К/С № К-12087/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представника
відповідача: Рождественської Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова
на постановуГосподарського суду Львівської області від 11.10.2005 р.
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2005 р.
у справі № 5/1177-19/197
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова
провизнання недійсним податкового повідомлення – рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Львівської області від 11.10.2005 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2005 р., позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що кошти отримані позивачем із джерел, що визначені п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому відсутні підстави для оподаткування таких коштів за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 цього закону, тобто за загальним правом.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що доходи позивачем були отримані з інших джерел, ніж визначені п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Представник податкової інспекції в судовому засіданні підтримала вимоги касаційної скарги та просить задовольнити їх у повному обсязі.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що викладена в касаційній скарзі позиція не відповідає чинному законодавству та обставинам справи. Свого представника в судове засідання позивач не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221. Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається без участі представника вказаної особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
В результаті проведеної документальної перевірки (акт № 84/23-611/25257734 від 01.03.2005 р.) відповідачем видано податкове повідомлення-рішення № 001452320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6 380,00 грн., в тому числі 4 270,00 грн. основного платежу та 2110,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В ході перевірки податкова інспекція встановила порушення Львівською філією ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом заниження податку на прибуток від інших джерел у 3 кварталі 2003 року на суму 1476,00 грн., в 4-му кварталі 2003 року на суму 1620,00 грн. та у 2 кварталі 2004 року на суму 1174,00 грн., а всього на загальну суму 4270,00 грн.
Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (з подальшими змінами та доповненнями) якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону.
Згідно із п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вказаного закону оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, кошти були отримані на підставі низки договорів, які укладалися позивачем (страхувальником) із страховиками.
Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що отримані позивачем кошти безпосередньо пов’язані із страховою діяльністю позивача, отже у позивача відсутні підстави для оподаткування таких коштів за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 Закону України "про оподаткування прибутку підприємств".
При цьому, суди правильно виходили із положень ч. 1, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про страхування" за якими для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Таким чином, страхувальники, сплативши страхові платежі, тим самим заявили про свій намір укласти договори страхування, які після сплати вказаних платежів були укладені. За приписами норм законодавства, договори страхування набули чинності.
Податковою інспекцією у касаційній скарзі не наведено переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що отримані позивачем кошти за договорами страхування не пов’язані із страховою діяльністю.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2005 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 02.10.2006 р.