Провадження № 4/205/61/2012 р.

Справа № 205/1594/2012 р.

ПОСТАНОВА

01.06.2012м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Саландяк О.Я.

при секретарі Кащенко Г.Р.

з участю прокурора Багрія Є.А.

скаржника ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури Вінницької області Гуменюка А.А. від 25.04.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.05.2012 року звернувся до суду із скаргою на постанову старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури Вінницької області Гуменюка А.А. про відмову в порушенні кримінальної справи у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України. Не оспорюючи вірності висновку слідчого про правомірність винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, скаржник не може погодитись з тим, що в мотивувальній частині постанови зазначено про те, що в його діях формально містяться ознаки злочину, передбаченого ст. 368 КК України, але через малозначність, згідно ч. 2 ст. 11 КК України є малозначними, тобто не становлять суспільної небезпеки, не заподіли і не могли заподіяти істотної шкоди будь- кому, а тому його дії, пов'язані із одержанням службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням наданої ій влади або службового становища. Вважає, що не вчиняв злочин передбачений ст. 368 КК України, а тому вважає помилковим висновок ст. слідчого Гуменюка A.A. про те, що він такий злочин вчинив, однак він є малозначним. Вважає, що перевірка обставин даної справи проведена неповно без врахування всіх обставин даної події. Додає ксерокопію пояснень ОСОБА_4 без дати на ім»я голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Ковальського В.І., у якій вона просить не розглядати раніше подану нею заяву до відділу внутрішньої безпеки Вінницької області від 06.04.2012 року по факту вимагання у неї коштів працівником міліції ОСОБА_1 Скаржник вважає, що оскаржувана постанова стосується його інтересів, а тому відповідно до ст. 236-1 КПК України може оскаржити її до суду. Просить скасувати постанову старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури Вінницької області Гуменюка А.А. від 25.04.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 скаргу підтримали, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Скаржник ОСОБА_1 на запитання суду додатково пояснив, що колись можливо і вів розмову із ОСОБА_4 про гроші, але лише про гроші, які вона могла б надати своїй матері на лікування. Із ОСОБА_4 він зустрічався тричі: 09.03.2012 року, 04.04.2012 року та 05.04.2012 року. На момент зустрічей із нею йому було відомо, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 було відмовлено, але він їй пояснював, що останньому необхідно було з»явитися до райвідділу для складання відносно нього адміністративного протоколу за ст. 173 КУпАП, ніяких грошей не вимагав і не брав, пояснити те, що при його огляді за допомогою люмінесцентної лампи світились руки та одяг не може. Ніякої заяви ОСОБА_4 12.03.2012 року по телефону він не диктував так само як і не отримував від неї.

Захисник ОСОБА_2 додатково суду пояснив, що вважає правильним висновок слідчого про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України, вважає, що в його діях можуть вбачатись ознаки іншого злочину, вважає постанову суперечливою, оскільки відсутність складу злочину передбачає відсутність чотирьох його обов»язкових ознак і виключає малозначність, тобто встановлення в діянні ОСОБА_1 малозначності суперечить підставі закриття кримінальної справи за ст.6 п.2 КПК України. Посилався на Постанову Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» та вважає, що в разі закриття кримінальної справи слідчий зобов»язаний з»ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити потерпілого про це.

Прокурор вважає, що постанова скасуванню не підлягає, оскільки вона є обґрунтованою, винесена з дотриманням вимог КПК України.

Вислухавши пояснення скаржника, захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознакою злочину, передбаченого ст. ст.368 КК України, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури Вінницької області Гуменюка А.А. від 25.04.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України.

10.05.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із скаргою на вищезазначену постанову. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини гарантує кожній особі право на справедливий суд. Зокрема, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на судовий захист гарантується також і ст. 55 Конституції України. Також у відповідності до ст. 236-1 КПК України, особа може оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, якщо вона стосується ії інтересів, зокрема до суду. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 має право оскаржити постанову старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури Вінницької області Гуменюка А.А. від 25.04.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України.

Суд прийшов до висновку, що скаржником не пропущено строк на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Як пояснив скаржник, він отримава зазначену постанову 08.05.2012 року, в прокуратурі, а скаргу до суду подано 10.05.2012 року. В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази щодо терміну отримання зацікавленими особами копії постанови.

Судом відповідно до відмовного матеріалу встановлено, що ОСОБА_4 05.04.2012 року звернулася до відділу внутрішньої безпеки у Вінницькій області ДВБ УМВС України із заявою про вимагання в неї заступником начальника сектору дільничних інспекторів Жмеринського РВ УМВС України У Вінницькій області ОСОБА_1 3000 грн. за не притягнення до відповідальності її чоловіка ОСОБА_6, не дивлячись на написання нею заяв про відсутність претензій. Заява ОСОБА_4 зареєстрована належним чином (а.с 12). 05.04.2012 року було здійснено помітку, огляд та вручення 15 грошових купюр номіналом по сто гривень, що зафіксовано відповідним актом в присутності двох понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.13-19). Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.04.2012 року в ніші правої пасажирської дверки автомобіля «Шкода Октавія» д/нНОМЕР_1 по вул. Барляєва в м.Жмеринці було виявлено 15 помічених куп»юр номіналом по сто гривень, що були вилучені, а також в службовому кабінеті в УМВС Вінницької області по вул. Театральній в м.Вінниці огляд продовжено та за допомогою люмініцентної лампи на руках та кишенях ОСОБА_1 було виявлено люмінесцентну речовину, знято змиви (а.с. 20-21).

В своїх поясненнях ОСОБА_4 (а.с. 22,23) пояснювала, що ОСОБА_1 сам 12.03.2012 року телефонував їй із приводу написання заяви її мамою ОСОБА_9 про відсутність претензій до ОСОБА_6 про заподіяння останній тілесних ушкоджень, а при передачі ОСОБА_4 даної заяви ОСОБА_1 особисто повідомив її про необхідність передачі йому 3000 грн. за владнання даного питання. Для зібрання даної суми ОСОБА_4 попросила час, але 31.03.2012 року до неї знову зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про необхідність надання йому грошей. 04.04.2012 року ОСОБА_1 сказав ОСОБА_4, щоб вона принесла йому гроші до кінця дня, але вона цього не зробила, тоді вони 05.04.2012 року домовились про зустріч в м.Жмеринці біля готелю «Якдонадьдз», куди ОСОБА_1 під»їхав на власному автомобілі, ОСОБА_4 сіла до нього в машину, на його запитання пояснила, що вчора прийти не змогла та поклала гроші в нішу правої передньої дверки автомобіля, куди пальцем їй показав ОСОБА_1 та сказала, що там лише половина. ОСОБА_1 розвернув автомобіль та відвіз ОСОБА_4 назад.

Громадянка ОСОБА_9, що є матір»ю ОСОБА_4 (а.с. 26) у своїх поясненнях повідомила, що 08.03.2012 року вона отримала тілесні ушкодження від гр. ОСОБА_6, та звернулась до працівників міліції. Але оскільки вони помирились, нею 12.03.2012 року було зі слів дочки ОСОБА_4, написано заяву, яку по телефону останній диктував працівник міліції ОСОБА_1 та того ж дня із слів дочки їй стало відомо про те, що ОСОБА_1 вимагає в ОСОБА_4 3000 грн. за те, щоб закрити справу відносно ОСОБА_6, з яким її дочка проживає у цивільному шлюбі та вона чула, що ці гроші дочка мала передати ОСОБА_1 05.04.2012 року.

Громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.27-29) були присутні під час помітки грошей 1500 грн. номіналом по 100 грн. та передачі їх громадянці ОСОБА_4 та при проведенні огляду автомобіля гр. ОСОБА_1 та його особистого огляду, коли в його автомобілі було виявлено помічені гроші, а на руках та одязі під час освітлення люмінесцентною лампою виявлено світіння салатового кольору.

Відповідно до посвідчення, довідки та функціональних обов»язків (а.с.39-42) ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника СДІМ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області з 01.03.2011 року та повинен організовувати роботу дільничних інспекторів міліції, надавати юридичну та процесуальну допомогу при розгляді заяв та скарг, особисто розглядати заяви та скарги громадян, які потребують більш кваліфікованого втручання при перевірці, розподіляти для виконання дільничними інспекторами заяв, скарг, повідомлень, що надійшли в чергову частину, контролювати дотримання строків розгляду, якості та законності прийнятих рішень та інше.

У відмовному матеріалі № 364 по факту заяви ОСОБА_9 (а.с. 45-56) відсутня заява, що була написана ОСОБА_9 12.03.2012 року та була передана ОСОБА_4 ОСОБА_1 Постановою ДІМ Чернеги В.С. 08.03.2012 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Як вбачається із пояснень ОСОБА_4, що надані до скарги ОСОБА_1 вона діяла з метою викриття ОСОБА_1 як службової особи, що вимагала та отримала хабар, із підстав помсти.

Вина ОСОБА_1 в отриманні хабара від ОСОБА_4 в сумі 1500 грн. доведено матеріалами перевірки за даним фактом.

Відповідно до ст. 236-2 КПК України, суддя розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України.

Ст.99 КПК України передбачає, що при відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі у справах дітей, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Враховуючи, що проведеною перевіркою не встановлено складу злочину, передбаченого ст.368 КК України, слідчий підставно відмовив в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України, про що також зазначає і ОСОБА_1 у своїй скарзі.

Після повної перевірки обставин даної події, слідчим Гуменюком А.А. в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.04.2012 року також було зроблено правильний висновок про наявність в діях ОСОБА_1, пов'язаних із одержанням службовою особою хабара у грошовому вигляді за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням наданої їй влади або службового становища формально ознак злочину, передбаченого ст. 368 КК України, але через малозначність, згідно ч. 2 ст. 11 КК України є малозначними, тобто не становлять суспільної небезпеки, тому Жмеринською міжрайонною прокуратурою відповідно до ст. 99 КПК України передано матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Відповідно до відповіді УСБУ України у Вінницькій області від 14.05.12р. № 53/14-648 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 787Б про вчинення ним адміністративного корупційного правопорушення та надіслано до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області для розгляду по суті. Станом на день розгляду скарги адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 172-2 ч.1 КУпАП по суті не розглянуто.

Доводи скаржника та його захисника в скарзі та поясненнях, наданих в судовому засіданні про неповноту проведеної перевірки, помилковість висновку слідчого щодо малозначності діяння ОСОБА_1 та посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» та не з»ясування слідчим думки потерпілого в разі закриття кримінальної справи і не повідомлення потерпілого про закриття кримінальної справи не обгрунтовані, оскільки слідчий Жмеринської міжрайонної прокуратури у Вінницькій області прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, а не про закриття кримінальної справи за злочин, що передбачений ст. 368 КК України та віднесений до злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов»язаної з наданням публічних послуг, об»єктом яких є суспільні відносини у сфері службової діяльності. Дане рішення слідчий прийняв в межах своєї компетенції, встановленої ст. 112 КПК України, та прийшов до висновку про малозначність діяння, вчиненого ОСОБА_1 саме через відсутність у ньому такої ознаки, як суспільна небезпека, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст.6 ч.1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» та за ч.1 ст. 172-2 КУпАП, а наявність чи відсутність складу даного правопорушення буде перевірятися суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до порядку встановлено КУпАП і не може бути предметом розгляду даної скарги, оскільки порядку розгляду діяння, що не містить складу злочину чинним КПК України не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури Вінницької області Гуменюка А.А. від 25.04.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи у зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України - залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі семи діб з дня її винесення.

Суддя