АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1151/2012

Головуючий по 1-й інстанції Хіневич В.І.

Суддя-доповідач: Абрамов П. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Винниченка Ю.М. Корнієнка В.І.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

На рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2011 року

У справі за позовом прокурора м. Кременчука в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до фізичних осіб -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», за участю третіх осіб -приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу -ОСОБА_7, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу -ОСОБА_8 про скасування реєстрації права власності та визнання договорів купівлі-продажу недійсними

Колегія суддів , заслухавши доповідь судді- доповідача Апеляційного суду

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2011 року прокурор м. Кременчука звернувся до суду з вказаним позовом, зазначав, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були власниками квартири АДРЕСА_1.

Злочинним шляхом , поза волею власників , на імя ОСОБА_11 за фіктивним рішенням суду ,була зареєстрована квартира, після чого вона була неодноразово перепродана.

Тому прохав скасувати реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_11 визнати недійсними договори купівлі продажу спірної квартири , витребувати квартиру у останнього володільця ОСОБА_6 , виселити останнього із спірної квартири та зобов'язати КП Кременчуцьуке бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на цю квартиру за ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 16 грудня 2011 року позов прокурора задоволений частково.

Скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 . укладений 06.06.2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5.

В іншій частині позовних вимог прокурора відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохав рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора скасувати та позов прокурора задовольнити в повному об'ємі.

Вказував, що висновки місцевого суду зроблені всупереч вимог матеріального та процесуального права та що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема в частині визнання недійсним договору купівлі продажу від 20.06.2007 року укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відсутністю підстав передбачених ст. 388 ЦК України щодо витребування вказаної квартири.

Також місцевий суд не врахував той факт, що ОСОБА_3 подала заяву до нотаріальної контори про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_9

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

У відповідності з вимогами ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки судове рішення в частині скасування реєстрації права власності за ОСОБА_11 та в частині визнання недійсним договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 06.06.2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 сторонами не оскаржені, то в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного перегляду.

Частково задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи прокурору в задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того , що в матеріалах справи відсутні дані про те , що особи в інтересах яких до суду звернувся прокурор , а саме в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є власниками спірного майна, а останній покупець ОСОБА_6 є добросовісним набувачем.

Однак з такими висновками місцевого суду повністю погодитися не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається , що у відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1994 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були співвласниками квартири АДРЕСА_1. ( а. с. 120- 122)

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті спадщину фактично (згідно з положеннями ЦК УРСР редакції 1963 року) прийняв її син ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після його смерті заяву до нотаріальної контори про вступ у спадщину 20.05.2011 року подала ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею другої черги за законом. ( а. с. 123).

У відповідності до вимог ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи , яка померла до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно з листом Кременчуцького міжміського бюро технічної інвентаризації від 31.05.2011 року за даними Реєстру прав власності Спірна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_6 у відповідності до договору купівлі продажу від 20.06.2007 року за № 2739

(а.с.58)

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 215 ЦК України та роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи , яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати( добросовісний набувач) , власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно :

1) було загублене власником або особою, якій він передав

майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав

майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що майно вибуло з володіння померлого ОСОБА_9 поза його волею. Таким чином до спадкоємців перейшли всі права та обов'язки померлого , в тому числі і щодо права вимоги витребування майна із чужого незаконного володіння.

Право витребувати майно належить спадкоємцю який належним чином вступив у спадщину - це ОСОБА_3, на користь якої необхідно було б витребувати майно із володіння ОСОБА_6 та виселити останнього із спірної квартири.

Однак ОСОБА_3 судове рішення не оскаржила, диспозитивно розпорядившись своїми правами.

В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що ОСОБА_3 уповноважувала ОСОБА_2 , який є самостійною процесуальною особою, представляти її інтереси.

Враховуючи, що ОСОБА_2 в установленому законом порядку спадщину не прийняв на час вирішення даного спору, підстави вважати його спадкоємцем ОСОБА_9 відсутні.

Таким чином права та законні інтереси ОСОБА_2 судовим рішенням не порушуються.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про відхилення доводів апеляційної скарги та залишення судового рішення без змін.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді :

Копія