АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кулянди М. І.
суддів: Бреславського О.Г., Одинака О.О.
секретар Тодоряк Г.Д.
за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_5, третіх осіб -приватного нотаріуса ОСОБА_6, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання договору іпотеки недійсним, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернулася до суду, в інтересах малолітньої ОСОБА_4 з позовом до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_5, третіх осіб -приватного нотаріуса ОСОБА_6, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання договору іпотеки недійсним.
Зазначає, що 17 серпня 2007 року між ПАТ «ВТБ Банк», в особі директора Чернівецької філії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 була укладена генеральна угода № 24.028/07-ГУ про надання кредитних коштів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором між ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_5 17 серпня 2007 року було укладено іпотечний договір за № 24.047-028/27-ДИ01, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.
Іпотечний договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 1579 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, та у зв'язку із цим нотаріусом була накладена заборона відчуження, яка зареєстрована в реєстрі за №1580.
Посилається на те, що право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 21 грудня 2004 року.
Позивач зазначає, що після реєстрації шлюбу вони постійно проживали та продовжують проживати в даній квартирі, після народження там проживає і їхня дитина, у якої, на думку позивача, виникло право користування спірною квартирою. Іншого житла у дитини немає.
При укладенні договору іпотеки ні банком, ні нотаріусом не було враховано ту обставину, що у відповідача є малолітня донька, всупереч вимогам закону у нього не вимагали письмового дозволу органу опіки і піклування на укладення оскаржуваного договору.
Просила суд визнати недійсним іпотечний договір № 24.047-028/27-ДИ01 від 17 серпня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «ВТБ Банк»в особі директора Чернівецької філії ОСОБА_7
Зобов'язати приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 скасувати реєстраційний запис за № 1579 від 17 серпня 2007 року щодо реєстрації в Державному реєстрі іпотек іпотеку квартири АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис за № 1580 від 17 серпня 2007 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2011 року позов ОСОБА_3, в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_5, третіх осіб -приватного нотаріуса ОСОБА_6, виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання договору іпотеки недійсним задоволено.
Визнано недійсним іпотечний договір № 24.047-028/27-ДИ01 від 17серпня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «ВТБ Банк»в особі директора Чернівецької філії ОСОБА_7
Зобов'язано приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 скасувати реєстраційний запис за № 1579 від 17 серпня 2007 року щодо реєстрації в Державному реєстрі іпотек іпотеку квартири АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис за № 1580 від 17 серпня 2007 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_1
На дане рішення ПАТ «ВТБ Банк»подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з ухваленням нового рішення, яким просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 підлягає відхиленню.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 серпня 2007 року між ПАТ «ВТБ Банк», в особі директора Чернівецької філії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 була укладена генеральна угода № 24.028/07-ГУ про надання кредитних коштів.
З метою забезпечення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором між ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_5 17серпня 2007 року було укладено іпотечний договір за № 24.047-028/27-ДИ01, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.
Іпотечний договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 1579 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, та у зв'язку із цим нотаріусом була накладена заборона відчуження, яка зареєстрована в реєстрі за №1580.
З свідоцтва про шлюб, а також з свідоцтва про народження дитини серії 1-МИ № 029174 від 07 червня 2006 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 2005 року та мають малолітню доньку ОСОБА_4
На час укладення договору іпотеки, а також і по теперішній час у зазначеній квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_5 постійно проживали та продовжують проживати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Разом з ними, після свого народження, 01 червня 2006 року, проживає також і їх дитина -ОСОБА_4, що підтверджується актом від 16 лютого 2011 року, затвердженим начальником КЖРЕП № 14.
Факт постійного проживання малолітньої ОСОБА_4 підтверджено оглянутою в судовому засіданні медичною карткою дитини, в якій зазначена її адреса постійного проживання -м. Чернівці, вул. Чапаєва, 39/40.
Із вищезазначеної медичної картки малолітньої ОСОБА_4 вбачається, що дільничним педіатром неодноразово протягом 2006-2007 років надавалась медична допомога за вищезазначеною адресою.
Іншого житла у сім'ї позивача та зокрема у малолітньої дитини немає, що підтверджується довідкою ЧКОБТІ від 18 січня 2011 року за № 048-9.
Як встановлено судом при укладенні іпотечного договору ОСОБА_5 подав паспорт, в якому на сторінці 9 була відмітка про наявність у нього малолітньої доньки ОСОБА_4 Однак, ПАТ «ВТБ Банк»та нотаріус не звернули увагу на вказану обставину, не з'ясували, де саме проживає дитина, чи не будуть порушені її права щодо користування житлом у випадку стягнення боргу на іпотечне майно.
Згідно ч. 2 ст. 177 СК України -батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку»договір іпотеки підлягає нотаріальному посвідченню. Надання батькам (або одному з них) органом опіки та піклування дозволу на укладання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.
Стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства»передбачає, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна згода органів опіки та піклування.
Згідно ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років ( фізичної особи, яка не досягла десяти років) є місце проживання її батьків (усиновлювачів), або одного з них, з ким вона проживає, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Таким чином, враховуючи наведене, на момент укладення договору іпотеки малолітня ОСОБА_4, мала право користування житловим будинком за зазначеною вище адресою, тому її батько ОСОБА_5 не вправі був укладати договір іпотеки цього нерухомого майна без дозволу органу опіки і піклування.
Як встановлено судом орган опіки і піклування Чернівецької міської ради не надав згоди ОСОБА_5 на укладення договору іпотеки.
Відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин»суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.
Частиною 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновителями) не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, право на користування яким мала малолітня ОСОБА_4, укладений ОСОБА_5 без дозволу органу опіки і піклування Чернівецької міської ради, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»та ч.6 ст. 203 ЦК України, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України його слід визнати недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 17 серпня 2007 року, укладаючи іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, умисно вказав у заяві недостовірну інформацію про відсутність дітей, які мають право на проживання у вказаній квартирі для того, щоб отримати кредитні кошти.
Доводи апелянта про те, що при укладенні договору іпотеки права малолітньої дитини порушені не були, оскільки спірна квартира належала на праві власності її батьку є безпідставними.
Згідно ч. 1 ст. 405 ЦК України вказано, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону, житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч. 1 ст. 402 ЦК України, дитина, яка проживає в житловому будинку (квартирі), що належить на прав приватної власності її батькам або одному з них, набуває права користування цим житлом (сервітут), Такий сервітут встановлюється законом, тому для його виникнення не потрібне укладення батьками та дітьми спеціального договору про користування житлом.
Тому, з моменту народження , а саме з 01 червня 2006 року у малолітньої ОСОБА_4 виникло право користування квартирою.
Твердження апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: