А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А

Справа № 22 -6859 /2012 р. Головуючий у 1 інстанції Оксюта Т.Г.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Мазурик О.Ф.

При секретарі Полонській А.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соломۥянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства " Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Соломۥянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства " Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості , звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації : АДРЕСА_6, проживає за адресою : АДРЕСА_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер : НОМЕР_2, адреса реєстрації : АДРЕСА_8 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса реєстрації : АДРЕСА_6 проживає за адресою : АДРЕСА_7 на користь Публічного акціонерного товариства " Уніерсал Банк", код ЄДРПОУ 21133352, місце реєстрації якого за адресою: м. Київ , вул. Автозаводська, буд.54/19 заборгованість по кредитному договору № 005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 164 545,89 швейцарських франків , що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 1 333 414,07 грн. та додаткової угоди від 27.05.2008 року №1 до кредитного договору № 005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року та 10 313,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 82 026 ,68 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 005-2900/756-0020 від 31.07.2077 року в сумі 164 545,89 швейцарських франків , що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 1 333 414,07 грн. та додаткової угоди від 27.05.2008 року №1 до кредитного договору № 005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 10 313,80 доларів США , що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12. 2010 року складає 82 026,68 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 43,20 кв.м , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_7 та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири , посвідченого 31.07.2007 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, що за реєстровим № 1607 та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.07.2007 року за реєстраційним № 2250963, витяг про реєстрацію № 4372977 від 31.07.2007 року шляхом проведення прилюдних торгів.

Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інших осіб , які на момент виконання рішення суду будуть проживати у спірній квартирі з квартири АДРЕСА_7 .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства " Універсал Банк " судовий збір в сумі 1 700 ,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.(а.с.181)

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково.

Рішення Соломۥянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2011 року в частині звернення стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.07.2007 року та додаткової угоди від 27.05.2008 року №1 до кредитного договору на предмет іпотеки - квартири НОМЕР_4 загальною площею 43,20 кв.м , що знаходиться в АДРЕСА_7 та виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з вказаної квартири скасовано.

В решті рішення суду залишено без змін.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволені позову , оскільки судом порушені норми матеріального права.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не зۥявилися і заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те , що рішення суду є законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено , що 31 липня 2007 року ВАТ " Банк Універсальний " далі - Банк), правонаступником якого є ПАТ " Універсал Банк", уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 005-2900/756-0020( далі - Договір), за умовами якого Банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 на умовах зазначений у договорі грошові кошти в сумі 139 615 швейцарських франків, а останній зобов'язувався прийняти , належним чином використати та повернути кредит , а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 4,5 річних в порядку , на умовах та в строки визначені цим договором. Сторони погодилися , що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов договору.

За користування коштами понад встановлений строк ( або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 13,50 % (п.1.1.1 Договору)

Пунктом 5.2.5 Договору передбачено, що відповідно до статей 525 та 611 ЦК України сторони погодилися , що у випадку настання будь-якої з обставин , вказаних нижче, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення ( вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення(вимоги) позичальнику , вважати термін повернення кредиту таким , що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення ( вимоги ) про дострокове повернення кредиту.

27 травня 2008 року ВАТ " Універсал Банк" уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду до кредитного договору №005-2900/756-00 згідно якої Банк зобов'язувався надати позичальнику , а позичальник зобов'язувався прийняти , належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії , що дорівнює 142 959 доларів США у порядку і на умовах , визначених цим Договором .

Цим договором також передбачено право Банку у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад 2(два) місяці та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення ( вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим Договором понад 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення(вимоги) позичальнику , вважати термін повернення кредиту таким , що настав на 31 календарний день з дати відправлення Кредитором позичальнику повідомлення ( вимоги) про дострокове повернення кредиту.(а.с.27)

На забезпечення виконання умов Договору ВАТ " Універсал Банк " уклав з ОСОБА_1 договір поруки № 005-2900/756-0020-РД( далі - Договір поруки) відповідно до якого поручитель зобовۥязувся перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед Кредитором , що виникли з кредитного договору № 005-2900-2008-2009 від 27 травня 2008 року (далі - Основного договору) укладеного між кредитором та боржником в повному обсязі як існуючих в теперішній час , так і тих , що можуть виникнути в майбутньому.

Поручитель засвідчує , що йому відомі усі умови вищезазначеного Основного договору і він погоджується з ними, зокрема:

-сума основного Договору 142 959,00 доларів США;

-13,45 % річних - розмір процентної ставки за користування кредитом без порушення термінів сплати платежів;

- 40,35% річних - розмір підвищення процентної ставки за користування кредитом понад встановлені терміни сплати платежів;

- термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 10 травня 2028 року, якщо згідно умов Основного договору не буде застосовані інші терміни виконання таких зобов'язань(п.1.2 Договору поруки).

Відповідно до п.1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором , включаючи повернення основної суми боргу ( в т.ч. суми кредиту, регресу) сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків , сплати пені та інших штрафних санкцій , передбачених умовами Основного договору.

В цей же день був укладений і договір поруки № 005-2900/756-0020-Р з ОСОБА_4 на тих же умовах(а.с.46).

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд встановивши , що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором та додатковим договором, а направлені позивачем 08 лютого 2010 року до поручителів вимоги щодо усунення порушення умов кредитного договору залишилися без задоволення поручителями, обґрунтовано стягнув солідарно з боржника та поручителів заборгованість за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду, оскільки суд не звернув увагу , що кредит надавався у іноземній валюті , що є порушенням чинного законодавства є безпідставними.

Статтею 99 Конституції України встановлено , що грошовою одиницею України є гривня . При цьому Основний закону держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет КМУ).

При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

З огляду на те , що позивач має банківську ліцензію від 20 січня 1994 року № 32 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України " Про банки і банківську діяльність" та дозвіл № 191-1 та 92-2 з додатками, в яких міститься перелік операцій , які має право здійснювати ВАТ " Універсал Банк" правонаступником якого є ПАТ " Універсал Банк", а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність у позивача права на видачу кредиту в іноземній валюті є безпідставними.

Твердження в апеляційній скарзі на незаконність рішення суду і з тих підстав , що ОСОБА_1 не отримував вимогу Банку про зобов'язання усунути порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору , не заслуговують на увагу , оскільки в матеріалах справи є копія вимоги від 08 лютого 2010 року ОСОБА_1 , яка направлялася йому про необхідність сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги прострочену заборгованість за кредитним договором , проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення виконання зобов'язання(а.с.65).

Крім того , пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про погашення боргу , так і пред'явлення до нього позову.

В силу ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З умов наведеного договору поруки випливає, що дія цього договору припиняється із припиненням всіх зобов'язань Боржника за основним договором , що забезпечуються такою порукою.(а.с.44)

Згідно п.1.2 Кредитного договору № 005-2900/756-0020 від 31 липня 2007 року строк кредитування за цим договором встановлений з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10 липня 2037 року включно( що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту)(а.с.10)

Виходячи з наведеного , колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги і в цій частині.

Ухвалою Апеляційної суду м. Києва від 02 лютого 2012 року скасовано рішення суду в частині звернення стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.07.2007 року та додаткової угоди від 27.05.2008 року №1 до кредитного договору на предмет іпотеки, квартиру НОМЕР_4 по АДРЕСА_7 та виселення ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 з вказаної квартири.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України , колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а так як апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності рішення суду в скасованій Апеляційним судом м. Києва частині рішення суду, а тому відсутні підстави до перевірки його законності та обґрунтованості в цій частині .

За таких обставин , колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині з підстав , викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Соломۥянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2011 року з урахуванням змін внесених до нього рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: