АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючої судді Одинця В.М.,

суддів Рибака О.І., Присяжнюка О.Б.,

прокурора Хорольського С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 21 лютого 2012 року.

Вказаною постановою суду відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Генеральної прокуратури.

В обґрунтування вказаного рішення суд зазначив, що вимоги скарги щодо визнання незаконними дії (бездіяльність) прокурора, зобов'язання його прийняти рішення згідно ст. 97 КПК України не лежать площині компетенції суду, яка визначена положення Кримінально-процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та задовольнити його скаргу частково, визнавши незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку ст. 97 КК України по його заяві про злочин, а також направити до Генеральної прокуратури України копію заяви для прийняття такого рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що судом було встановлено порушення норм ст. 97 КК України при розгляді його заяви про злочин, проте безпідставно відмовлено в задоволенні скарги, оскільки суд в силу ст. 23-2 КПК України, за матеріалами судового розгляду при наявності на те підстав може винести постанову, якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановленні по справі факти порушення закону, причини в умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів.

Також, апелянт, вказує, що висновки суду щодо відсутності у суду повноважень з контролю за діями прокурора в розумінні положень ст. 236 КПК України є хибними, оскільки існуюча практика розгляду дозволяє визнавати бездіяльність органів прокуратури при розгляді заяв та повідомлень про злочини.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 12 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про злочин щодо незаконного Розпорядження Голови Верховної Ради України ОСОБА_2

Генеральною прокуратурою України, за результатами заяви ОСОБА_1 дана мотивована відповідь, та роз'яснено, що Верховна Рада України та її посадові особи не віднесені, згідно Закону України «Про прокуратуру» до органів та організацій, та осіб, за додержанням і правильним застосуванням законів яким здійснюється прокурорський нагляд.

Не погоджуючись з бездіяльністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури та проханням визнати незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про злочин щодо Голови Верховної Ради України ОСОБА_2 та зобов'язати прийняти по його заяві рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Перевіряючи доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду щодо відсутності належних повноважень у суду для визнання незаконними бездіяльність органів прокуратури та зобов'язання прокурора вчиняти будь-які дії, оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, та суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду колегія суддів.

Доводи апеляції, щодо можливості винесення судом при розгляді скарги на бездіяльність органів прокуратури окремої ухвали (постанови) в порядку ст. 23-2 КПК України, колегія суддів находить надуманими та безпідставними.

Так, згідно вимог ст. 23-2 КПК України окрема ухвала (постанова) виноситься в разі встановлення по справі фактів порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів, що виключає постановлення її при розгляді скарги на бездіяльність органів прокуратури.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 бездіяльність Генеральної прокуратури України - залишити без змін.

СУДДІ:

__________________ ________________ _______________