АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «24»квітня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Попов Г. Г.

Суддів Марчак В.Я., Підгорної С.П.

за участю прокурора Малик Н.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 лютого 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 лютого 2012 року :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Казахстану, Цілиноградської області, смт. Шартанди, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, працюючого оператором котельні Чернівецького цегельного заводу, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

визнано винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та призначено йому покарання у вигляді 7-ми років позбавлення волі.

За ст. 125 ч.2 КК України кримінальну справу відносно ОСОБА_3 провадженням закрито.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обрану тримання під вартою., а строк відбуття покарання обчислено з 18 серпня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області за проведення експертиз -938 грн. 40 коп.

Вирішено питання про речові докази у справі.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 засуджений за те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року, перебуваючи на кухні АДРЕСА_2, після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, приблизно о 17 год. 30 хвилин, знаходячись в стані

Справа №11/2490207/2012 Головуючий у І інстанції Гончарова І.М.

Категорія ст. 121 ч.2 КК України Доповідач Попов Г.Г.

алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, що виник на побутовому ґрунті, з мотивів помсти, за спричинену на його думку образу, внаслідок дій ОСОБА_4, схопив зі столу ніж та умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 удари цим ножем по лівій руці в область променево - зап'ясткового суглобу та удар в життєво-важливий орган, а саме шию. Від ударів, нанесених ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_4 впав на підлогу прихожої вказаної квартири, після чого настала його смерть на місці події.

Своїми умисними діями ОСОБА_7, спричинив ОСОБА_4, наступні тілесні ушкодження:

- рани з рівними, неосадненими, співставимими краями, гострими кутами та рівними стінками, які розташовуються: по згинально-задній поверхні лівого променево - зап'ясткового суглобу; по розгинально-задній поверхні лівого променево - зап'ясткового суглобу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №555, від 16.09.09 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та не знаходяться в будь-якому чинному зв'язку з фактом настання смерті.

- рану з рівними, неосадненими, співставимими краями, гострими кутами та рівними стінками по лівій боковій поверхні шиї в середині її третині, ближче до передньої її поверхні;

- ушкодження з рівними краями, гострими кутами та рівними стінками, що значно просякненні кров'ю: підшкірної фасції шиї, підшкірного м'язу шиї, поверхневого листка шийної фасції, грудинно-ключично-пипкоподібного м»язу, передтрахіального листка шийної фасції, лопатково-під"язикового м'язу, зовнішньої яремної вени, внутрішньої яремної вени, загальної сонної артерії, блукаючого нерву, переднього драбинчастого м'язу та частково лівої долі щитовидної залози;

- крововиливи в м'які тканини шиї по лівій боковій її поверхні з поширенням останніх на передхребтову ділянку.

Дані тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 555 від 16.09.09 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання смерті.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 року від масивної зовнішньої кровотечі, що розвинулася внаслідок наявної при житті різаної рани лівої бокової поверхні шиї, з ушкодженням її судин.

Крім цього, того ж дня, без значного розриву в часі, приблизно о 17 годині 35 хвилин, ОСОБА_7, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, що виник на побутовому ґрунті, не припиняючи свої злочинні дії, з мотивів помсти за образливу на його думку поведінку, ножем, який попередньо взяв зі стола, одразу після нанесення ножових поранень ОСОБА_4, стоячи перед ОСОБА_5 наніс йому один удар ножем в життєво-важливий орган, а саме - шию, внаслідок чого спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого поранення шиї справа з пошкодженням поперечної артерії шиї, які згідно висновку експерта № 2381 мд. від 07.09.2009 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

На вказаний вирок подана апеляція потерпілою ОСОБА_2 в якій вона просить вирок районного суду змінити, дії ОСОБА_3 перекваліфікувати з ст. 121 ч.2 КК України на ст. 118 КК України та призначити йому покарання за цією статтею та звільнити з під варти., посилаючись, на те, що ОСОБА_3 не був ініціатором тих подій , а лише захищав її та себе від сина.

Засуджений ОСОБА_3 також подав апеляцію на вказаний вирок, в якій просить, вирок районного суду змінити та перекваліфікувати його дії із ст. 121 КК України на ст. 118 КК України та звільнити його з під варти по відбуттю покарання. Посилається апелянт на те, що районний суд дав невірну оцінку як діям засудженого так і діям покійного ОСОБА_6

На вказаний вирок також подана апеляція адвокатом ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3, в якій вона просить вирок районного суду від 28.02.2012 року щодо її підзахисного змінити. Дії ОСОБА_3 перекваліфікувати з ч.2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України та призначити йому покарання в межах санкції вказаної статті., посилаючись на те , що районним судом допущена невідповідність висновків фактичним обставинам справи, судом допущена невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого . Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_3 зі ст. 115 ч.1 КК України на ст. 121 ч.2 КК України , суд прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_3 умислу на позбавлення життя ОСОБА_6. З таким висновком суду про відсутність умислу на вбивство , захист погоджується. При цьому вважає, що суд кваліфікуючи дії ОСОБА_3 взагалі не дав оцінки протиправній поведінці ОСОБА_6 так як від його дій вимушений був ОСОБА_3 захищати потерпілу ОСОБА_2 та захищатись сам, тобто діяв в стані необхідної оборони але при перевищені її меж.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважає, що вирок суду слід залишити без мін, а подані апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, вислухавши потерпілу ОСОБА_2 , засудженого ОСОБА_3 , які просили вирок районного суду змінити та перекваліфікувати дії засудженого на ст. 118 КК України, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3, яка просила вирок районного суду змінити та перекваліфікувати дії її підзахисного із ст. 121 ч.2 на ст. 124 КК України та призначити покарання засудженому в межах санкції даної статті, колегія суддів вважає, що апеляції потерпілої, засудженого, та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку районного суду злочину передбаченого ст.. 121 ч.2 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засідання доказами і є обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст.. 365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, та відповідно може бути дана оцінка, доказам і обставинам справи на яких посилаються адвокат засудженого, потерпіла в своїй апеляції та засуджений з тим, щоб встановити або спростувати доведеності вини ОСОБА_3 за ст.. 121 ч. 2 КК України, обґрунтованість або безпідставності апеляцій на вирок суду.

Органами досудового слідства і судом досліджено всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, та суд вірно перекваліфікував дії ОСОБА_3 зі ст. 115 ч.1 КК України на ст. 121 ч.2 КК України, і докази у судовому засіданні перевірялись повно і їм дана у вироку об'єктивна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, у тому числі з точки зору достовірності, а тому доводи апеляцій потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 про те , що засуджений діяв в стані необхідної оборони, але при перевищені її меж є необґрунтованими.

Як встановлено матеріалами справи засуджений ОСОБА_3 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, що виник на побутовому грунті з мотивів помсти за спричинену на його думку образу внаслідок дій ОСОБА_6 взявши ніж в руки діяв з умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень на підставі конфлікту який виник на побутовому ґрунті , про що свідчить нанесення ним ножем не менше ніж три удари ОСОБА_6. в тому числі по лівій руці в області променево - зап'ясткового суглобу, та удар в життєво - важливий орган, а саме шию.

Так, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 555 від 16.09.09 року своїми умисними діями ОСОБА_7, ножем спричинив ОСОБА_4, - рани з рівними, неосадненими, співставимими краями, гострими кутами та рівними стінками, які розташовуються: по згинально-задній поверхні лівого променево - зап'ясткового суглобу; по розгинально-задній поверхні лівого променево - зап'ясткового суглобу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №555, від 16.09.09 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та не знаходяться в будь-якому чинному зв'язку з фактом настання смерті.

Також було заподіяно рану з рівними, неосадненими, співставимими краями, гострими кутами та рівними стінками по лівій боковій поверхні шиї в середині її третині, ближче до передньої її поверхні;- ушкодження з рівними краями, гострими кутами та рівними стінками, що значно просякненні кров'ю: підшкірної фасції шиї, підшкірного м'язу шиї, поверхневого листка шийної фасції, грудинно-ключично-пипкоподібного м»язу, передтрахіального листка шийної фасції, лопатково-під"язикового м'язу, зовнішньої яремної вени, внутрішньої яремної вени, загальної сонної артерії, блукаючого нерву, переднього драбинчастого м'язу та частково лівої долі щитовидної залози; крововиливи в м'які тканини шиї по лівій боковій її поверхні з поширенням останніх на передхребтову ділянку які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання смерті.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 року від масивної зовнішньої кровотечі, що розвинулася внаслідок наявної при житті різаної рани лівої бокової поверхні шиї, з ушкодженням її судин. ( а.с. № 61 -65).

Безпідставні є посилання в апеляції адвоката на наявність в діях засудженого ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ст.. 124 КК України, умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень вчинене в разі перевищення меж необхідної оборони, так як сам факт необхідної оборони не мало місце. По справі згідно зібраних доказів ініціатором конфлікту являлася потерпіла ОСОБА_2 яка звинувачувала свого сина ОСОБА_6 у тому що останній забрав сумку з її грошима, та в подальшому після смерті ОСОБА_6 сумка з грошима була знайдена в кімнаті даної квартири де її залишила потерпіла , і у загиблого ОСОБА_6 гроші не були знайдені що свідчить про необґрунтованого його звинувачення у крадіжки грошей, та його обурення з цього приводу що перейшло у конфлікт з матерю ОСОБА_2, та до неправомірних дій ОСОБА_6 по відношенню до матері які виразилися у нанесення рукою ударів в процесі конфлікту і сварки..

Втручання засудженого ОСОБА_3 який був в стані алкогольного сп'яніння в конфлікт який виник між матерю та сином на побутовому грунті , з метою припинити конфлікт як вбачається з матеріалів справи спровокував новий конфлікт між ним і загиблим ОСОБА_6 в процесі якого засуджений взяв ніж і з мотивів помсті за спричинену на його думку образу внаслідок дій ОСОБА_6 , і діючи з умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, цим ножем наніс не менше ніж три удари ОСОБА_6. в тому числі по лівій руці в області променево - зап'ясткового суглобу, та удар в життєво - важливий орган, а саме шию від якого настала смерть .

Дії засудженого ОСОБА_3 після нанесення потерпілому ОСОБА_6 ножем тілесні ушкодження також свідчать що він усвідомлював свої протиправні дії і їх наслідки, так як зразу втік з місця скоєння злочину, а ніж з яким наносів удари потерпілому ОСОБА_6 викинув на вулиці.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_3 на досудовому слідстві і в судових засіданнях постійно міняв свої покази захищаючись таким чином від пред'явленого обвинувачення шляхом надання неправдивих показів, та коли вони не відповідали іншим обставинам справи він знову міняв іх.

Так, згідно до п. 10 висновку судово-медичної експертизи № 555 від 16.09.09 року нанесені тілесні ушкодження , виявлені при судово медичній експертизі трупа ОСОБА_6 не відповідають показам ОСОБА_3 при допиті його в якості підозрюваного і при відтворенні обстановки і обставин події.

Також засуджений ОСОБА_3 раз показував, що він наніс удар ножем ОСОБА_6 в житлової кімнаті в присутності ОСОБА_5 і потерпілої ОСОБА_2, попередньо взявши ніж на кухні, а в подальшому при іншому допиті показував, що наніс удар ножем ОСОБА_6 на кухні взявши ніж зі столу, а колі до нього підбіг ОСОБА_5 він ї його вдарів цім ножем а куди не пам'ятає, а потерпіла ОСОБА_2 в той час була у кімнаті, також засуджений ОСОБА_3 показував що він не хотів ні вбивати ОСОБА_6, а ні нанести йому тілесні ушкодження, а хотів тільки налякати його.

В подальшому протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_3 з застосуванням відеозйомки спростовано покази ОСОБА_3 щодо вчинення ним злочину в кімнаті, а також з приводу того , що він не біг за ножем, а нащупав його на кухонному столі коли він був припертий і нахилений ОСОБА_6 спиною до цього столу, пояснивши зміну в показах ОСОБА_3 провалом пам'яті, але знаходячись і на місце подій детально згадав.

Таким чином не дивлячись на часткове визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчинені злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України , його вина в скоєнні даного злочину повністю доведена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, частково показаннями самого засудженого ОСОБА_3, які були дані ним під час досудового та судового слідства, де він показав, що дійсно у нього був конфлікт з ОСОБА_6, який виник на побутовому ґрунті та дійсно він наніс йому удар ножем в шию, після чого останній на місці помер, однак він не мав наміру убивати ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_5, частково показами потерпілої ОСОБА_2, саме ті які відповідають сукупністю інших доказів по справі, показами свідка ОСОБА_8 який чув як ОСОБА_3 в квартирі потерпілої в період вчинення злочину збудженим нервовим голосом лаявся нецензурними словами, що також у сукупності з іншими доказами спростовує посилання в апеляціях на наявності обставин перевищення меж необхідної оборони.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_3 порівняно із ОСОБА_6 за віком старше, фізично міцніше що давало йому можливість в процесі конфлікту справитися з ОСОБА_6 в разі виникнення такої необхідності без застосування ножа.

Обставини на яких е посилання в апеляціях про вчинення злочину ОСОБА_3 на кухні на думку апелянтів із перевищенням меж необхідної оборони, судова колегія вважає що спростовані по справі крім іншими доказами і протоколом огляду місця події із фото таблицею до нього згідно до якого обстановка на столі в кухні не порушена, на столі ніякої крові не виявлено, а також на обличчя засудженого ОСОБА_3 крові не було, незважаючи на те, що як показує потерпіла кров з шиї ОСОБА_3 хлинуло фонтаном, також не виявлено у засудженого ОСОБА_3 ніяких характерних тілесних ушкоджень, що відповідно спростовують скоєння злочину ОСОБА_3 при обставинах зазначених в апеляціях шляхом перевищення меж необхідної оборони.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_3 під час скоєння злочину був в стані алкогольного сп'яніння з його слів випив 300 грам горілки і 0,5 пива, потерпіла ОСОБА_2 була в стані алкогольного сп'яніння з її слів випила 250 грам горілки і пива, ( а.с. № 48,49), загиблий ОСОБА_6 і ОСОБА_5 також були в стані сильного алкогольного сп'яніння, що також свідчить про те, що мало місце побутовий конфлікт який виник між рідними і близько знайомими особами які були в стані алкогольного сп'яніння.

Потерпіла ОСОБА_2 мати загиблого ОСОБА_6 давала органам досудового слідства і суду покази яких постійно міняла, на початку досудового слідства показала, що ОСОБА_3 в процесі конфлікту з її сином ОСОБА_6 штовхали та ображали друг друга нецензурною лайкою а потім ОСОБА_3 схопив ніж з набору ножів який знаходився на кухонній стінці і ударів тим ножем її сина в ділянку шиї, а вона в той час почала сильно кричати і кликати на допомогу. ОСОБА_5 побачивши це схопив ОСОБА_3 за руку із ножем і почали боротися в процесі якого ОСОБА_3 вдарів ножем і ОСОБА_5 та останній після отриманого удару у крові втік з квартири, а за нім побіг з квартири і ОСОБА_3

Оскільки всі докази по справі у іх сукупності в тому числі і покази потерпілої, свідків були перевірені в судовому засіданні, в частині доведеності вини ОСОБА_3 за ст.. 121 ч. 2 КК України і узгоджуються в цієї частині між собою а також і в своєю сукупністю з висновком судово медичної експертизи, протоколом огляду місця вчинення злочину, доводять вину засудженого, на думку колегії суддів, правильно судом першої інстанції також були поставлені в основу вироку, і частково покази засудженого ОСОБА_3 в яких визнав частково своєї вини , а саме ті які відповідають іншим обставинам справи і доводять його вину в скоєнні злочину передбаченого ст.. 121 ч. 2 КК України.

Таким чином вищевикладені обставини свідчать про те, що в апеляціях засудженого, потерпілої і адвоката е посилання на обставини які не відповідають дійсності, спростовані належними доказами по справі, а тому немає по справі обставин які би доводили скоєнні ОСОБА_3 злочину при перевищені меж необхідної оборони, а доведено скоєння ОСОБА_3 злочину передбаченого ст.. 121 ч. 2 КК України при обставинах викладених у вироку суду першої інстанції .

Аналізуючи матеріали справи в частині призначення засудженому ОСОБА_3 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд врахувавши ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, обставин скоєння злочину, призначив йому необхідне й достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів

Кваліфікація дій засудженого за ст. 121 ч.2 КК України є правильною, а міра покарання обрана йому у відповідності до вимог ст.65 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б тягли зміну чи скасування постановленого у справі судового рішення, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 лютого 2012 року щодо ОСОБА_3 -залишити без зміни, а апеляції потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.

Головуючий Попов Г.Г.

Судді Марчак В.Я.

Підгорна С.П.