Пр. № 2/0544/1515/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

«01»червня 2012 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючий суддя Чемодурова Н.О.

при секретарі судового засідання Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Слов'янського району про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

До суду у травні 2012р. звернулася ОСОБА_1 з позовом до Черкаської селищної ради Слов'янського району про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Черкаське померла мати позивача ОСОБА_3, після якої позивач є єдиним спадкоємцем та подала відповідну заяву до нотаріальної контори.

Після смерті матері залишилася спадщина -житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами у АДРЕСА_1.

Земельна ділянка для будівництва житлового будинку спадкодавцю виділялася за рішенням виконавчого комітету Слов'янської районної ради №298 від 31 жовтня 1963 року, земельна ділянка була відведена в натурі на підставі відповідного акту, домоволодіння за зазначеною адресою згідно погосподарського обліку Черкаської селищної ради належить спадкодавцю

Житловий будинок та господарські побутові будівлі та споруди були збудовані спадкодавцем на виділеній для цих цілей земельній ділянці у спосіб, передбачений на той час законодавством. Будівництво було завершено у 1966р., самочинним не було. Спадкодавець мала усі права та несла усі обов'язки власника будинку, підтримувала його у придатному для користування та проживання стані, сплачувала усі необхідні платежі. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу іншим шляхом, ніж судовим, встановлення факту володіння будинком ОСОБА_3 на праві власності, неможливе.

Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність реєстрації права власності спадкодавця на спадкову будівлю, рішенням реєстратора КП БТІ м. Слов'янська у реєстрації права власності на будинок відмовлено через те, що при житті ОСОБА_3 не зареєструвала за собою право власності.

На час виникнення у спадкодавця ОСОБА_3 у 1966р. права власності на побудований житловий будинок обов'язкова реєстрація права власності на нерухоме майно не була передбачена.

Шляхом прийняття спадщини позивач вважає, що вона отримала право на спадкове майно, побудований будинок не є самочинним, будувався відповідно до дозвільних документів на виділеній для цієї мети земельній ділянці, але на даний час оформити за ОСОБА_3 право власності неможливе через її смерть.

Просить суд встановити факт володіння будівлею -житловим будинком з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3 на праві приватної власності; визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений будинок, як на майно, отримане у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за її відсутність через хворобу та віддаленість проживання.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Черкаське Слов'янського району померла ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим 04.10.2011р.виконкомом Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області (а.с.3).

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3, у Другій Слов'янській державній нотаріальній конторі за її заявою заведена спадкова справа (а.с.4).

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері, який прийняв спадщину.

Після смерті матері позивача залишилася спадщина -житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1.

Земельна ділянка для будівництва житлового будинку спадкодавцю виділялася за рішенням виконавчого комітету Слов'янської районної ради №298 від 31 жовтня 1963 року, земельна ділянка була відведена в натурі на підставі відповідного акту і ця земельна ділянка з 1963 року числиться за спадкодавцем ОСОБА_3 (а.с.7-8).

Згідно даних погосподарського обліку Черкаської селищної ради з 1963 року і по теперішній час домоволодіння за зазначеною адресою належить спадкодавцю ОСОБА_3, яка проживала у цьому будинку і була зареєстрована з 29 січня 1959 року і по час своєї смерті 02 жовтня 2011року, що підтверджується довідкою Черкаської селищної ради (а.с.9 звор.).

Розташована у теперішній час за зазначеною адресою земельна ділянка спочатку мала АДРЕСА_2, остання зміна нумерація будинку відбулася на підставі рішення виконкому Черкаської селищної ради №25 від 29.03.2012р. і остаточно на даний час адреса АДРЕСА_1 (а.с.5-9).

Відповідно до рішення виконкому Черкаської селищної ради від 31 жовтня 1963 року №298 спадкодавцю ОСОБА_3 було дозволене будівництво житлового будинку на виділеній їй ділянці (а.с.7 звор.).

Таким чином, житловий будинок та господарські і побутові будівлі та споруди були побудовані спадкодавцем на виділеній йому для цих цілей земельній ділянці АДРЕСА_1, у передбачений законом, який діяв на час надання земельної ділянки, спосіб.

Будівництво було завершено у повному обсязі у 1966 році, що підтверджується даними інвентарної справи (а.с.11). Будівництво житлового будинку не було самочинним, що підтверджується паспортом на будівництво індивідуального жилого будинку, матеріалами інвентарної справи, реєстрацією місця проживання паспортною службою у цьому будинку, а також прийняттям державою страхових платежів за зазначений будинок, а також рішенням виконкому Черкаської селищної ради від 31 жовтня 1963 року (а.с.5-8,10-12).

Після закінчення будівництва спадкодавець ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 проживали у цьому будинку, у наступному ОСОБА_1 змінила місце проживання, спадкодавець проживала у будинку до часу своєї смерті. Цей будинок був її єдиним постійним місцем проживання. ОСОБА_3 мала усі права та несла усі обов'язки власника будинку, підтримувала його у придатному для користування та проживання стані, користувалася земельною ділянкою, сплачувала усі необхідні платежі. Викладене підтверджується реєстрацією місця проживання спадкодавця за вказаною адресою, квитанціями про сплату страхових та інших платежів (а.с.5-6).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до роз'яснень у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»№5 від 31.03.1995р. (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до ст..255,271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб.

Встановлення факту володіння будівлею - житловим будинком, який розташований за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3 на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 необхідно для реалізації свого права на отримання спадщини після її смерті.

Іншим шляхом, окрім як судовим, встановлення даного факту неможливо у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будівлю.

Той факт, що ОСОБА_3 володіла житловим будинком з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1, на праві приватної власності, підтверджується письмовими доказами,

ОСОБА_1 звернулася за отриманням свідоцтва про право на спадщину після смерті матері до Другої Слов'янської державної нотаріальної контори, однак постановою державного нотаріуса від 04 травня 2012 року її було відмовлено у його видачі у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_3 на спадкову будівлю та правовстановлюючого документу на її ім'я на цей будинок (а.с.14).

ОСОБА_1 звернулася до КП БТІ м. Слов'янська за наданням висновку про реєстрацію права власності на нього, але рішенням реєстратора від 25 квітня 2012 року її у цьому було відмовлено (а.с.13 звор.).

Житловий будинок находиться у задовільному технічному стані, на нього можливе оформлення права власності, що підтверджується матеріалами інвентарної справи (а.с.10-12).

Таким чином встановлення факту володіння будівлею, закінченим будівництвом об'єктом нерухомого майна -житловим будинком з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3 на праві приватної власності можливе тільки у судовому порядку.

При житті ОСОБА_3 зробила розпорядження на випадок своєї смерті та відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори 09.10.1998р., ОСОБА_3 заповіла належний її будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_3 -ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках (а.с.4 звор.)

ОСОБА_5 подала після смерті матері ОСОБА_3 до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1

Після смерті своєї матері ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подання заяви до Другої Слов'янської державної нотаріальної контори (а.с.4).

Відповідно до довідки державного нотаріуса Другої Слов'янської ДНК Грецької Т.П. №02-14 від 13.03.2012р., ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 дійсно прийняла спадщину (а.с.13).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень»у редакції Закону N 1878-VI від 11 лютого 2010 року, який набрав чинності з 16.03.2010 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

За змістом п.9 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних житлових будинків, можливе за заявою власника (користувача) земельної ділянки із обов'язковим наданням відповідного документу.

Оскільки користувач земельної ділянки помер, звернутися у відповідні органи із заявою про прийняття будинку до експлуатації позивач, як її спадкоємець, не може.

На час виникнення у спадкодавця ОСОБА_3 у 1966 році права власності на побудований нею житловий будинок обов'язкова реєстрація права власності на нерухоме майно не була передбачена і не була обов'язковою.

Спадкодавець правомірно набула право власності на побудований нею об'єкт нерухомого майна та володіла ним на праві приватної власності.

Шляхом прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_1 отримала право на спадкове майно -житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Однак, нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі правовстановлюючого документу -свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та правовстановлюючого документу, що викладено у постанові нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії від 04 травня 2012 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Побудований спадкодавцем житловий будинок не є самочинним будівництвом і є об'єктом завершеного будівництва, будувався відповідно до дозвільних документів на виділеній для цих цілей земельній ділянці. Побудований житловий будинок відповідає усім будівельним, санітарним, пожежним та іншим нормам, які застосовуються до будівель відповідного типу, що підтверджується матеріалами інвентарної справи.

У цей час оформити право власності відповідно до вимог діючого у теперішній час законодавства на ОСОБА_3 неможливо у зв'язку з її смертю.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Таким чином, шляхом прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 придбала право власності на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1, але нотаріус відмовив в оформленні права на спадщину, про що вказав у постанові. За відсутністю останнього право власності на належне позивачу спадкове майно може бути визнане за відповідачем Черкаською селищною радою.

Таким чином умов для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.

Відповідно до вищевикладеного та змісту ст.ст.16,392 ЦК України позивач має право на пред'явлення позову про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1, як на майно, отримане нею у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3

У даному випадку позивачка позбавлена можливості в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно -жилий будинок через відсутність правовстановлюючого документу на ім'я матері, отримати який через її смерть неможливо. Позивач має право на успадкування жилого будинку, але таке її право не визнане державним нотаріусом через не оформлення спадкодавцем права власності.

Вищевикладене унеможливлює для позивача оформлення права на спадщину нотаріальними засобами і отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, за відсутністю яких належне позивачу майно залишиться у користуванні відповідача Черкаської селищної ради, звернення позивача до суду із вказаним вище позовом є єдиним способом захистити своє право. Власності на спадщину, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331,392,1216,1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 225-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Слов'янського району про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування -задовольнити.

Встановити факт володіння будівлею - житловим будинком з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1, як на майно, отримане у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заяво відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено «06»червня 2012 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова