Справа №2-а-261/07

копія                                                      ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року Ленінського районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого........................................................ Бутельської Г.В.

при секретарі......................................................... Нетесі С.М., Монзуль К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МНС України в Кіровоградській області про відшкодування невиплачених грошових сум, -

Встановив:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Головного управління МНС України в Кіровоградській області про стягнення грошової винагороди. Вказав, що він проходив військову службу у 1-му територіальному рятувальному загоні (військова частина Д0070) м. Кіровоград. З 01.01.2006 року проходить військову службу в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління МНС України в Кіровоградській області на посаді водія-сапера групи піротехнічних робіт. За час служби у 1-му Територіальному рятувальному загоні він виїжджав на розмінування вибухонебезпечних предметів (ВНП) у складі піротехнічної групи, за що отримав грошову компенсацію у розмірі 54 грн., яку обчислювали згідно розпорядження Державного секретаря №21-10115/27 від 16 жовтня 2001р., грошова компенсація за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження ВНП повинно проводитись відповідно до постанови KM України від 6 квітня 1998р. № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців"; роз"яснень першого заступника Міністра МНС №02-2160/19 від 4 травня 1998р.; наказу Міністра МНС України №243 від 18 вересня 2000р. "Про затвердження інструкції про порядок та умови виплати військовослужбовцям Цивільної оборони України винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухово-небезпечних предметів".

Відповідач йому відмовив в перерахунку, мотивуючи тим, що виплата компенсації проводилась не за кожне знешкодження ВНП, а за кожний виїзд і тільки за одну одиницю самого більшого калібру, він не згоден з нарахованою сумою 1512 грн. (54 грн. за день), в той час як згідно розрахунку повинна бути нарахована сума в розмірі 25042,5 грн., тобто невиплата складає 23530.5 грн. Проведений з ним розрахунок суперечить вимогам ст.ст.56, 95 Інструкції "Про зачищення місцевості від ВНП", затвердженої наказом №55 - збір та переміщення ВНП з метою їх групового знищення заборонено. Знешкодження кожного ВНП повинно проводитись окремо після вилучення їх на поверхню землі.

Відповідно до Наказу МНС України № 320 від 8 листопада 2005р. 1-й територіальний рятувальний загін (військова частина Д0070) розформований, а правонаступником визначено Головне управління МНС України в Кіровоградській області. Просить стягнути з відповідача на його користь винагороду за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження ВНП у розмірі 25042,5 грн., судові витрати утримати з відповідача.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник  відповідача  позов  не  визнав,   пояснив,   що  з   позивачем  був проведений розрахунок відповідно до постанови KM України № 452 від 6 квітня 1998р.

2

та наказу МНС №243 від 17 вересня 2000р., нарахування виплат грошової винагороди позивачу здійснювалася в порядку та розмірах рекомендованих розпорядженням Держсекретаря МНС України від 16.10.2001 р. № 21-10115/27 згідно якого винагорода сплачується не за кожне окреме знищення, а за кожний виїзд і лише за одну одиницю найбільшого калібру з кількості знищених ВНП, крім цього позивач пропустив строк звернення до суду, тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в в/ч Д-0070, у складі групи розмінування виконував роботи по розшуку, підніманню, розмінуванню та ' знешкодженню ВНП, що підтверджується наказами військової частини, загальними актами на виконання робіт по очищенню місцевості (а.с. 82-163) З 01.01.2006р. згідно наказу № 320 від 08.11.2005 року, ОСОБА_1проходить військову службу в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління МНС України в Кіровоградській області на посаді водія-сапера групи піротехнічних робіт.

Відповідно до наказу МНС України №320 від 08 листопада 2005 року 1-й територіальний рятувальний загін ( в./ч. №Д0070 ) розформований, а правонаступником визначено Головне управління МНС України в Кіровоградській області.

Згідно розрахунку виплати грошової винагороди за розмінування позивачу виплачено суму із розрахунку однієї одиниці найбільшого калібру з кількості знищених ВНП в розмірі 54 грн., що підтверджується поясненням позивача, не заперечується та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення, що стимулює їх заінтересованість в військовій службі, порядок і розміри якого встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 04.10.96 р. № 923 та Постановою КМУ від 06.04.98 № 452 та від 02.05.2000 р. № 829 визначено основні і додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців в тому числі і передбачено винагороду за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухово-небезпечних предметів. На виконання зазначених нормативних актів Наказом Міністра Оборони України від 26.06.2000 р. № 153 затверджено «Інструкцію про порядок та умови виплати військовослужбовцям Збройних Сил України винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухово-небезпечних предметів», яка погоджена Міністерством фінансів, праці та соціальної політика та зареєстрована в Міністерстві юстиції 05.12.2000 р. за № 390/5111.

Суд вважає, що позивачу правильно виплачено грошову винагороду за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження ВНП з урахуванням порядку розрахунку, відповідно до Постанови КМУ від 06 квітня 1998 року №452 "Про упорядкування додаткових видів забезпечення військовослужбовців", наказу МНС України від 18 вересня 2000 року №243 " Про затвердження Інструкції про порядок та умови виплати військовослужбовцям ЦО України винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів" та інструктивної вказівки МНС України від 16 жовтня 2001 року №21-10115/27 "Про виплату військовослужбовцям винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приймаючи до уваги, що позивач отримав грошову компенсацію в розмірі 54 грн. в 2004 році, з заявою про додаткову оплату за виконання піротехнічних робіт до

3

керівництва військової частини №Д0070 не звертався, до суду звернувся 05 квітня 200 року, тому суд вважає, що ним пропущений строк звернення до суду. Керуючись ст. 160 КАС України, суд

Постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління МНС України в Кіровоградській області про відшкодування невиплачених грошових сум - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня її складання в повному обсязі через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.