АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - Одинця В.М.,
суддів - Присяжнюка О.Б., Сітайло О.М.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року, по справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України якою справа повернута прокурору для проведення додаткового розслідування.
ВСТАНОВИВ:
Згідно даної постанови, справа направлена прокурору Подільського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, із підстав неповноти та однобічності досудового слідства яка не може бути усунута в судовому засіданні.
В обґрунтування своїх висновків судом зазначено, що в ході досудового слідства не були встановлені та допитані в якості свідків відповідальні посадові особи ТОВ «Стиль Євро», за участю яких було складено та підписано договір № 1/22-07 від 22.07.2002р. між ТОВ «А.Т.Ком» та ТОВ «Стиль Євро», згідно якого ТОВ «Стиль Євро» продало ТОВ «А.Т.Ком» простий вексель № 3229602051, а потім між цими юридичними особами було проведено ще декілька угод, та відповідальні посадові особи: ТОВ «Торіон груп», ТОВ «Аріана», ТОВ «Кронакорпус», ТОВ «Фергус-2002» на розрахункові рахунки яких були перераховані кошти ТОВ «А.Т.Ком», на загальну суму - 497 000 грн, а також той факт, що слідчими органами не були виконані окремі доручення суду, що позбавило можливості суду розглянути справу по суті.
Крім того судом зазначено, що в справі відсутні дані про постраждалу сторону та докази понесення збитків, про що свідчить відсутність цивільного позову.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи рішенням загальних зборів учасників ТОВ "А.Т.Ком" (протокол №2 від 01.06.2001 року) його було призначено генеральним директором ТОВ А.Т.Ком" та відповідно до п. 8.14 статуту ТОВ „А.Т.Ком" він, як генеральний директор ТОВ „А.Т.Ком" виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно господарські обов'язки і за вказаними ознаками являвся службовою особою.
27.03.2002 року ТОВ «ПХТ» було укладено контракт №03/27-4111 з ТОВ «НВП Енергосервіс» на виконання робіт по будівництву газопроводу-відгалуження до м. Чернігів. Згідно з додатковою угодою до цього договору в забезпечення заборгованості за договором ТОВ «ПХТ» передало ТОВ «НВП Енергосервіс» 20 простих векселів на суму 1 699 339, 2 грн. за актом прийому-передачі від 08.07.02 року, в тому числі і простий вексель № 3229602051.
11.04.2002 року ТОВ НВП «Енергосервіс» було укладено контракт №04/11-02 на виконання робіт по будівництву газопроводу-відгалуження до м. Чернігів з ТОВ ВКФ «Картас ЛТД». Згідно з додатковою угодою до цього договору в забезпечення заборгованості за договором ТОВ «НВП Енергосервіс» передало ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» 20 простих векселів на суму 1 699 339, 2 грн. за актом прийому-передачі від 08.07.02 року, що були емітовані ТОВ «ПХТ», в тому числі і простий вексель № 3229602051.
ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» в свою чергу 09.07.2002 року уклало договір купівлі- продажу векселя б/н з ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського», відповідно до умов якого ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» продало останньому простий вексель № 3229602051 номіналом 500 000 грн.
Згідно п.2.3. вказаного договору ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" зобов'язувалось в термін до липня 2002 року передати ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» простий вексель №3229602051, про що вони повинні підписати акт прийому- передачі.
В цей же день ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" передало ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» простий вексель №3229602051, про що було складено акт прийому-передачі від 09.07.2002 року.
Посередником від ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" по укладанню вказаної угоди з ДП Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» виступив ОСОБА_3, якому, відповідно ТОВ ВКФ "Картас ЛТД", було надано для підписання договір купівлі- продажу простого векселя № 3229602051 б/н з ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод л. Г.І. Петровського», акт прийому-передачі від 09.07.2002 року та копію простого векселя № 3229602051.
ОСОБА_3, маючи спеціальні знання з питань торгівлі цінними паперами, в тому числі і з питань проведення операцій з векселями отримавши вказані документи усвідомив, що він має змогу заволодіти грошовими коштами в сумі 500 000 грн., які будуть Перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК» за купівлю простого векселя №3229602051 ТОВ ІКФ "Картас ЛТД", за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1, шляхом проведення фіктивної операції з купівлі-продажу, з використанням реквізитів простого векселя № 3229602051, для чого він 22.07.2003 року разом з генеральний директор ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1, діючи з прямим, корисливим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський юд ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя №3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" як його єдиного законного векселеутримувача, з метою створення уяви про законність придбання у власність ТОВ "А.Т.Ком" простого векселя № 129602051, у невстановленому слідством місці, склав та підписав договір № 1/22-07 від .07.2002 року між ТОВ "А.Т.Ком" та ТОВ "Стиль Євро", згідно якого ТОВ "Стиль Євро" здало ТОВ "А.Т.Ком" простий вексель №3229602051, створивши тим самим видимість про перебування у власності ТОВ "А.Т.Ком" простого векселя №3229602051, хоч йому було достовірно відомо, що вказаний вексель ТОВ "Стиль Євро" не належить.
22.07.2002 року у невстановленому слідством місці генеральний директор ТОВ «А.Т.Ком» ОСОБА_1, діючи в порушення п.1 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", згідно якої видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, видав ТОВ "Стиль євро" простий вексель - №3218427372 від 22.07.2002 року номінальною вартістю 44 800 грн., вказавши в ньому ремітентом ТОВ "Стиль Євро", хоча йому було достовірно відомо, що ніякого грошового боргу ТОВ "А.Т.Ком" перед ТОВ "Стиль Євро" не має, оскільки ТОВ "Стиль Євро" ніколи не було власником простого векселя №3229602051.
22.07.2002 року у невстановленому слідством місці генеральний директор ТОВ «А.Т.Ком» ОСОБА_1, діючи повторно, в порушення п.1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", згідно якої видавати переказні і прості векселі можна лише для формлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, видав ТОВ "Стиль Євро" простий вексель №3218427373 від 22.07.2002 року номінальною вартістю 452 000 грн., вказавши в них ремітентом ТОВ "Стиль Євро", хоч йому було достовірно відомо, що ніякого грошового боргу ТОВ "А.Т.Ком" перед ТОВ "Стиль Євро" не має, оскільки ТОВ "Стиль Євро" ніколи не було власником простого векселя № 3229602051.
Продовжуючи свої злочинні дії, генеральний директор ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1 звернувся до торговця цінними паперами ТОВ "Менеджмент груп" в особі директора ОСОБА_5 на предмет підписання договору-доручення про продаж простого векселя №3229602051 з метою створення уяви про перебування у власності ТОВ "А.Т.Ком" простого векселя № 3229602051, законності здійснення операції з його подальшого продажу ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського».
При цьому ОСОБА_1 було пред'явлено директору ТОВ "Менеджмент груп" ОСОБА_5 копію простого векселя №3229602051 з метою створення у останнього уяви про перебування у власності ТОВ "А.Т.Ком" вказаного простого векселя.
На виконання цього, 22.07.2002 року генеральний директор ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Менеджмент груп" в особі директора ОСОБА_5 договір-доручення № К/93/1 -2002, згідно якого ТОВ "А.Т.Ком" доручає ТОВ "Менеджмент груп" за винагороду, від свого імені, за рахунок ТОВ „А.Т.Ком" укласти договір з продажу цінного паперу - простого векселя №3229602051 від 22.07.2002 року.
22.07.2003 року для реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_3, спрямованого на заволодіння чужим майном-грошовими коштами ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя №3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" як його єдиного законного векселеутримувача, генеральний директор ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1, діючи з прямим, корисливим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя №3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" як його єдиного законного векселеутримувача, у невстановленому слідством місці підписав договір № К/93/2-2002 від 22.07.2002 року між ТОВ "А.Т.Ком", ТОВ "Менеджмент груп" та ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського», згідно якого ТОВ "Менеджмент груп" - продавець від імені, за дорученням і за рахунок ТОВ "А.Т.Ком" - векселеутримувач, продало ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» - покупець, простий вексель №3229602051, хоча йому було достовірно відомо, що ТОВ "А.Т.Ком" не є векселеутримувачем простого векселя № 3229602051.
Після підписання цього договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 цей договір для підписання директором ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» ОСОБА_6
В цей же день ОСОБА_3, для реалізації спільного злочинного умислу з генеральним директором ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1, спрямованого на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя № 3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ "Картас ЛТД", як його єдиного законного векселеутримувача, ввів в оману директора ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» ОСОБА_6, повідомивши йому завідомо неправдиву інформацію, що ТОВ ВКФ "Картас ЛТД" не може продати простий вексель № 3229602051, а тому операцію з продажу простого векселя №3229602051 не може бути здійснено з їх участю .
Одночасно ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 підписати договір купівлі- продажу простого векселя №3229602051 не з ТОВ ВКФ "Картас ЛТД", а з ТОВ "А.Т.Ком" через посередника, торгівця цінними паперами ТОВ "Менеджмент груп", надавши ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про те, що ТОВ "А.Т.Ком" є належним векселедеутримувачем простого векселя №3229602051, хоча йому було достовірно відомо, що ТОВ "А.Т.Ком" не є таким.
Директор ДП «Житловик» ОСОБА_6 підписав договір №К/93/2-2002 купівлі-продажу простого векселя № 3229602051 від 22.07.2002 року, який був наданий йому для підписання ОСОБА_3 та раніше підписаний генеральним директором ТОВ "А.Т.Ком" ОСОБА_1 та директором ТОВ "Менеджмент груп" ОСОБА_5
23.07.2002 року ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» пред'явило простий вексель №3229602051 до сплати ТОВ "ПХТ", яке в свою чергу сплатило його, перерахувавши грошові кошти на загальну суму 500 000 грн. за його погашення на розрахунковий рахунок ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського», що були використані ним для погашення заборгованості за спожиту електроенергію.
ДП "Житловик" ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» в період часу з 22.11.2002 року по 15.04.2003 року, керуючись договором №К/93/2-2002 купівлі-продажу простого векселя №3229602051 від 22.07.2002 року, укладеним з ТОВ "А.Т.Ком" перерахувало грошові кошти на загальну суму 500 000 грн. за купівлю-продажу вказаного вище простого векселя на розрахунковий рахунок ТОВ «А.Т.Ком» №260063126701 в ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".
Тобто ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовим становищем, заволодів грошовими коштами ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» в сумі 500 000 гривень, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.
В своїй апеляції прокурор, просить постанову суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що постанова підлягає скасуванню в зв'язку невідповідністю висновків суду фактично встановленим обставинам справи, а також однобічністю та неповнотою судового слідства, вказуючи при цьому, що в матеріалах справи наявна вся необхідна інформація щодо ТОВ « Торіон груп», ТОВ «Аріана», ТОВ «Кронакорпус», ТОВ «Фергус - 2002» та ТОВ «Стиль Євро», та зазначає, що з приводу посилань в постанові суду на невстановлення органами досудового слідства потерпілої сторони, в матеріалах справи міститься постанова Господарського суду м. Києва від 30.04.2003 року за № 10/256, згідно якої ТОВ «Картас ЛТД» і визначено як постраждалу сторону.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів, вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування суд першої інстанції в своїй постанові вказав, що під час досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи були досліджені поверхово та однобічно. Не були встановлені та допитані в якості свідків відповідальні посадові особи ТОВ «Стиль Євро» та посадові особи ТОВ «Торіон груп», ТОВ «Аріана», ТОВ «Кронакорпус», ТОВ «Фергус-2002».
Не встановлено по справі сторону, якій завдано матеріальні збитки в сумі 500.000 грн..
Як вбачається із матеріалів справи, повертаючи справу для проведення додаткового розслідування 22 11 2010 р. ( а.с. 261-266 т. 4), суд ставив аналогічні питання.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 08 02 2011 р. постанову суду від 22 11 2010 р., якою дану справу було повернуто для проведення додаткового розслідування скасовано та зазначено, що висновок суду про неможливість усунення неповноти досудового слідства в судовому засіданні в постанові не вмотивований, оскільки у постанові не вказана причина, з якої суд позбавлений можливості встановити і допитати свідків, витребувати додаткові документи чи домогтися виконання судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України.
Судова колегія вважає, що даній постанові суду першої інстанції від 23 01 2012 р. також відсутня аргументація, а саме, не вказано, чому суд позбавлений можливості усунути неповноту досудового слідства в судовому засіданні, не вказано причини невиконання окремих доручень суду та які міри прийняті судом в зв»язку з цим, не в вказані причини не доставки свідків по справі в судове засідання. Все це повинно бути зазначено в постанові суду, що суд першої інстанції не зробив.
Як вбачається із матеріалів справи, в ході досудового слідства допитувалися свідки, які не з»являлися в судове засідання, але їх показання не оголошувалися в судовому засіданні, відповідно до ст. 306 КПК України, а також не оголошувалися та не вивчалися матеріали даної кримінальної справи, матеріали по виконанню судових доручень, тобто судове слідство проведено не повно. Також не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування невиконання органами досудового слідства судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України.
Відносно потерпілої сторони по справі, та кому завдано матеріальні збитки, то в матеріалах справи ( а.с. 38-46 т. 1) знаходиться рішення господарського суду від 30 04 2003 р., відповідно до якого визнано потерпілою стороною ТОВ «Картас ЛТД» та стягнуто з А.Т. Ком» в дохід держави - 500.000 грн. Дане рішення не оскаржувалося та набрало чинності.
В матеріалах справи ( а.с. 332-335 т. 3) є вирок Подільського районного суду м. Києва від 07 05 07 р. відносно ОСОБА_3, який являється співучасником ОСОБА_1 який повністю визнав вину у скоєному. Дану інформацію суд не прийняв до уваги при винесенні постанови.
Таким чином, повертаючи справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України на додаткове розслідування суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 281 КПК України, висновки суду, вказані в постанові не обґрунтовані та передчасні. Судом не конкретизовано, що саме стало підставою направлення справи для проведення додаткового розслідування - неповнота чи неправильність досудового слідства, суд не використав всі можливості передбачені КПК України для розгляду справи по суті, не вказана причина, з якої суд позбавлений можливості встановити і допитати свідків, витребувати додаткові документи чи домогтися виконання судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України, а тому судова колегія вважає, що постанова суду необхідно скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.
Керуючись ст.. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 23 01 2012 р. про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України скасувати, а справу повернути до Подільського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд у іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_1, підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити без змін.
Судді:
_________________ _________________ ________________