ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого – Харченка В.В.
суддів – Берднік І.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі - Мельник І.М.
з участю- прокурора – Білик Л.С.;
представників ДПІ в Київському районі м. Харкова –
Свістунова І.В., Ваца О.І.;
представника ПП «Фінанси-Інвест» - Чеховського Д.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова та доповнення до неї;
касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року
в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства “Фінанси-Інвест” до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова, Відділення державного казначейства у Київському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2005 року ПП "Фінанси-Інвест" звернулось в суд з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова та Відділення державного казначейства у Київському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000192330/0 від 14 квітня 2005 року, згідно з яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2004 року на 3 473 551 грн., за квітень 2004 року – на 1 465 219 грн.; відшкодувати з державного бюджету України суму заборгованості по ПДВ у сумі 3 473 551 грн. за березень 2004 року та 1 465 219 грн. за квітень 2004 року; стягнути з відповідача 25 585 грн. державного мита та 118 грн. плати за інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку зі скасуванням ДПІ у Київському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення № 0000192330/0 від 14 квітня 2005 року в межах процедури адміністративного оскарження.
Остаточно просив відшкодувати з державного бюджету суму заборгованості по ПДВ за березень 2004 року в сумі 3 335 551 грн., за квітень 2004 року – в сумі 1 465 219 грн., стягнути з відповідача державне мито та судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з державного бюджету на користь ПП "Фінанси-Інвест" заборгованості з ПДВ в сумі 4 749 296 грн., в тому числі за березень 2004 року - 3 335 551 грн., за квітень 2004 року – 1 413 745, 00 грн.
В решті частині позовні вимоги залишені без розгляду.
Стягнуто з ДПІ у Київському районі м. Харкова держмито в сумі 25 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В касаційних скаргах заступник прокурора Харківської області та ДПІ у Київському районі м. Харкова, ДПІ у Київському районі м. Харкова в доповненнях до касаційної скарги, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП “Фінанси-Інвест”.
В суді касаційної інстанції прокурор Білик Л.С. та представники ДПІ у Київському районі м. Харкова – Свістунов І.В. та Вац О.І. підтримали доводи поданих касаційниї скарг та доповнень до неї.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області ПП “Фінанси-Інвест” вказує про правильність застосування судами Закону України “Про ПДВ” та просить постановлені по справі рішення залишити без змін.
В суді касаційної інстанції представник ПП “Фінанси-Інвест” – Чеховський Д.Ю. підтримав подані письмові заперечення.
Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., пояснення прокурора Білик Л.С., представників ДПІ у Київському районі м. Харкова – Свістунова І.В. та Ваца О.І., представника ПП “Фінанси-Інвест” – Чеховського Д.Ю., перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги (з урахуванням доповнень) підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, ПП “Фінанси-Інвест” направило до органів ДПС податкові декларації по ПДВ за березень та квітень 2004 року, в яких визначив до відшкодування з бюджету ПДВ за березень 2004 року в сумі 9 698 грн., за квітень 2004 року – в сумі 6 645 грн. шляхом зарахування на рахунок в банку після погашення його податкових зобов,язань протягом трьох наступних податкових періодів з часу подання декларації.
Вподальшому позивач подав уточнюючі розрахунки податкових зобов,язань з ПДВ у зв,язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192330/0 від 14 квітня 2005 року про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2004 року в сумі 4 938 770 грн.
ДПІ у Київському районі м. Києва було проведено планову документальну перевірку правильності задекларованих сум ПДВ за березень, квітень 2004 року, за результатами якої складено акт перевірки від 15 червня 2005 року; та перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства і платіжної дисципліни за період з 1 січня по 31 грудня 2004 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 23-1004 від 16 червня 2004 року.
Перевірками встановлено, що, згідно податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків, підприємстивом задекларовано до відшкодування суми ПДВ : за березень 2004 року в сумі 3 473 551 грн., за квітень 2004 року – 1 465 219 грн. шляхом зарахування на рахунок в банку після погашення його податкових зобов,язань протягом трьох наступних податкових періодів.
Причини виникнення від,ємного значення – придбання товару для здійснення фінансово-господарської діяльності у межах договорів комісії, де позивач є комісіонером.
Згідно рішення начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова № 73 від 18 червня 2005 року, податкове повідомлення-рішення № 0000192330 скасовано та відновлено по обліковій картці платника – ПП “Фінанси-Інвест” переплату в сумі 4 938 770 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги ПП «Фінанси-Інвест» та стягуючи на його користь з державного бюджету заборгованість по ПДВ за березень 2004 року в сумі 3 335 551 грн. та за квітень 2004 року - 1 413 745 грн.; суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що право позивача на відшкодування базується на нормах Закону України «Про ПДВ» та підтверджено належним чином складеними податковими накладними.
Колегія суддів вважає, що до такого висновку суди прийшли з порушенням ч. 4 ст. 11 КАС України, без з,ясування всіх обставин справи.
Відповідно до пункту 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вище зазначеного Закону).
Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7). У разі коли за результатами звітного періоду визначена різниця має від’ємне значення, то відповідна сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7). Тобто ця сума є бюджетним відшкодуванням і підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках передбачених Законом. (пункт 1.8 статті 1).
Таким чином, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
За змістом Закону України “Про податок на додану вартість” (п.1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4. та п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 ) право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов,язання по сплаті ПДВ в ціні товару.
Судами було встановлено, що позивач здійснював у березні розрахунки з продавцями за отримані ним ТМЦ на загальну суму 11 073 814, 01 грн. у вексельній формі, а в квітні розрахунки взагалі не проводились.
При цьому суд не звернув увагу на те, що директор ПП «Фінанси-Інвест» Букрєєв О.С. на останній сторінці акту перевірки зазначав, що вексельний розрахунок у березні 2005 року був здійснений за товар, придбаний до 1 березня 2005 року, а за товар, придбаний у березні-квітні 2004 року, оплата проводилась з розрахункового рахунку.
Крім того, згідно оборотно-сальдових відомостей підприємства за вказані періоди, оборот коштів на розрахункових рахунках в банках становить 153, 26 грн. – у березні 2004 року та 1 712 грн. – у квітні 2004 року.
За таких обставин судам слід було перевірити, чи оплачувався позивачем придбаний товар та чи сплачувався продавцями до бюджету ПДВ.
Судами також при розгляді спору про правильності заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ, по суті не були взяті до уваги результати проведення зустрічних перевірок контрагентів ПП «Фінанси-Інвест» та обставина, що ПДІ у Київському районі м. Харкова було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено доповнюючий акт перевірки № 2101/23-304/32235404 від 15 вересня 2005 року (до акту перевірки № 1462/23-304/32235404 від 16 червня 2005 року), на підставі якого ДПІ прийняла нове повідомлення рішення № 0000392330/0 від 15 листопада 2005 року щодо заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ, яка є предметом спору.
З огляду на викладене та враховуючи, що, відповідно до ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова та касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 18 липня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий – Харченко В.В.
Судді – Берднік І.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолич С.В.