Судове рішення #23096310

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/7239/2012

Головуючий у 1 інстанції - Захарчук С.С.

Суддя-доповідач - Соколова В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


15 травня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Слободянюк С.В., Усика Г.І.,

при секретарі: Бігус М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2010 року у справі за позовом Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк» «Союз» про визнання правочинів недійсними, -


В С Т А Н О В И Л А:


У жовтні 2009 р. позивач звернувся до Подільського районного суду з вказаним вище позовом, в якому просив (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) визнати недійсними договори застави майнових прав на отримання банківських вкладів та процентів за ними, укладені 19.02.2009 року між ВАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, оскільки вони були укладені без погодження з боржником та з порушенням вимог ст. 65 СК України

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2010 року відмовлено у задоволенні позову Українсько-американсько-швейцарського ТОВ «Канком» .

Не погоджуючись з рішенням суду позивачем подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, його упередженість, несправедливість, яке винесене з порушенням норма матеріального та процесуального права. А саме, апелянт посилається на неправильне з'ясування судом обставин справи, неправильну оцінку доводів позивача, оскільки оскаржувані договори та угоди суперечать положенням ст. 203 ЦК України та помилково визнані законними всупереч положенням статті 215 ЦК України. На підставі викладеного, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове.

В судове засідання представник позивача та представник ПАТ «Родовід Банк» не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 14.05.2012 представник позивача звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи, мотивуючи сімейними обставинами, що не може вважатися поважною причиною неявки представника юридичної особи.

Враховуючи наведені обставини та виходячи з положень ст. 305 ч 2 ЦПК України колегія суддів вважає, що неявка даних осіб не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що договором кредиту обмеження щодо заміни кредитора у зобов'язаннях між ТОВ «Канком» та ПАТ «Родовід Банк» не встановлено, а тому укладання угод про відступлення прав вимоги без згоди позивача - боржника за кредитним договором, не суперечить вимогам законодавства та кредитного договору. Вимоги про визнання недійсними спірних договорів як таких, що були укладені без згоди іншого з подружжя були залишенні без задоволення, так як були спростовані в ході розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2006 року між ТОВ «Канком» і ВАТ «Родовід Банк» був укладений кредитний договір № 22.1/18-КЛТ-06 (а.с.10-13, т. 1).

Згідно з п. 1.1. зазначеного договору ВАТ «Родовід Банк» надав ТОВ «Канком» кредит у розмірі 2 000 000 дол. США. З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Канком» і ВАТ «Родовід Банк» було укладено договір застави основних засобів № 22.1/18-З-06 (а.с. 14-16, т. 1).

19.02.2009 року між ВАТ «Родовід Банк» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 були укладені договори застави (а.с.30-43, т. 1).

Згідно з п. 1.1 кожного із зазначених договорів у забезпечення зобов'язань боржника - ТОВ «Канком» перед заставодержателем - ВАТ «Родовід Банк» за кредитним договором, заставодавці - фізичні особи, передають, а заставодержатель приймає у заставу майнові права на отримання банківських вкладів та процентів за ними, що належать заставодавцям на праві власності і знаходяться на депозитних рахунках у ВАТ «Родовід Банк». Пунктом 1.5. договорів застави встановлено суть, розмір та строк виконання забезпечених заставою зобов'язань.

23.02.2009 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 були укладені угоди про відступлення права вимоги. Відповідно до зазначених договорів право вимоги до ТОВ «Канком» за кредитним договором перейшло до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 (а.с. 44-53, т. 1). У преамбулі оспорюваних угод зазначалося, що підставою для укладення угод є фактичне погашення кредитної заборгованості ТОВ «Канком» перед первісним кредитором за кредитним договором за рахунок нових кредиторів шляхом договірного списання, передбаченого договорами застави від 19.02.2009 року, договорами про строковий банківський вклад.

08.04.2009 року ТОВ «Канком» отримало вимоги від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про погашення заборгованості за кредитним договором на їх користь (а.с. 54-58, т. 1).

13.04.2009 року ТОВ «Канком» отримало повідомлення від ПАТ «Родовід Банк» про те, що 20.02.2009 року заборгованість ТОВ «Канком» за кредитним договором було погашено за рахунок коштів майнових поручителів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 шляхом договірного списання, передбаченого договорами застави (а.с. 59, т. 1).

З змістом статей 553-554 ЦК України договір поруки укладається кредитором за зобов'язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. Оскільки позичальник є не стороною договору поруки, а стороною у зобов'язанні, забезпеченому порукою, чинне законодавство України не передбачає обов'язку кредитора чи поручителя отримувати згоду позичальника на укладення договору поруки.

Доводи апеляційної скарги про встановлення спірними договорами фактично нового порядку виконання зобов'язань є безпідставними, оскільки заміна сторони зобов'язання передбачена нормами ЦК України, зокрема положеннями ст. 512, і обмежень щодо цього питання сторонами під час укладання кредитного договору не встановлено. Також не суперечить чинному законодавсту наянвість декількох видів забезпечення виконання зобовязань за договром, а тому доводи щодо наявності договору застави укладеного між позивачем та ВАТ «Родовід банк» не заслуговують на увагу.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним, виходячи з якого вищенаведені посилання позивача не можуть вважатися підставами для визнання недійсними правочинів укладених між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є достатньо мотивованими, відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-


У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»- відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2010 року у справі за позовом Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк» «Союз» про визнання правочинів недійсними, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація