+

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду м. Києва, у складі:

Головуючого - Одинця В.М.,

суддів - Сітайло О.М., Фрич Т.В.

прокурора - Мінакової А.О.

захисника засудженої - ОСОБА_1,

засудженої - ОСОБА_2,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Кролевець Сумської області, не працююча, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, не судима,

засуджена за ст. 125 ч. 2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винним в тому, що 21 вересня 2008 року о 20 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно, завдала ОСОБА_3 удар кулаком в область голови та вкусила за великий палець лівої руки, внаслідок чого спричинила останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Засуджена в своїй апеляції, просить вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину, оскільки судом при розгляді справи допущена неповнота та однобічність, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначаючи при цьому, що однобічність судового слідства полягає в тому, що судом не перевірені доводи щодо її невинності, а обвинувачення ґрунтується на сумнівному висновку судово-медичної експертизи та свідченнях зацікавлених свідків, до того ж непрямих.

Крім того, судом не перевірено при яких обставинах спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3, та не перевірено версії отримання них від укусу собаки.

Також, апелянт зазначає, що судом було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про закриття справи на підставі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, посилаючись на те, що в ході досудового слідства було необґрунтовано винесено постанови про зупинення досудового слідства у зв'язку з її розшуком, а тому таке незаконне зупинення не може слугувати підставою для переривання строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В даному судовому засіданні ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінальної справи в зв»язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Вислухавши доповідь судді доповідача, клопотання захисника та засудженої, про закриття кримінальної справи, прокурора, яка погодилася із клопотанням засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженій останнє слово судова колегія вважає, що апеляція засудженої в частині закриття кримінальної справи в зв»язку з закінченням строків підлягає задоволенню.

Перевіряючи доводи апеляції в частині безпідставної відмови суду у закритті кримінальної справи у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_2 порушена 10 12 2008 року. ( а.с. 13).

Згідно вимог ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до положень ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання більш м'яке, ніж обмеження волі.

Як на підставу для відмовлення у задоволенні клопотання про закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності суд першої інстанції послався на постанови слідчого від 29.01.2009 року та 25.06.2009 року про зупинення досудового слідства в зв'язку з необхідністю встановлення місця знаходження ОСОБА_2 та оголошенням її в розшук.

Проте, на думку колегії суддів, суд формально поставився до перевірки зазначених фактів.

Із постанов про зупинення досудового слідства (а.с. 3, а.с. 5), провадження у справі було зупинено в зв'язку з оголошенням ОСОБА_2 у розшук та необхідністю встановлення її місця знаходження, проте даних на підтвердження вжиття відповідних заходів матеріали справи не містять, що виключає переривання перебігу строків давності.

Крім того, як вбачається із листа, за підписом начальника Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, оперативно-розшукова справа відносно ОСОБА_2 Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві не заводилася. Постанова слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, про оголошення в розшук ОСОБА_2 до ВКР не надходила.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку що судом першої інстанції допущено неправильне застосування кримінального закону, а саме, не застосовано кримінальний закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до вимог ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 371 КПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити .

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо неї на підставі ст. 49 КК України закрити, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судді:

____________________ _________________ ______________________