№ 2-431\12

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року Ровеньківский міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Кулигіна Є.В.,

при секретарі Бурлака О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсь до суду з позовом, в якому просить суд: 1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 2679,47 грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 158,62 грн., три проценти річних від прострочення у сумі 110,34 грн., разом 2948,43 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору.

Позивач у суді позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнала, пояснивши суду що насправді вона ніяких грошей у позивача не позичала, вона лише працювала у магазині ОСОБА_1 продавцем, ніякого договору за матеріальну відповідальність між ними укладено не було. Позивач звинувачувала її за недостачу товару, що є неправдою. У 2009 році позивач змусила її підписати договір про повернення боргу в сумі 3879,47 грн. Вона підписала його лише тому, що позивач погрожувала їй звільнити її з магазину за статтею, що б мало для неї негативні наслідки при оформленні пенсії. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, на підтвердження чого надала письмове заперечення по даній справі.

З доводів, викладених у позовній заяві та досліджених у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 у борг грошові кошти у сумі 3879 грн. 47 коп.

В березні 2011 року відповідач повернула їй частину боргу у розмірі 200 гривень, в січні 2012 року їй було повернуто 1000 грн.

У ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку.

З цього приводу був складений договір позики від 28.10.2009 року в якому був визначений строк та порядок повернення вищезазначених грошових коштів. Протягом року позивач повинен був повернути грошові кошти щомісячним платежем по 323 грн. 28 коп.

У ч.2 ст. 1047 ЦК України зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Але після підписання договору позики та отримання зазначених грошових коштів відповідач не виконав взяте на себе зобов*язання, щодо повернення боргу.

Стаття 610 ЦК України визначає порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання).

Стаття 1046 ЦК України вказує, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вважає, що відповідач своєю бездіяльністю порушив її права та наніс позивачу матеріальну шкоду у розмірі 2679 грн. 47 коп.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованості -28.10.2010 -01.02.2012

Сума боргу -2679,47

Середній індекс інфляції за період -1,0592

Інфляційне збільшення суми боргу -158,62

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції -2838,09

Розрахунок процентів:

Сума боргу -2679,47

Період прострочення -28.10.2010 -12.03.2012

Кількість днів прострочення -501

Розмір процентів річних -3%

Загальна сума процентів -110,34

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач змушена звернутись до суду.

З матеріалів справ вбачається, що згідно договору від 28.10.2009 року, сторони по даній справі склали даний договір у тому, що ОСОБА_3 зобов*язується повернути борг у сумі 3879, 47 грн. на протязі року частковими щомісячними платежами у сумі 323,28 грн. (ар.с.5).

Судом встановлено, що в березні 2011 року відповідач ОСОБА_2 повернула позивачу ОСОБА_1. частину боргу у розмірі 200 гривень, в січні 2012 року їй було повернуто 1000 грн.

Залишкова частина боргу повернута не була до теперішнього часу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованості -28.10.2010 -01.02.2012

Сума боргу -2679,47

Середній індекс інфляції за період -1,0592

Інфляційне збільшення суми боргу -158,62

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції -2838,09

Розрахунок процентів:

Сума боргу -2679,47

Період прострочення -28.10.2010 -12.03.2012

Кількість днів прострочення -501

Розмір процентів річних -3%

Загальна сума процентів -110,34

Беручі до уваги вищевикладене, заслухав сторони по справі, дослідив матеріали даної справи, суд вбачає, що даний позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, та вважає доцільним стягнути з відповідача ОСОБА_2, суму боргу з урахуванням інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних від прострочення у загальному розмірі 2948,43 грн. та сплачені судові витрати по даній справі на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 610, 625, 1046 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 2679 грн. 47 коп., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 158 грн. 62 коп., три проценти річних від прострочення у сумі 110 грн. 34 коп., витрати зі сплати судового збору 214 грн. 60 коп., а разом 3163 грн. 03 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

С У Д Д Я - Є.В.Кулигін