення стану здоров"я, а також вимоги розумності та справедливості суд оцінює моральні страждання позивача у розмірі 10 000 грн. Зазначена суму підлягає стягненню з відповідача, а також відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

Керуючись ст. 237-1 КЗПП України,88 ЦПК України, на підставі ст. 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОП Шахта «Жданівська»на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. /Десять тисяч грн./.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн.60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Курова О.І.

заяву задоволено частково