Справа № 1-1735/11

В И Р О К

іменем України

18 травня 2012 року

18 травня 2012 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого -судді СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі БАНАС М.К., ОМЕЛЯНЧУК А.О., за участю прокурора КАЦЮБИ, В.С., підсудного ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва розглянув кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився АДРЕСА_1 в м. Києві, українця, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, який не працює, без постійного місця проживання, раніше судимого: 28.04.1989 року -за ч.3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) - на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки. Ухвалою Радянського районного суду м. Києва від 06.06.1989 року відстрочка виконання вироку відмінена; 28.05.1991 року -за ч. 2 ст. 140, 43 КК України (в редакції 1960 року) - на 3 роки 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.11.1994 року -за ч. 1 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) -на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 20.06.2000 року -за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) - на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 04.03.2003 року -за ч.1 ст. 309 КК України - на 1 рік позбавлення волі; 13.07.2004 року -за ч. 2 ст. 186 КК України - на 6 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

Шевченківський районний суд м. Києва,

В С Т А Н О В И В :

11 липня 2011 року, приблизно о 5 годині, ОСОБА_1, будучи раніше судимим за ч. 2 ст. 186 КК України, отже діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Златоустівській, 4 в м. Києві, помітивши в цьому ж місці наглядно знайому потерпілу ОСОБА_2, реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до останньої і застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, що виразилось у нанесенні їй ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, синців на тулубі, руках і ногах, відкрито викрав її мобільний телефон «Motorola», вартістю 100 грн. з сім-карткою, вартістю 35 грн. з грошами на рахунку в розмірі 10 грн., тобто майно згаданої потерпілої на загальну суму 145 грн., після чого з місця злочину зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 11 липня 2011 року, приблизно о 5 годині, дійсно будучи напідпитку та знаходячись по вул. Златоустівській, 4 в м. Києві до потерпілої ОСОБА_2, з якою вживав спиртні напої раніше, жодних насильницьких дій не вчиняв і будь-яке її майно не викрадав.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у інкримінованому йому злочині, вона в цілому знайшла своє підтвердження на основі дослідження в судовому засіданні всієї сукупності доказів.

Так, згідно показань потерпілої ОСОБА_2 в суді було встановлено, що 11 липня 2011 року, на протязі ночі вона спільно з ОСОБА_1 та іншою особою вживала алкогольні напої, і близько 5 години ранку вказані особи провели її до будинку №4 по вул. Златоустівській в м. Києві та пішли від неї. У подальшому, згідно показань потерпілої ОСОБА_2, до неї повернувся ОСОБА_1 та почав виривати її сумку, а потім не змігши цього зробити, накинувся на неї та завдав декілька ударів кулаками по голові та декілька ударів ногами по тулубу, від яких вона падала на землю, а він продовжував її бити. Під час цього побиття у неї випав з рук мобільний телефон «Моторола», вартістю 100 грн., з сім-карткою, вартістю 35 грн. з грошами на рахунку в сумі 35 грн., який ОСОБА_1 забрав собі, після чого почав тікати, а потім його було затримано працівниками охорони, які і виявили у нього вказаний телефон.

Як вбачається з протоколу очної ставки від 19 липня 2011 року (а.с. 50-51), подібні показання потерпіла ОСОБА_2 надавала і в присутності ОСОБА_1 на досудовому слідстві.

Як пояснив в суді свідок ОСОБА_3 -працівник охоронної фірми «Спрут», 11 липня 2011 року, приблизно о 6 годині, знаходячись на добовому чергуванні в районі будинку №10-12 по вул. Златоустівській в м. Києві, дізнався від окремого перехожого, що у дворі будинку б'ють жінку, і пішовши у вказаний двір він зустрів ОСОБА_1, який викинув з рук мобільний телефон, а він його підібрав, при цьому ОСОБА_1 на запитання чий цей телефон, відповів, що його. Далі свідок ОСОБА_3 пояснив, що потім до них разом з його колегами підійшла потерпіла ОСОБА_2, яка відразу вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка її побила та забрала мобільний телефон, при цьому той телефон, який ОСОБА_1 скинув на землю, ОСОБА_2 впізнала як свій.

Свідок ОСОБА_4 - також працівник охоронної фірми «Спрут», в суді пояснив, що 11 липня 2011 року, приблизно о 6 годині, знаходячись на добовому чергуванні спільно з ОСОБА_3 в районі будинку №10-12 по вул. Златоустівській в м. Києві, перевіряючи повідомлення невідомої особи щодо побиття жінки, у дворі згаданого будинку зустрів потерпілу ОСОБА_2, яка пояснила, що невідомий чоловік побив її та забрав мобільний телефон «Моторола», після чого разом з цією потерпілою вони зустріли ОСОБА_3, який затримав ОСОБА_1, і при цій зустрічі потерпіла ОСОБА_2 впізнала в ОСОБА_1 нападника.

Як вбачається з протоколу огляду та вилучення від 11 липня 2011 року (а.с. 15), у ОСОБА_3 було вилучено мобільний телефон «Motorola»з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», і як пояснив в суді ОСОБА_3, це саме той телефон, який ОСОБА_1 при ньому скинув на землю.

Згідно протоколу огляду предметів (а.с. 16-17) від 20 липня 2011 року, було оглянуто мобільний телефон «Моторола», вилучений у ОСОБА_3 11 липня 2011 року, і зафіксовано робочий стан цього телефону.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №312/і від 26 серпня 2011 року (а.с. 26-28), у ОСОБА_2 були виявленні тілесні ушкодження у вигляді: синців -на повіках лівого ока у зовнішнього кута;на зовнішній поверхні правого плеча у середній та у нижній третині; на задній поверхні правого ліктьового суглобу; на передній поверхні правого передпліччя у верхній та у середній третині; на передній поверхні правого стегна у середній третині; на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині; у лівій підключичній ділянці; садна -у лівій скроневій ділянці; у лобній ділянці справа; на передній поверхні лівого колінного суглобу; на передній поверхні правого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, утворилися від дії тупих предметів, і за своїм ступенем тяжкості, кожне, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Також вина підсудного ОСОБА_1 доводиться наявністю наступних речових доказів: мобільного телефону torola»IMEI НОМЕР_1, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф».

Оцінивши всі докази по даній справі, в тому числі і показання самого підсудного ОСОБА_1, які він давав на окремому етапі досудового слідства суд вважає, що заперечення останнім факту вчинення грабежу потерпілої ОСОБА_2 є лише спробою уникнути відповідальності за скоєне, і такий висновок суду обумовлений наступним.

Так, підсудний ОСОБА_1, будучи допитаний як обвинувачений (а.с. 58-59) зазначав, що 11 липня 2011 року, після вживання з ОСОБА_2 спиртних напоїв, в ході конфлікту з останньою, здійснив її побиття, після чого забрав собі її мобільний телефон. Подібні відомості ОСОБА_1 повідомляв і даючи пояснення (а.с. 14). Крім того, про намір підсудного ОСОБА_1 вигородити себе щодо участі у будь-яких незаконних діях по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 свідчить і те, що даючи показання під час очної ставки (а.с. 50-51), він також вказав, що здійснив побиття ОСОБА_2, підняв її телефон, який випав з її рук, однак чи забрав його собі не пам'ятав, оскільки був п'яний.

В той же час, показання потерпілої ОСОБА_2 носять послідовний характер, позбавленні суттєвих протиріч та в цілому узгоджуються з показаннями свідків, а тому суд кладе їх в основу даного вирку, зважаючи також і на те, що в судовому засіданні підстав для обмови останньою ОСОБА_1 встановлено не було.

Що ж стосується посилань підсудного ОСОБА_1 на незаконні методи проведення досудового слідства (примушування працівниками міліції до дачі показань шляхом насильницьких дій), то такі посилання ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки з цього приводу прокуратурою Шевченківського району м. Києва було проведено перевірку, за результатами якої на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діянні працівників Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України.

Таким чином, дії ОСОБА_1, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненого повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги і визнає обставиною, яка обтяжує покарання -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує його вік, відсутність перебування останнього на наркологічному та психоневрологічному обліках, те, що потерпіла ОСОБА_2 матеріальних претензій до ОСОБА_1 не заявляла, оскільки викрадене майно їй було повернуто, тому в даному конкретному випадку, на переконання суду, є можливість не призначати максимальний розмір покарання, визначений у санкції ч. 2 ст. 186 КК України. В той же час, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, при цьому за місцем відбування покарання у минулому характеризується з негативного боку, в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині не визнав, що свідчить про відсутність його бажання стати на шлях виправлення та перевиховання, на думку суду, підстав для обрання йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченого згаданою нормою, також немає.

Речові докази, а саме майно потерпілої ОСОБА_2: мобільний телефон»IMEI НОМЕР_1, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», і який переданий їй на зберігання, слід вважати повернутим законному володільцю.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323, 324, 330, 332, 338, 343 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання та перебування під вартою, а саме з 19 липня 2011 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме мобільний телефон»IMEI НОМЕР_1, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», і який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 -вважати повернутим законному володільцю.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_1 у виді взяття під варту -залишити без зміни та утримувати останнього в Київському слідчому ізоляторі №13.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ П.Л. СЛОБОДЯНЮК