УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 73033/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області на постанову Локачинського районного суду Волинської області від 01.03.2011р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

11.02.2011 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Локачинському районі Волинської області про зобов'язання його провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за попередні 6 місяців з врахуванням проведених виплат.

Постановою Локачинського районного суду Волинської області від 01.03.2011р. адміністративний позов задоволено, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області провести на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11.08.2010р. по 11.02.2011р. з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011р. прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», постанова набрала чинності з дня опублікування такої в Урядовому кур'єрі, 2011, 23.07.2011 № 133 - 23.07.2011р. Отже з 23.07.2011 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратили чинність.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст.. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, в частині задоволення позову судом.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області провести нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії за період з 11.08.2010 року по 11.02.2011 року відповідно до заявлених вимог та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Згідно ст.. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ч.10 ст. 1832, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області залишити без задоволення, постанову Локачинського районного суду Волинської області від 01.03.2011 року у справі № 2а-314/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор