А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А
Справа № 22 - 3687 /2012 р. Головуючий у 1 інстанції Зінченко С.В.
Доповідач Котула Л.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Мазурик О.Ф.
При секретарі Вендоліній А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 на рішення Соломۥянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особи, Відділ ДВС Соломۥянського РУЮ у м. Києві , ОСОБА_6 про визнання права власності та виключення майна із опису.
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Соломۥянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року у задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особи , Відділ ДВС Соломۥянського РУЮ у м. Києві , ОСОБА_6 про визнання права власності та виключення майна з опису відмовлено.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову , оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав , викладених у ній , представника відповідачки ОСОБА_8, який заперечував проти апеляційної скарги, представника Відділу державної виконавчої служби Соломۥянського РУЮ у місті Києві Яковлєву О.С. та представника ОСОБА_6 ОСОБА_10, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що рішення суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Положенням ст. 60 Закону України " Про виконавче провадження " передбачено , що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця ВДВС Соломۥянського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 945 764,10 грн.( а.с. 21)
20 жовтня 2009 року державним виконавцем ВДВС Соломۥянського РУЮ в м. Києві при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3725 від 07.04.2009 року Подільського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 боргу в сумі 945 764,10 грн. описано та арештовано майно, яке за даними з витягу з Державного реєстру правочинів належить на праві власності ОСОБА_5.(а.с.15-23).
З наведеного випливає, що майно , яке позивач просить виключити з акту опису належить не йому , а ОСОБА_5
Частиною 1 статті 3 ЦК України передбачено , що кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.
Виходячи з того , що позивач не є власником описаного майна , а відтак його права описом та накладенням арешту на спірне майно не порушені.
З матеріалів справи випливає, що 23 грудня 2006 року ОСОБА_5 взяла у борг у ОСОБА_4 180 000 доларів США , який зобов'язувалася повернути до 01 травня 2010 року , а у випадку неповернення боргу до зазначеного строку, зобов'язувалася переоформити на ОСОБА_4 право власності на нежитлове приміщення за адресою : АДРЕСА_1(а.с.10)
06 січня 2007 року ОСОБА_5 знову взяла у борг у ОСОБА_4 ще 40 000 доларів США для проведення ремонтних робіт в офісному приміщенні за адресою : АДРЕСА_1 і зобов'язувала повернути його до 01 травня 2010 року ( а.с.11)
25 березня 2007 року ОСОБА_5 отримала у борг від ОСОБА_4 гроші в сумі 50 000 доларів США для придбання автомобіля, який зобов'язувалася повернути в строк до 01 травня 2010 року.( а.с.12)
Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання права власності на належні на праві приватної власності ОСОБА_5 нежилі приміщення , які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 та автомобіль " Hummer-3", позивач посилався на те , що ОСОБА_5 не виконання дані йому зобов'язання щодо повернення позики і не переоформити на нього право власності на зазначене майно, а тому зазначені обставини ,на його думку, є підставою до визнання за ним права власності на зазначене майно.
На підтвердження наведеного, позивач посилався на розписку ОСОБА_5 від 26 грудня 2006 року(а.с.10) .
В силі ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 33 Закону України " Про іпотеку" передбачено , що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України " Про іпотеки" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Однак , позивач не надав доказів в підтвердження того , що між ним та ОСОБА_5 був укладений договору іпотеки і предметом іпотеки були спірні приміщення та автомобіль.
Розписки, на яку посилається позивач , не є підставою до визнання права власності на спірні нежилі приміщення, а лише є підтвердження наявності між позивачем та ОСОБА_5 зобов'язань , що виникають із договору позики і відповідно регулюються нормами параграфу глави 71 ЦК України .
ОСОБА_5 заперечувала право власності ОСОБА_4 на спірні нежилі приміщення.
За таких обставин , суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу , оскільки колегія суддів з матеріалів справи такого не вбачає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_7 відхилити ,а рішення Соломۥянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: