У Х В А Л А
Іменем України
17.05.2012 м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого: Павліченка С.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Ігнатюка Б.Ю.
при секретарі: Калинич С.І.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 01.04.1974 року між нею та ПАТ «Закарпатгаз»було укладено трудовий договір, працювала на посаді старшим майстром служби внутрішньо-будинкових мереж на даному підприємстві.
Позивачка зазначала, що з листа відповідача від 28.04.2011 року за №09/1050, який вона отримала 27.05.2011 року їй стало відомо про те, що відповідачем прийнято наказ №20/1-П від 24.02.2011 року про звільнення її з роботи.
Вважає, наказ про звільнення за №20/l-П виданий відповідачем 24.02.2011 року незаконним та таким, що прийнятий з порушенням ст.ст.43,46 Конституції України та ст.ст.38,40,47,116 КЗпП України.
На неодноразові заяви про надання копії наказу про її звільнення та надання трудової книжки відповідач не реагував і з дня її звільнення затримує видачу трудової книжки.
Позивачка просила поновити її на роботі на попередньо займаній посаді старшого майстра служби внутрішньо-будинкових мереж ПАТ «Закарпатгаз» та стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2011 року по 02.09.2011 року.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення її позову. Зокрема вказує на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права і не відповідає фактичним обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказом № 20-1/П від 24.02.2011р. ОСОБА_1 звільнено з посади старшого майстра служби внутрішньо-будинкових мереж ПАТ «Закарпатгаз» на підставі її заяви за згодою сторін (а.с. 18-19). Підпис про ознайомлення із наказом від 24.02.2011 року відсутній.
Крім того, згідно з акту від 24.02.2011 року, засвідчено, що ОСОБА_1 не ознайомилась з наказом про звільнення, не отримала трудову книжку у зв'язку з відсутністю її на робочому місці о 16 год. 24.02.2011 року, тобто в день звільнення (а.с.20).
Також 04.04.2011 року ОСОБА_1 направлено повторне повідомлення про необхідність з'явитися для отримання трудової книжки, а 19.04.2011 року складено акт про те, що позивачка відмовилася отримати трудову книжку за місцем проживання, направлено телеграму із запрошенням з'явитися для отримання документів.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
В даному випадку позивачка звільнена за згодою сторін на підставі поданої нею заяви і відповідачем прийняті всі міри для своєчасної видачі позивачці трудової книжки та копії наказу про звільнення, однак такі не отриманні із-за ухилення позивачки від їх отримання.
Оскільки звільнення позивача з роботи було проведено з додержанням вимог трудового законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення її позову.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга позивача відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді