Донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
« 11 » червня 2008 року справа № 22а-3940/08
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Ющенко Н.П. - довір. від 21.03.2008 року № 21/03
від відповідача - Врублевська Т.В. - довір. від 09.01.2008 року № 302/10/10-012, Соляник А.В. - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 09.01.2008 року
у справі № 2а-1145/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАОК” м. Миколаївка Донецької області
до відповідача Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання частково недійсним податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПАОК” м. Миколаївка Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 18.06.2007 року № 0001822341/0 (від 12.07.2007 року № 0001822341/1/2802, від 09.11.2007 року № 0001822341/3/3907) в частині визначення суми податкового зобов¢язання по податку на прибуток в розмірі 348151 грн. 10 коп., в тому числі основний платіж в сумі 240505 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 107464 грн. 10 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2008 року у справі № 2а-145/07 (суддя Хрімлі О.Г.) позовна заява задоволена.
Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем зроблений неправомірний висновок щодо того, що внески у статутний фонд товариства є безповоротною фінансовою допомогою, тому повинні включатись до складу валових доходів відповідного звітного періоду.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що податкове повідомлення - рішення прийняте по факту встановлених під час перевірки порушень з боку позивача вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Як вказує заявник скарги, товариством не здійснені передбачені чинним законодавством заходи щодо реєстрації відповідних змін у статутному фонді товариства, тому суми, перераховані засновниками на розрахунковий рахунок ТОВ “ПАОК” в якості внесків до статутного фонду слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, та, на підставі зазначеної норми Закону, включати до складу валового доходу у відповідному звітному періоді.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
В основу повідомлень - рішень, які оспорювались, покладений акт від 07.06.2007 року № 3885/23-2-13506103 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року.
Під час перевірки встановлене, зокрема, порушення товариством вимог:
- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині невключення до складу валових доходів сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої від засновників в якості внесків до статутного фонду в сумі 950000 грн. на розрахунковий рахунок товариства, внаслідок чого занижений податок на прибуток за 2006 рік в сумі 261391 грн., в тому числі по періодам:
І квартал 2006 року - в сумі 103296 грн.;
ІІ квартал 2006 року - в сумі 132880 грн.;
IY квартал 2006 року - в сумі 45382 грн.
Як свідчать матеріали справи, згідно протоколу збору учасників товариства від 22.12.2004 року № 22/12-2004 засновники ТОВ “ПАОК” ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вирішили збільшити статутний фонд товариства до 6000000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в установі банку (а.с. 28).
За 2006 рік на розрахунковий рахунок товариства в якості внеску до статутного фонду перераховані кошти в сумі 950000 грн. згідно платіжних доручень від 13.01.2006 року № 35112, 35113, 35114 в сумі 95000 грн.; від 06.02.2006 року № 35106, 35107, 35108 в сумі 95000 грн.; від 13.02.2006 року № 35113, 35114, 35115в сумі 70000 грн.; від 22.02.2006 року № 35112, 35113, 35114 в сумі 70000 грн.; від 24.02.2006 року № 35112, 35113, 35114 в сумі 70000 грн.; від 03.05.2006 року № 35114, 35115, 35116 в сумі 90000 грн.; від 10.05.2006 року № 35108, 35109, 35110 в сумі 60000 грн.; від 11.06.2006 року № 35109, 35110 в сумі 25000 грн.; від 12.05.2006 року № 35117, 35118, 35119 в сумі 12000 грн.; від 15.05.2006 року № 35117, 35118, 35119 в сумі 10000 грн.; від 02.06.2006 року № 35107, 35108, 35109 в сумі 60000 грн.; від 19.06.2006 року № 35106, 35107, 35108 в сумі 90000 грн.; від 23.06.2006 року № 35109, 35110, 35111 в сумі 96000 грн.; від 27.06.2006 року № 35111, 35112, 35113 в сумі 90000 грн.; від 11.10.2006 року № 2, 3, 4 в сумі 17000 грн. (а.с. 70 - 92).
Згідно додатку до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАОК”, затвердженого загальними зборами учасників протокол від 22.12.2004 року № 22/12-2004, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі 27.06.2007 року, розмір статутного фонду товариства складає 6000000 грн., учасники вносять свій внесок шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства в установі банку в наступних розмірах:
ОСОБА_3 - 3000000 грн.;
ОСОБА_1 - 2400000 грн.;
ОСОБА_2 - 600000 грн. (а.с. 68 - 69).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі податкова інспекція вказує тільки на порушення норм матеріального права судом першої інстанції, та вважає, що, оскільки відповідні зміни до статуту позивача у 2006 році не були внесені, сума коштів в розмірі 950000 грн., які перераховані засновниками на розрахунковий рахунок товариства, є безповоротною фінансовою допомогою та повинна включатись до складу валового доходу 2006 року.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Таким чином, відповідач у справі суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Податок на прибуток віднесений до загальнодержавних податків і зборів в розумінні ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Порядок обчислення і сплати податку на прибуток врегульований Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з наступних підстав.
Відповідно до зазначеної норми Закону Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";
Поняття безповоротна фінансова допомога визначена п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Як зазначалось раніше, засновниками здійснене перерахування коштів на розрахунковий рахунок товариства в якості внесків до статутного фонду, тобто, висновок податкового органу, що такі внески є безповоротною фінансовою допомогою не підпадають під ознаки такої допомоги, визначені цією нормою Закону.
Колегія суддів вважає, також, необгрунтованним довід ОДПІ щодо того, що, оскільки товариство не зареєструвало відповідні зміни до статуту, перераховані кошти у 2006 році в сумі 950000 грн. слід вважати безповоротною фінансовою допомогою та включати до складу валового доходу відповідного звітного періоду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про господарські товариства” зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.
Згідно ч. 3 ст. 144 ЦК України для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю до моменту державної реєстрації учасники повинні сплатити не менш ніж 50 відсотків суми своїх вкладів.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, не оспорюється відповідачем, у 2006 році засновниками внесено до статутного фонду 950000 грн., що менше ніж 50 відсотків.
Таким чином, у позивача у 2006 році не виникло обов'язку щодо реєстрації змін до статутного фонду в державному реєстрі України.
Колегія суддів вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання і поліпшення яких включаються до складу валових витрат, оскільки товариством убуток балансової вартості до складу валових витрат не включався.
Дослідивши додаток до декларації про прибуток підприємства за 2006 рік , колегія суддів встановила, що позивач задекларував суму витрат по рахунку 203 в розмірі 59705 грн. 29 коп., що менш, ніж сума, відображена у бухгалтерському обліку втрат на придбання ПММ.
Виходячи з додатку № 3 до декларації про прибуток підприємства, позивачем відображена сума витрат по рахункам 231.1, 231, на яких відображаються витрати, пов”язані з організацією та веденням власної господарської діяльності підприємства, а також витрати на збут.
Колегія суддів вважає необгрунтотваним довід відповідача про необхідність частини із зазначених витрат відображати на рахунку 977, на якому відображаються інші витрати звичайної діяльності, які не включаються до складу валових витрат, оскільки відповідач не довів включення позивачем до складу валових витрат в декларації про прибуток за 2006 рік витрат по придбанню ПММ для легкових автомобілів.
Обґрунтування податкового органу своєї позиції відомостями довідки (а.с. 159) по валових витратах ТОВ “ПАОК” за 20006 рік не приймається до уваги, оскільки з цього документу не вбачається, що до валових витрат включені витрати, пов2язані з придбанням саме цих ПММ.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні результатів господарських операцій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1, 3, 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.1, 4, 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 3, ст. 71, ст. 72, ст. 99, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2008 року у справі № 2а-1145/07 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суд від 09.01.2008 року у справі № 2а-1145/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАОК” до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 11.06.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 17.06.2008 року.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко