ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/3681/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Маковської О.В.
при секретарі судового засідання: Кравці Є.С.
за участю представника позивача: Сушко В.О.
за участю представника позивача: Голосова Т.В.
за участю представника відповідача: Кучеренко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Криворізького коледжу Національного авіаційного університету до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізького коледжу Національного авіаційного університету (далі - позивач) до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 259/11 від 30.12.2011 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: донарахування внесків у розмірі 1112,47 гривень, накладення штрафу у розмірі 46353,00 гривень, накладення штрафу за несвоєчасне повернення страхових коштів у розмірі 3,15 гривень, нарахуванню пені у розмірі 7,12 гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 відкрито провадження у справі №2а/0470/3681/12 та призначено останню до судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході перевірки відповідачем було виявлено порушення, які не відповідають вимогам трудового законодавства. Так, на думку позивача, підприємство вільне в укладанні будь-яких договорів, у тому числі цивільно-правових угод з працівниками, які відрізняються за юридичними наслідками від трудових договорів, а відтак позивач не має обов'язку щодо сплати страхових внесків.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов наданих 11.04.2012 за № 07.08-17911 та доповненнях до заперечень від 20.04.2012 за № 07-08-2003.
В підтвердження своєї позиції зазначив, що проведеною перевіркою було виявлено заниження позивачем фонду оплати праці та донараховано страхові внески на суму 1112,47 грн, накладено штраф - 46353,00 грн., накладено штраф за несвоєчасне повернення страхових коштів в сумі 03,15 грн, та нараховано пеню в сумі 07,12 грн. Несплата страхових внесків позивачем, на думку відповідача, ґрунтується на штучному намаганні підприємства придати трудовим угодам характер цивільно-правових угод, з метою приховування та заниження суми, з якої підлягає утримання
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Криворізький коледж національного авіаційного університету зареєстрований як юридична особа Солом'янською районною державною адміністрацією 11.09.2000 року, реєстраційний № 120116002995.
Спеціалістами Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову виїзну перевірку Криворізького коледжу Національного авіаційного університету з питань правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів Фонду за період з 01.10.2010 по 30.09.2011.
При перевірці встановлено, що у 2010 році між страхувальником та авіаційними підприємствами укладались договори на проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників авіаційних підприємств. Так, між позивачем та ПАТ "Авіаційна компанія "Українські вертольоти" укладено договір від 01.09.10 за № 14/ПК про проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників. Предметом договору є підвищення кваліфікації і перепідготовки інженерно-технічного складу з технічного обслуговування планера, двигунів і авіаційного та радіоелектронного обладнання повітряних суден. Після закінчення навчання були оформлені акти виконаних робіт, за підписами голови та членів комісії, до складу якої входили начальник коледжу та головний бухгалтер.
За наслідками перевірки складено акт від 13.12.2011, у якому зазначено, що позивачем у перевіряємому періоді не нараховувались страхові внески до Фонду на заробітну плату працівників, з якими укладені письмові трудові угоди. Відповідач дійшов висновку, що дані трудові угоди мають ознаки трудових договорів, у зв'язку з чим за такими угодами необхідно перераховувати страхові внески в іншому розмірі, аніж сплачено позивачем.
За результатами розгляду акту перевірки прийнято рішення №259/11 від 30.12.2011, яким на позивача покладено обов'язок щодо сплати суми донарахованих страхових внесків на суму 1112,47 грн., штраф - 46353,00 грн., штраф за несвоєчасне повернення страхових коштів в сумі 03,15 грн., та пеню в сумі 07,12 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача, викладених в акті індивідуальної дії, та прийнятих на їх підставі рішень про донарахування сум боргу та штрафних санкцій, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на такому.
За умовами ст. 2 Кодексу законів про працю, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Суд аналізуючи відмінність між цивільною угодою та трудовим договором доходить висновку, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації. Працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку.
За цивільно-правовим договором, зокрема за цивільною угодою (договором підряду, яким фактично є трудова угода, що регулюється главою 28 ЦК України), сплачується не процес праці, а її результат. Він визначається після закінчення роботи та оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.
Крім того суд зазначає, що трудові угоди, які були перевірені відповідачем, носять тимчасовий характер, є укладеними на період проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, що підтверджується доданими до трудових угод актами на приймання виконаних робіт. Проте приймання роботи актом виконаних робіт не провадиться за трудовим договором, що також є однією з відмінностей.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач також акцентує увагу на тому, що ознакою угод як трудових договорів є ведення табелю обліку робочого часу працівників, які працюють за цими угодами. Проте суд зазначає, що законодавством не заборонено замовнику вести табеля обліку на працівників, які працюють за цивільно-правовими угодами.
Судом також встановлено, що заяви про прийняття на тимчасову роботу для проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників фізичні особи не подавали, роботу наймані працівники виконували у вільний від основної роботи час, трудовий договір відповідно до Кодексу законів про працю України не укладали, записи у трудових книжках про прийняття фізичних осіб на роботу на період виконання умов договорів в Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету відсутні.
Крім того, суд також звертає увагу на той факт, що чинне законодавство забороняє примушення осіб укладати трудовий договір. Доказів звернення вказаних осіб до позивача із заявою про укладання трудового договору або прийняття на роботу на період з 01.10.2009 по 31.08.2011 для проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що спірні угоди виникли в результаті цивільно-правових відносин. Особи, які були прийняті на роботу за цими угодами відносяться до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у зв'язку з чим мають право самостійно застрахуватися та сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування.
За таких обставин, рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 259/11 від 30.12.2011 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: донарахування внесків у розмірі 1112,47 гривень, накладення штрафу у розмірі 46353,00 гривень, накладення штрафу за несвоєчасне повернення страхових коштів у розмірі 3,15 гривень, нарахуванню пені у розмірі 7,12 гривень є таким, що винесено з порушенням вимог діючого законодавства.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
За умовами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, останній діяв не в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, адміністративний позов Криворізького коледжу Національного авіаційного університету підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криворізького коледжу Національного авіаційного університету до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 259/11 від 30.12.2011 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: донарахування внесків у розмірі 1112,47 гривень, накладення штрафу у розмірі 46353,00 гривень, накладення штрафу за несвоєчасне повернення страхових коштів у розмірі 3,15 гривень, нарахуванню пені у розмірі 7,12 гривень.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 10 травня 2012 року
Суддя О.В. Маковська