Справа № 2-0293-2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Рожко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 8 721 грн. 18 коп., моральної шкоди в сумі 5 000 грн., а також судових витрат в сумі 337 грн. 21 коп. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що 14 вересня 2006 року о 18.10 годині водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, у м. Дніпропетровську на перехресті вул. Уральської та вул. Робочої не витримав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем «Вольво», державний номер НОМЕР_2. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2006 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, був пошкоджений, розмір матеріальної шкоди складає 8 321 грн. 18 коп. Для визначення розміру шкоди позивач поніс витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 400 грн. Крім того, позивачу у зв'язку із пошкодженням автомобіля було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, втраті моральної рівноваги, він був позбавлений можливості мобільного пересування на роботі, яка пов'язана з постійним використанням автомобілю, що призвело до порушення його звичайного укладу життя, він втратив багато часу для відновлення свого порушеного права. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в сумі 5 000 грн. У зв'язку з цим, він вимушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. У разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечував проводити розгляд справи у заочному порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений засобами масової інформації, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Крім того, в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року є роз'яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2006 року по справі № 3-7229/2006 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 12). На час скоєння ДТП він був володільцем автомобілю «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1. Автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_3, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію цього автомобіля серії НОМЕР_3, виданого 26.05.2004 року (а.с. 30). Позивач - ОСОБА_1 є володільцем вказаного автомобіля «Вольво», державний номер НОМЕР_2, на підставі довіреності від 17.08.2006 року, яка дійсна до 17.08.2009 року (а.с. 31).
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 386, глави 29 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2006 року судовим експертом Дроздовим Ю.В. було складено висновок автотоварознавчого дослідження № 1407/11/06 автомобіля «Вольво», державний номер НОМЕР_2. Вказаний експерт має кваліфікацію «Судового експерта - автотоварознавця», за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості автотранспорту, розміру спричиненої шкоди власнику транспортного засобу», згідно свідоцтва № 429 від 02.07.1998 року, яке продовжено за № 544 від 28.09.2001 року. Дане дослідження проведено у відповідності до Закону України «Про судові експертизи» згідно методики, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. (а.с. 14-29).
Так, згідно вказаного вище висновку № 1407/11/06 від 27.11.2006 року розмір матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу - автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП, складає: 8 321 грн. 18 коп.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 на час скоєння ДТП був володільцем автомобіля «ЗАЗ» та визнаний винним у скоєні ДТП, то на нього слід покласти обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля «Вольво» - позивачу ОСОБА_1, в сумі 8 321 грн. 18 коп.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг експерта в сумі 400 грн. також підлягають задоволенню, оскільки з квитанції судового експерта - автотоварознавця Дроздова Ю.В. вбачається, що позивач - ОСОБА_1 27.11.2006 року сплатив 400 грн. за складання висновку автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля «Вольво», державний номер НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП. (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні встановлена вина відповідача у скоєнні ДТП, а також те, що внаслідок порушення прав позивача на керування та розпорядження автомобілем «Вольво» у зв'язку з його пошкодженням порушилися нормальні життєві зв'язки позивача, він душевно страждав та був позбавлений можливості використовувати автомобіль в роботі, яка пов'язана з його використанням. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.
Відповідно до ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір сплачений за матеріальну шкоду в сумі 87 грн. 21 коп. та за моральну шкоду в сумі 8 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 125 грн. 71 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 386, 396, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 8 321 грн. 18 коп., витрати по оплаті послуг експерта у розмірі 400 грн., моральної шкоди у розмірі 1000 грн., судові витрати за подачу позову у розмірі 125 грн. 71 коп., а всього 9 846 грн. 89 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. О. Дубіжанська