Справа №2-а-408/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Ковальській К.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України і просив (з урахуванням доповнень до позову):

- визнати бездіяльність державної виконавчої служби України неправомірною, та такою, що порушує його Конституційні права, свободи або інтереси;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України виконати виконавчі дії, передбачені ст.11 Законом України «Про виконавче провадження», а саме здійснити заходи, необхідні для своєчасного і повному обсязі виконання зазначеного в документі на примусове виконання рішення щодо виплати Міністерством оборони України ОСОБА_1 невиплаченої частини одноразові грошової допомоги в розмірі 79461,00 гривень;

- стягнути з Державної виконавчої служби України на свою користь моральну шкоду завдану її бездіяльністю в сумі 5471 грн.( п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень).

Свої вимог Позивач мотивує тим, що 02 грудня 2010р. постановою Солом'янського районного суду міста Києва по справі № 2-а-1217/10 було зобов'язано Міністерство оборони України (Департамент фінансів) виплатити йому невиплачену частину одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, в розмірі 79461.00 гривень.

Зазначене судове рішення було залишене без змін у під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, і 05.07.2011 року воно було відкрите постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л.

Незважаючи на те, що боржник у встановлений ст.25 Закону України «Про виконавче провадження»у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і до теперішнього часу не надав документального підтвердження повного виконання рішення державного виконавця, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України примусове виконання рішення так і не розпочала, заходів щодо забезпечення виконання передбачених законом не вжила.

У зв'язку з цим ОСОБА_1 підкреслює, що вже протягом майже двох років не може добитися з вини Державної виконавчої служби України виконання постанови суду від 02 грудня 2010 року та отримати невиплачену частину одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.

Такими незаконними та безвідповідальними діями, як вказує Позивача, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в невиконанні судового рішення, недбалому відношенні до нього, приниження. ОСОБА_1 вказує, що відмова Відповідача виконувати судове рішення спричинили йому фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання. Моральну шкоду Позивач оцінює в розмірі 5470 грн (5 мінімальних розмірів заробітної плати).

Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання представника не направив, проте надав суду копію виконавчого провадження №27894674 за виконавчим листом Солом'янського районного суду м. Києва від 17.05.2011р. про зобов'язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 відповідні суми.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши письмові матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2010р. зобов'язано Міністерство оборони України (Департамент фінансів) виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, в розмірі 79461,00 гривень. Зазначене судове рішення набрало чинності та підлягає виконанню.

17 травня 2011 року ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист, а 05 липня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №27894674). (а.с.12)

У відповідності до вказаної постанови боржнику було запропоновано самостійно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту отримання постанови.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копія зазначеної постанови була направлена стягувачу та боржнику лише 04.08.2011р.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження, наданих Відповідачем, відсутні докази вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання постанови суду від 02.12.2010р. в період після відкриття виконавчого провадження і до 28.02.2012р., коли державним виконавцем було подано до суду заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Натомість, протягом більше семи календарних місяців державний виконавець не здійснював жодних дій у межах виконавчого провадження, що безспірно свідчить про обґрунтованість вимог Позивача про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною в межах періоду з 05.07.2011р. по 28.02.2012р. (дати подання заяви до суду про зміну способу виконання судового рішення).

У зв'язку з поданням заяви про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення суду державним виконавцем ухвалена постанова про зупинення виконавчого провадження до розгляду судом вказаної заяви, що відповідає вимогам ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому вимоги про зобов'язання Відповідача виконати виконавчі дії, передбачені ст.11 Законом України «Про виконавче провадження», не можуть бути задоволені, оскільки на сьогодні виконавче провадження зупинене.

Що стосується вимог про стягнення з Відповідача моральної шкоди, завданої бездіяльністю Державної виконавчої служби, то суд керується наступним.

Згідно з ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи, що Позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені одночасно з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вони підлягають розгляду в межах даного провадження.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З наданих Позивачем пояснень суд не вбачає доведеного факту заподіяння йому будь-якої моральної шкоди бездіяльністю Державної виконавчої служби, будь-які докази у наявності моральних переживань чи страждань ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, підстав для задоволення вимог у цій частині суд не має.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 17, 33, 71, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України в період з 05 липня 2011 року по 28 лютого 2012 року під час примусового виконання Постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2010 року про зобов'язання Міністерства оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі інвалідності в сумі 79461,00 гривень (виконавче провадження № 27894674).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 32,12 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду у разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України подається протягом 10 днів з дня отримання стороною її копії.

Суддя: