А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А
Справа № 22 -6777/2012 Головуючий у 1 інстанції Галаган В.І.
Доповідач Котула Л.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Котули Л.Г.
Суддів Волошиної В.М., Мазурик О.Ф.
При секретарі Вендоліній А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росичі», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Росичі», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати визнано неподано та повернуто позивачці.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися і заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому колегія суддів вважала можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху ,суд виходив з того , позивачка не долучила до позовної заяви доказів , які підтверджують кожну обставину, не долучено доказів в підтвердження звернення позивачкою до відповідача з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, не зазначено у позовній заяві , в чому полягає моральна шкода , якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві , з яких міркувань позивачка виходила , визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Однак, з таким висновком суду повністю погодитися не можна.
Згідно п.5,6 ч.1 ст. 199 ЦПК України позовна заява , зокрема , повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів , що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 2 ст. 121 ЦПК України)
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Росичі», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та виплату заробітної плати залишено без руху, у зв'язку з неподанням доказів при пред'явленні позову та надано строк для усунення недоліків до 23 лютого 2012 року (а.с. 5-6).
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у абз.4 ч. 7 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Крім того , в ухвалі суд зазначає, що позивачка не надала доказів в підтвердження звернення до відповідача з метою врегулювання спору в позасудовому порядку.
Однак, при цьому суд не послався на норми процесуального або матеріального права, які передбачають обовۥязковість позасудового врегулювання трудового спору.
Разом з тим, у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року " Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " роз'яснено судам, що з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
У позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідача заподіяну їй моральну шкоду , у зв'язку з незаконним звільненням та несвоєчасною виплатою заробітної плати.
При цьому позивачка у позовній заяві зазначила в
чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями відповідача заподіяно позивачці моральна шкода та з яких міркувань вона виходила, визначаючи
розмір шкоди.
Виходячи з наведеного, ухвалу суду законною і обґрунтованою назвати не можна , а тому така ухвала підлягає скасуванню, а питання прийняття позовної заяви необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст..ст.303,304,307,312,314, 315 ЦПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року скасувати, а питання прийняття позовної заяви передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: