1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Пнівчук О.В., Соколовського В.М.

секретаря Гинчак В.І.

з участю представника страхової компанії Бабака А.В.

позивача ОСОБА_2 його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», яка перейменована в публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про примусове виконання умов договору страхування за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі ПАТ «УСК «ГАРАНТ_АВТО» на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 3 серпня 2010 року по 2 серпня 2011 року між ним та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно зазначеного договору забезпеченим транспортним засобом є належний йому автомобіль марки БАЗ номерний знак НОМЕР_1. 29 листопада 2010 року у м. Львові по вул. Гвардійській належний йому транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 при дорожньо-транспортній пригоді зазнав пошкоджень. Винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано водія ОСОБА_4 Проте страхова компанія відмовляється виплатити йому страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля. Посилаючись на те, що автомобіль БАЗ номерний знак НОМЕР_1 зазнав пошкоджень під час дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі ст.ст. 979,980,981 ЦК України просив зобов'язати відповідача виконати договір страхування від 03.8.2010 року (Поліс №ВС1317448) за першим типом обов'язкового страхування.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» виконати умови страхового договору - полісу №ВС/1316448 від 3

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №2/0907/5328/2011 головуючий у 1інст. Барашков В.В.

Провадження №22-ц-0990/375/2012 суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Категорія 25

серпня 2010 року за типом страхування №1.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «УСК «ГАРАНТ_АВТО» ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушенням норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що позивачем належний йому автомобіль був переданий у повне господарське відання та використовувався при здійсненні пасажирських перевезень третьою особою, яка є винною у вчинення ДТП і відповідальність якої не застрахована.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Представник страхової компанії заперечив доводи апеляційної скарги і вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав позивачу як с поживачу послуг необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації як то ознайомлення в повному обсязі з правилами страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів внаслідок чого призвело до помилкового укладення договору страхування за типом 3. У зв'язку з цим, договір страхування укладений між сторонами підлягає примусовому виконанню за типом страхування №1.

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

За змістом ст.22 Закон, ВР України, від 01.07.2004, № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 981 ЦК, ч. 2 ст. 18 Закону N 85/96-ВР факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Судом установлено, що 3 серпня 2010 року строком до 2 серпня 2011 року у формі поліса №ВС / 1316448 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних між страхувальником ОСОБА_2 як власником автомобіля БАЗ номерний знак НОМЕР_1 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір типу 3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також встановлено, що 29 листопада 2010 року у м. Львові по вул. Гвардійській належний позивачу транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 при дорожньо-транспортній пригоді зазнав механічних пошкоджень. Винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано водія ОСОБА_4, відповідальність якого не застрахована відповідачем. Зазначені обставини визнані сторонами, тому відповідно ч.1ст.64 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо примусового виконання відповідачем укладеного 3 серпня 2010 року строком до 2 серпня 2011 року договору типу №3 у формі поліса №ВС / 1316448 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних між страхувальником ОСОБА_2 як власником автомобіля БАЗ номерний знак НОМЕР_1 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» є безпідставними, оскільки відповідальність винної особи у механічному пошкодженні автомобіля позивача відповідачем не застрахована.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_2 про те, що при укладенні 3 серпня 2010 року договору страхування типу №3 відповідачем допущена помилка, так як він вважав укладеним такий договір типу №1, так як позивач був ознайомлений з Правилами обов'язкового страхування засобів наземного транспорту, про що свідчить його підпис під договором страхування.

Крім цього, за змістом п.п.1.1,1.7,1.8 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована, а страховий поліс є єдиною формою внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору".

Відповідно цього Закону протягом одного року застосовуються коригуючі коефіцієнти до страхових платежів за договорами типу 1, типу 2 і типу 3. Тип коригуючого коефіцієнта залежить від типу транспортного засобу, території переважного використання транспортного засобу, сфери використання транспортного засобу водійського стажу осіб, відповідальність яких застрахована за договором кількості зазначених у договорі осіб. Коригуючі коефіцієнти розраховуються з кратністю 0,01. При розрахунку страхового платежу добуток коригуючих коефіцієнтів II, III, IV типів не може бути меншим за половину коригуючого коефіцієнта І типу та перевищувати трикратний його розмір.

Отже, за типом договору страхування коригуються коефіцієнти на підстві яких розраховується страхове відшкодування за шкоду заподіяну страхувальником, що в данному випадку немає відношення до відповідача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 грудня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про зобов'язання виконати умови договору типу 3 від 3 серпня 2010 року у формі поліса №ВС / 1316448 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних за першим типом обов'язкового страхування за безпідставністю позовних вимог.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддя В.Д. Фединяк

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Соколовський

Згідно оригіналу В.Д. Фединяк