2

Справа № 1/0907/715/2011

Провадження № 11/0990/227/2012

Категорія ст.307 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Гандзюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гандзюка В.П.,

суддів Кривобокової Н.М., Ткачук Н.В.,

з участю: прокурора Козаченка І.Р.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Івано-Франківська Чугунової В.М., яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах на вирок Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, розлучений, непрацюючий, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимий, громадянин України,-

засуджений: за ч.1 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на один рік обмеження волі; ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на три роки обмеження волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого - три роки обмеження волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - тримання під вартою.

Строк відбування покарання визначено обчислювати із моменту затримання - з 29 березня 2011 року, зарахувавши йому в строк покарання термін ув'язнення із розрахунку: один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі.

Присуджено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області судові витрати в сумі 2 953, 44 грн. за проведення експертизи.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що незаконно придбав, зберігав із метою збуту, а також незаконно збув наркотичний засіб, повторно.

Так, у березні 2011 року ОСОБА_3 при невідомих обставинах придбав у невідомої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту. 18.03.2011 року, перебуваючи біля будинку №152А по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ, ОСОБА_3 незаконно збув ОСОБА_5 частину таблетки «субітекс» масою 0,182 грама, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, за що отримав гроші в сумі 150 грн.

Крім цього, 29.03.2011 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи на території парку, що по вул. Валовій у м. Івано-Франківськ, незаконно збув ОСОБА_5 частину таблетки «субітекс» масою 0,17 грама, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, в кількості 0,0035 грама.

Того ж дня, близько 13.00 год. під час поверхневого огляду працівниками міліції ОСОБА_3, який перебував по вул. Залізничній біля залізничного вокзалу, було виявлено паперовий згорток із вмістом наркотичної речовини, обіг якої обмежено - канабісом, масою 0,9г, та пластиковий стаканчик із вмістом порошкоподібного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадоном, кількістю 0,0444г.

Також, наприкінці березня 2011 року ОСОБА_3, перебуваючи по місцю свого проживання, незаконно придбав у свого брата ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який він зберігав по місцю проживання з метою збуту.

29.03.2011 року під час проведення працівниками міліції санкціонованого обшуку в житлі ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено шість паперових згортків із вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, масою 4,2г.

В апеляції прокурор, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого, вважав вирок незаконним через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Подану апеляцію прокурор відкликав.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 просять вирок суду змінити в частині призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, застосувавши ч.2 ст.69 КК України. Посилаються на те, що такий вид покарання поставить у складне становище його сім'ю, оскільки у нього на утриманні є неповнолітня дитина, а засуджений знаходився на обліку і добровільно лікувався в ОНД м. Івано-Франківськ, проходив замісну терапію. ОСОБА_3 просить також не призначати стягнення з нього судових витрат за проведення експертизи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив апеляції, пояснення засудженого та захисника, які підтримали подані ними апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення.

В силу ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, суд повинен врахувати особу винного та конкретні обставини справи, які характеризують суспільну небезпечність вчиненого злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд хоч і застосував правила ст.69 КК України та визначив основне покарання у виді обмеження волі, яке необхідно відбувати реально, однак при цьому призначив додаткове покарання у виді конфіскації всього майна засудженого.

Твердження апелянтів, що призначення додаткового покарання фактично позбавить житла засудженого та є надто суворим покаранням за скоєне, є обґрунтованими.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, щиро розкаявся у вчинених злочинах, як наркозалежний добровільно лікувався. Слід взяти до уваги вид та незначну кількість наркотичних засобів, які збув засуджений (частини таблетки «субітекс» масою 0,17 та 0,18 грама). Крім цього, ОСОБА_3 до затримання працював та має на утримуванні неповнолітню дитину. Призначення конфіскації всього майна ставить у скрутне становище не тільки самого засудженого, але й членів його родини, які користуються квартирою на праві спільної часткової власності із ОСОБА_3

Всі ці дані дають підстави для застосування ст.69 КК України не тільки до основного покарання, але й до додаткового.

З врахуванням наведеного, вирок суду слід змінити та, із застосування ст.69 КК України, не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляції засудженого та захисника - задовольнити.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 02 лютого 2012 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання змінити.

На підставі ст.69 КК України виключити із вироку призначення за ч.2 ст.307 КК України додаткового покарання у виді конфіскації всього майна засудженого.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді Н.М. Кривобокова

Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк