Справа № 2-445/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить постановити рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником згаданого житлового будинку, що стверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та рішенням суду. В будинку прописаний колишній чоловік позивачки - відповідач ОСОБА_2, з яким вони розлучились 21.06.2006 р. Відповідач не проживає в будинку позивачки з 2005 р., не здійснює оплати за послуги, він перейшов проживати в інше село, де має другу сім'ю. Покликаючись на ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України, яка визначає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, ОСОБА_1 просить задовольнити позов.

В судове засідання позивачка не з'явилась, подала заяву про розгляд справи в її відсутності. Одночасно зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала з наведених в позові підстав, просить задовольнити позов. Суду пояснила, що рішенням Городенківського районного суду від 05.12.2008 р. був задоволений позов ОСОБА_1 до Сороківської сільської ради, і її було визнано власником житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 Згідно з судовим рішенням позивачка в Коломийському МБТІ отримала витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що він перебував у шлюбі з позивачкою з квітня 1979 р., вони поселились в будинку її бабусі в АДРЕСА_1. Так як будинок був старий, вирішили на старому місці побудувати новий, в зв'язку з чим ним був отриманий дозвіл в Городенківського районного архітектора, протягом 1987-1995 років велось будівництво. Старий будинок не повалений. Оскільки двір, в якому проживало подружжя ОСОБА_1 відносився до колгоспного, то відповідачу належала частка в цьому дворі. А тому за його апеляційною скаргою апеляційним судом Івано-Франківської області в грудні 2011 р. було скасоване рішення Городенківського районного суду, згідно з яким за позивачкою було визнане право власності на житловий будинок, та постановлене нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сороківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. Він має частку у власності в будинку, разом із позивачкою та їх дітьми вони є співвласниками будинку, який раніше був колгоспним двором, тому просить відмовити в позові.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Довідкою Сороківської сільської ради № 285 від 15.07.2011 р. стверджено, що в АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка була головою двору, проживали ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зять; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, внучка; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, правнук; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, правнук; Також довідка містить відомості про те, що під даним господарським номером побудований новий житловий будинок (не зданий в експлуатацію), дозвіл на будівництво надано ОСОБА_2, останній зареєстрований в с. Сороки з 26.06.1987 р.

Ч.3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 р., яке набрало законної сили, скасоване рішення Городенківського районного суду від 05.12.2008 р., яким позивачка ОСОБА_1 була визнана власником житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, та ухвалене нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сороківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Згідно з ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» це положення діяло до 01 липня 1990 р., після чого застосовуються загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору.

Про те, що бабуся позивачки - ОСОБА_4 померла до настання зазначеної вище дати, вказано в мотивувальній частині Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 р.: ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6

Відповідач ОСОБА_2 станом на 15 квітня 1991 року не втратив права на частку в майні колгоспного двору в АДРЕСА_1, тому він не може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, як член сім'ї власника житла, який відсутній без поважних причин понад один рік.

Тому при вищенаведених доказах і обставинах справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

На підставі ч.2 ст. 405 ЦК України, ст. 150 Житлового кодексу України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 209,212, 214- 215, 218, 61 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, яке знаходиться в АДРЕСА_1, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ничик Г.І.