Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3568/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Калашнікові Д.О.

за участю представників

прокурора: Сайтарлі І. М.

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до комунального підприємства «Кремінський комбінат комунальних підприємств» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 56 242,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до комунального підприємства «Кремінський комбінат комунальних підприємств» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 56 242,34 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що комунальне підприємство «Кремінський комбінат комунальних підприємств» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У порушення норм закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за ним станом на 03.05.2012 року за період з 01.01.2012 року по 29.02.2011 року утворилась заборгованість по внескам у сумі 56 242,34 грн.

УПФУ в Кремінському районі Луганської області було направлено відповідачу вимоги про сплату недоїмки № Ю - 5/12У від 03.03.2012 року на суму 29301,92 грн. та № Ю - 5/13У від 04.04.2012 року на суму 26940,42 грн.

Відповідач вимоги отримав, у визначеному законом порядку не оскаржив. Суму боргу у добровільному порядку не сплатив.

На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник прокурора у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.12 ст.9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Кремінський комбінат комунальних підприємств» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У порушення норм закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за ним станом на 03.05.2012 року за період з 01.01.2012 року по 29.02.2011 року утворилась заборгованість по внескам у сумі 56 242,34 грн., що підтверджується звітами про нарахування єдиного внеску за січень та лютий 2012 року, наданими відповідачем.

У визначений Законом строк відповідачем недоїмка не погашена.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу вимоги про сплату недоїмки № Ю - 5/12У від 03.03.2012 року на суму 29301,92 грн. та № Ю - 5/13У від 04.04.2012 року на суму 26940,42 грн., які відповідачем були отримані 10.03.2012 та 14.04.2012 року відповідно, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідачем суду не надано доказів оскарження вимоги у встановленому Законом порядку, а отже вимога є чинною та підлягає виконанню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до комунального підприємства «Кремінський комбінат комунальних підприємств» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 56 242,34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Кремінський комбінат комунальних підприємств» на користь управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 56 242,34 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяІ.В.Тихонов