УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 2-111/2011Головуючий суду першої інстанції:Янін І.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.

"21" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Кузнєцової О.О.

СуддівБерещанської І.І. Новікова Р.В.

При секретарі Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Бахчисарайського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.02.2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Укрінбанк" 23.02.2009 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи вимоги тим, що 18.08.2006 року АТ "Укрінбанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 857, за яким Банк передав, а ОСОБА_6 отримав у кредит гроші у сумі 149 850 грн. під зобов'язання їх повернення визначеними частинами за графіком у строк до 17.08.2012 року, сплату 17 % річних за користування кредитом та щомісячної комісії 0,2 %.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між АТ "Укрінбанк" та ОСОБА_6 було укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб PEUGEOT модель 407, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; а також між АТ "Укрінбанк", ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - договір поруки, за яким ОСОБА_7 поручився перед Банком за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором та у разі порушення останнім своїх зобов'язань виконати їх на протязі трьох робочих днів з дня отримання письмового повідомлення Банку.

Станом на 17.02.2009 року ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором по поверненню грошей порушені, у зв'язку з чим на вказану дату за ним утворилася заборгованість у сумі 102 924 грн.

За остаточно уточненими вимогами (а.с. 170-171) АТ "Укрінбанк" просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у розмірі 144 696,11 грн., яка утворилася станом на 05.09.2011 року та складається із - 44 598, 13 грн. - залишок по кредиту,

- 45356,99 грн. - прострочена сума по кредиту,

- 34474, 35 грн. - прострочені проценти

- 4868,06 грн. - прострочена комісія,

- 7940, 99 грн. - пеня по кредиту,

- 6 525, 28 грн. - пеня по процентам,

- 932,31 грн. - пеня по комісії; та звернути стягнення на предмет застави.

Повторним заочним рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 16.02.2012 року позов задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "Укрінбанк" заборгованість за кредитним договром у розмірі 144 696,11 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на автомобіль PEUGEOT модель 407, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вирішено питання по розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин у справі та невідповідності висновків суду фактичним обставинам.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_6 порушені зобов'язання за договором по поверненню кредиту, а тому Банк вправі вимагати його повернення у повному обсязі з врахуванням процентів за користування кредитом, комісії та пені, відповідно до умов договору зі стягненням заборгованості у загальному обсязі з боржника та його поручителя у солідарному порядку та зверненням стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на матеріалах справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2006 року між АТ "Укрінбанк" і ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 857, за яким Банк передав, а ОСОБА_6 отримав на придбання автомобілю PEUGEOT модель 407, 2005 року випуску у кредит гроші у сумі 149 850 грн. під зобов'язання їх повернення визначеними частинами за графіком у строк до 17.08.2012 року, сплату 17% річних за користування кредитом та щомісячної комісії 0,2% (а.с. 5-7).

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між АТ "Укрінбанк" і ОСОБА_6 укладено договір застави, предметом якого є автомобіль PEUGEOT модель 407, 2005 року випуску (а.с. 8-10); а також між АТ "Укрінбанк", ОСОБА_6 і ОСОБА_7 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_7 поручився перед Банком за ОСОБА_6 та у разі неповернення ним кредиту, не сплати процентів, щомісячної комісії, пені та інших платежів в сумі та строки, визначені Кредитним договором, вчинити ці дії за нього протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового повідомлення Банку (а.с. 11).

АТ "Укрінбанк" свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві обумовлену договором суму кредиту, однак відповідачі допустили порушення умов договорів, у зв'язку з чим станом на 05.09.2011 року виникла заборгованість у розмірі за уточненими вимогами 144 696,11 грн. з урахуванням комісії та пені у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який вона сплачується.

Правильність зазначеного розрахунку відповідачами на виконання вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України допустимими доказами не оспорена.

11.02.2009 року на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Банком надіслані письмові попередження (а.с. 22, 23), проте ані ОСОБА_6 ані ОСОБА_7 зобов'язання за договором у тому числі під час вирішення справи судом не виконані, заборгованість не погашена.

Посилання апелянта на те, що він, як поручитель, не отримував таке попередження не можна визнати як підставу для відмови у позові, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, йому на час вирішення справи було достовірно відомо про стан виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором, між тим будь-яких дій щодо виконання цих зобов'язань не вчинено.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 3 ЦК України, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку, оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів та неустойки.

Звертаючи стягнення в рахунок погашення кредиту на предмет застави, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ст. ст. 1, 3-4, 11, 13, 16, 19-20 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема, така, що випливає з договору позики, кредиту тощо.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку). Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Право звернення стягнення позивача на предмет застави, якою забезпечено виконання кредитного договору № 857 від 18.08.2006 року, виникло внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_6 умов цього договору, та утворення у зв'язку із цим заборгованості.

При цьому, звертаючи стягнення на предмет застави, судом зазначене, що звернення здійснюється в рахунок погашення стягнутої заборгованості - 144 696,11 грн., а відтак доводи представника апелянта про подвійність стягнення однієї й тої самої заборгованості є безпідставними.

Посилання апелянта на порушення процедури звернення стягнення на предмет застави, а саме відсутність реєстрації Банком у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, на думку колегії, є необґрунтованими, оскільки невиконання зазначених положень закону не є безумовною підставою для відмови у позові, враховуючи те, що під час вирішення справи судом Банком зазначене зобов'язання виконане (а.с. 181).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Не є підставою для скасування судового рішення і твердження апелянта про порушення судом норм процесуального права - вирішення справи за відсутності відповідача ОСОБА_7, якого не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань правильне по суті і справедливе рішення, а будь-яких безумовних доводів та підтверджуючих їх доказів щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, які апелянт був позбавлений можливості навести через порушення його процесуальних прав ним на стадії апеляційного перегляду судового рішення не надані та судом це не встановлено.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.02.2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.