Справа № 712/8843/12

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2012 року м.Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю представника територіальної державної Інспекції праці в Закарпатській області - Турянського Я.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 41 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

Територіальна державна Інспекція праці в Закарпатській області провела перевірку дотримання законодавства про працю в Закарпатському обласному управління лісового та мисливського господарства.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 07-01-028/0366 від 28.04.2012 р. встановлено, що

· ОСОБА_2 не забезпечив укладення в Закарпатському обласному управління лісового та мисливського господарства колективного договору, чим порушив ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди»;

· Відповідно до штатного розкладу і структури № 12-к від 23.03.2012 р. призначив на посади ОСОБА_3 -на посаду головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства з 27.03.2012 р., інших працівників, всього 14 осіб. Станом на 27.04.2012 р. положення про нові структурні підрозділи в управлінні не затвердив та не затвердив посадові інструкції для кожного із новопризначених працівників, і, відповідно, працівників з ними не ознайомив під розпис, чим порушив п. 1 ч. 1 ст. 29 КЗпП України, згідно якого зазначені процедури необхідно здійснити до початку роботи працівника;

· Маючи чотири вакантні посади у відділі кадрової, юридичної роботи, діловодства та контролю )один головний спеціаліст та три провідні спеціалісти), при цьому не визначивши положенням та посадовими інструкціями функції, права, обов'язки тощо працівників відділу, попередженій 18.01.2012 р. про наступне звільнення працівниці ОСОБА_4 безпідставно не запропонував іншу роботу одночасно з цим попередженням, чим порушив ст. 49-2 КЗпП України;

· Попереджаючи 18.01.2012 р. працівницю ОСОБА_4 про наступне звільнення, водночас з цим не довів до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівниці із зазначенням її професії, спеціальності, розміру оплати праці, провівши таке повідомлення на наступний день -19.01.2012 р., чим порушив ст. 49-2 КЗпП України.

Правопорушник у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений. 29 травня 2012 року на адресу суду надійшло пояснення ОСОБА_2, в якому останній просив розглянути справу за його відсутності, врахувавши його письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, не визнає, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення № 07-01-028/0366 від 28.04.2012 р. ґрунтується на акті перевірки, висновки якої є неправомірними, сама перевірка є незаконною та упередженою, оскільки в порушення ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»при позаплановому заході за зверненням фізичних осіб про порушення вимог законодавства необхідна згода центрального органу виконавчої влади на його проведення. Про упередженість також свідчить те, що підготовлений припис вручено відразу з пропозицією підписання акту, не чекаючи зауважень на акт. Також заяву працівниці, за якою проводилась перевірка, було пред'явлено, але не дозволено зняти з такої копію. Крім того, з'ясовувались питання, які не були підставою для проведення перевірки. Щодо суті зазначених у протоколі порушень, то ОСОБА_2 вважає, що Закон України «Про колективні договори і угоди»не передбачає обов'язковості укладення колективних договорів і у діючому законодавстві відсутня норма, що передбачає відповідальність за не укладення колективного договору. Щодо того, що він положення про нові структурні підрозділи в управлінні не затвердив та не затвердив посадові інструкції для кожного із новопризначених працівників, і, відповідно, працівників з ними не ознайомив під розпис, то ОСОБА_2 зазначає, що таке порушення є малозначним і усунуто ним в останній день перевірки, а робочі варіанти документів були готові ще в процесі проведення перевірки. Також зазначає, що наявність вакантних посад у відділі кадрової, юридичної роботи та контролю не можна пов'язувати з порушенням ст. 49-2 КЗпП України, оскільки працівнику пропонується відповідно до законодавства роботи, що відповідає його професії та кваліфікації, а у зазначеному відділі ведення бухгалтерського обліку не передбачається. Оскільки працівниця має спеціальність «Технологія харчування»і кваліфікацію техніка-технолога, а також спеціальність «Облік і аудит», вона може працювати тільки бухгалтером. ОСОБА_2 вважає також, що перевіряючим здійснено розширене тлумачення ст. 49-2 КЗпП України щодо одночасного повідомлення служби зайнятості про наступне звільнення разом із попередженням працівника. Таке повідомлення здано службі зайнятості негайно -наступного дня, оскільки документообіг в установі не регламентується погодинно, а тому порушенням таке бути не може.

На підставі вищенаведеного ОСОБА_2 просить закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України.

У судовому засіданні представник територіальної державної Інспекції праці в Закарпатській області Турянський Я.І. просив притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки в діях ОСОБА_2 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника територіальної державної Інспекції праці в Закарпатській області Турянського Я.І., приходжу до висновку, про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, зокрема, порушення ОСОБА_2 ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди», п. 1 ч. 1 ст. 29 КЗпП України, ст. 49-2 КЗпП України -щодо того, що ОСОБА_2, маючи чотири вакантні посади у відділі кадрової, юридичної роботи, діловодства та контролю )один головний спеціаліст та три провідні спеціалісти), при цьому не визначивши положенням та посадовими інструкціями функції, права, обов'язки тощо працівників відділу, попередженій 18.01.2012 р. про наступне звільнення працівниці ОСОБА_4 безпідставно не запропонував іншу роботу одночасно з цим попередженням.

Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення 07-01-028/0366 від 28.04.2012 р., актом перевірки № 07-01-028/0374 від 28.04.2012 р., матеріалами справи.

Разом з тим, вважаю, що вина ОСОБА_2 в тому, що він, попереджаючи 18.01.2012 р. працівницю ОСОБА_4 про наступне звільнення, водночас з цим не довів до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівниці із зазначенням її професії, спеціальності, розміру оплати праці, провівши таке повідомлення на наступний день -19.01.2012 р., чим порушив ст. 49-2 КЗпП України, - не доведена, оскільки перевіряючим здійснено розширене тлумачення ст. 49-2 КЗпП України щодо одночасного повідомлення служби зайнятості про наступне звільнення разом із попередженням працівника і зважаючи на те, що таке повідомлення здано службі зайнятості негайно -наступного дня, оскільки документообіг в установі не регламентується погодинно, то зазначений пункт протоколу про адміністративне правопорушення № 07-01-028/0366 від 28.04.2012 р. відносно ОСОБА_2 слід виключити, оскільки у даному випадку в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України.

При призначенні адміністративного стягнення суддя виходить із змісту ст. 33 КпАП України і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 41 КпАП України, ст. ст. 33, 283-285, 287-294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова підлягає виконанню на протязі трьох місяців з моменту її винесення.

Суддя: Придачук О.А.