Справа №10-200/07 Головуючий у І інстанції Бачинський В.Л.
Категорія: запобіжний захід Доповідач Опейда В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 21 вересня 2007 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської
області в складі: головуючого - судді Опейди В.О.,
суддів - Матвієнко Н.В., Лозовського А.О.,
з участю прокурора - Агриш Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку апеляцію помічника прокурора міста Луцька на постанову Луцького міськрайонного суду від 11 вересня 2007 року, якою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, відмовлено у задоволенні подання про зміну запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд на взяття під варту, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луцького міськрайонного суду від 11 вересня 2007 року за поданням слідчого СВ Луцького MB УМВС України у Волинській області, погодженим з прокурором, відмовлено у задоволенні подання про зміну запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд на взяття під варту щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч1 СТ. 309 КК України.
У поданій апеляції помічник прокурора ставить питання про скасування постанови суду та направлення подання на новий судовий розгляд, посилаючись на безпідставність відмови у задоволенні подання про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, неврахування судом при прийнятті рішення фактів порушення ним умов підписки про невиїзд.
Вислухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній підстав, пояснення слідчого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію слід залишити без задоволення з таких підстав.
ОСОБА_1обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід у справах про злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років, застосовується лише у виняткових випадках. Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», такими є випадки, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
У поданні слідчого будь-яких виняткових обставин не наведено.
В судовому засіданні слідчий пояснив, що ОСОБА_1проходить курс лікування в наркологічному диспансері. Кримінальна справа направлена до суду для розгляду по суті.
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні подання про зміну щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора міста Луцька залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 11 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.