Справа № 33ц-238/07 Головуючий у І інстанції- Старовойт Г.С.
Категорія 33 Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2007 року м. Луцьк
Колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Завидовської-Марчук О.Г.,
суддів: Расевича С. І., Русинчука М. М. ,
Мудренко Л.І., Стрільчука В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про розмежування присадибних земельних ділянок за касаційною скаргою позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 31 березня 2005 року,
встановила:
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона та відповідач проживають в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, їх земельні ділянки межують. У березні 2005 року відповідач ОСОБА_2., встановивши огорожу між будинковолодіннями, захопив частину її земельної ділянки, а саме - змістив межу між господарствами в сторону її будинку, що зафіксовано відповідним актом від 11 червня 2003 року. Відповідач відмовляється в добровільному порядку усунути перешкоди і встановити огорожу згідно з межовими знаками.
В червні 2004 року ОСОБА_2. пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про розмежування присадибних земельних ділянок згідно із генпланом
2
його забудови, мотивуючи свої вимоги тим, що фактична межа між будинковолодіннями відповідає генплану, а висновком узгоджувальної комісії, викладеним в акті від 11 червня 2003 року, рекомендується виключити у нього частину присадибної земельної ділянки, що є грубим порушенням земельного законодавства, так як це є виключною компетенцією сесії міської ради.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2004 року первісний позовом задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення огорожі між будинковолодіннями по межі згідно із генеральними планами забудови, для чого перенести огорожу в сторону будинковолодіння ОСОБА_2 у відповідності із додатком № 3 до заключения технічної експертизи від 22 листопада 2004 року.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розмежування присадибних земельних ділянок також задоволено і встановлено межу між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно із генеральним планом забудови ОСОБА_2, як це зазначено в додатку № 3 висновку експертизи. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 500 грн. відшкодування витрат по оплаті допомоги адвоката та 150 грн. 25 коп. вартості проведення експертизи.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 31 березня 2005 року рішення місцевого суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити без змін рішення Збаразького районного суду, покликаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд Тернопільської області не зазначив правову підставу такого висновку. Між тим, повний перелік цих підстав міститься в ст. 307 ЦПК України в редакції 1963 року, що діяла на час постановления вказаного судового рішення:
1) справа розглянута неповноважним суддею;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав
справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у
справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були
притягнуті до участі в справі.
Жодної з наведених підстав апеляційний суд не встановив і в оскаржуваній ухвалі не навів.
Неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду, відповідно до ст. 309 ЦПК України в редакції 1963 року є підставою для скасування рішення суду
з
першої інстанції і ухвалення нового рішення, а не для направлення справи на новий розгляд.
Таким чином, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, що згідно зі ст. 338 ІДПК України тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали і передачу справи на новий апеляційний розгляд.
Під час нового апеляційного розгляду суду необхідно усунути відмічені порушення і постановити судове рішення у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ІДПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу позивача за первісним позовом ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 31 березня 2005 року скасувати.
Справу направити на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Тернопільської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.