№ 1-69/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року    Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді                                                                             Горулько О.М.

при секретарі                                                                                        Гудзенко С. В.

з участю прокурора                                                                              Шапошник С А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про

обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця с Забрідки Новосанжарського р-ну Полтавської області,  українця,  громадянина України,  освіта базова загальна середня,  не одруженого,  зареєстрованого в с.  Лучки Решетилівського р-ну Полтавської області,  проживаючого без реєстрації в с Литвинівка Решетилівського району Полтавської області,  працюючого в СТОВ „Говтва" трактористом,   в силу  ст.  89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  185 ч.3 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

Протягом листопада - грудня 2006 року підсудний ОСОБА_1.,  маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна,  в темну пору доби двічі приїжджав до складського приміщення СТОВ „Славутич",  розташованого в с.  Мушти Решетилівського району Полтавської області,  де шляхом виставлення цегли із вентиляційного отвору,  проникаючи всередину складського приміщення а також використовуючи саморобний підсак з припасованою металевою ручкою,  проникав в приміщення складу і таким чином умисно,  таємно,  із корисливих спонукань,  протягом відносно короткого проміжку часу,  одним і тим же способом,  із одного і того ж об"єкту,  стосовно одного і того ж предмета,  реалізуючи єдиний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна,  викрав із складського приміщення СТОВ „Славутич" 726 кг насіння соняшнику загальною вартістю 849, 42 грн.,  чим заподіяв СТОВ „Славутич" збитки у вказаному вище розмірі,  викраденим розпорядився на власний розсуд.

Будучи допитаним в судовому засіданні,  підсудний ОСОБА_1.   свою вину у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 185 ч.3 КК України,  визнав повністю і суду пояснив,  що в с Мушти Решетилівського району проживає його приятель ОСОБА_2. Він часто їздив доОСОБА_2. в гості і,  проїжджаючи повз токове господарство СТОВ „Славутич",  бачив,  як до складського приміщення завозили насіння соняшнику. У нього виник умисел на викрадення насіння соняшнику,  а тому у листопаді 2006 року він домовився із ОСОБА_2.,  ОСОБА_3. та ОСОБА_4. про крадіжку. Приблизно в середині листопада 2006 року вони вчотирьох на автомобілі,  яким він керує по довіреності,  у вечірній час поїхали до складського приміщення СТОВ „Славутич",  автомобіль разом із ОСОБА_3. та ОСОБА_4. залишили поблизу цього приміщення на полі,  а самі разом з ОСОБА_2. пішли до

складу. Там вони виявили вентиляційний отвір,  що був закладений цеглою без розчину. Вони витягли цеглу із вентиляційного отвору,  через отвір проникли всередину приміщення і набрали 10 мішків насіння соняшнику. Наступного дня він,  прочитавши у газеті оголошення про закупівлю насіння соняшнику,  відвіз викрадене насіння в с-ще Решетилівку,  де продав чоловікові на ім"я ОСОБА_5,  отримавши за соняшник кошти в сумі 135 грн. Цими коштами він розділився із всіма учасниками крадіжки. Продовжуючи реалізацію свого умислу на викрадення чужого майна,  він через декілька тижнів,  у грудні 2006 року знову поїхав в с. Мушти Решетилівського району,  цього разу - сам,  де із того ж самого приміщення за допомогою власноручно виготовленого підсака через вентиляційний отвір набрав 12 мішків насіння соняшнику,  викрадене насіння продав тому ж самому чоловікові,  одержавши за нього 300 грн. Виручені кошти витратив на власні потреби. У вчиненому щиро кається,  добровільно відшкодував збитки,  завдані злочином.

Фактичні обставини справи підсудним ОСОБА_1. не оспорюються,  його показання відповідають фактичним обставинам справи.

В силу  ст.  299 ч.3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин,  які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1.   за  ст.  185 ч.3 КК України є вірною,  оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку),  поєднану з проникненням у сховище.

При визначенні міри покарання суд керується вимогами  ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  який раніше не судимий,  за місцем проживання характеризуються позитивно,  займається суспільно корисною працею.

Обставинами,  які пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_1.,  суд визнає його щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин,  які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1.,  суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного,  приймаючи до уваги всі обставини справи і враховуючи те,  що в результаті вчиненого злочину тяжких наслідків не настало,  кількість та порівняно незначну вартість викраденого,  суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному покарання,  не пов"язаного із позбавленням волі,  оскільки вважає,  що його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції його від суспільства.

Крім того,  приймаючи до уваги сукупність обставин,  що пом"якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  з урахуванням особи винного,  суд приходить до висновку про можливість застосування  ст.  69 КК України та призначення підсудному ОСОБА_1. більш м"якого покарання,  ніж зазначено в санкції частини 3 статті 185 КК України.

СТОВ „Славутич" до підсудного ОСОБА_1. заявлено цивільний позов про відшкодування збитків,  заподіяних злочином,  у розмірі 2500 грн.

Приймаючи до уваги те,  що представник цивільного позивача в судове засідання не з"явився і не підтримав позов,  суд вважає за необхідне цивільний позов СТОВ „Славутич" залишити без розгляду,  роз"яснивши позивачеві його право звернутися до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за  ст.  185 ч.3 КК України визнати винним та із застосуванням  ст.  69 КК України призначити йому покарання у виді виправних робіт на

строк - 2 (два) роки з відрахуванням із суми заробітку засудженого в дохід держави двадцяти відсотків.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов СТОВ „Славутич" про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди - залишити без розгляду. Роз"яснити цивільному позивачеві його право звернутися до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Речові докази - автомобіль „МАЗДА-323" реєстраційний номер НОМЕР_1,  переданий на зберігання до Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області (а.с.  58),  повернути володільцю - ОСОБА_6. (а.с.  39).

Речові докази - зразки насіння соняшнику,  передані на зберігання до Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області (а.с.  58),  повернути володільцю - СТОВ „Славутич".

Вирок може бути оскаржений протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний  суд.