Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 2622 /2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.
Судця-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Денисенко Т.С.
суддів: Коваленко А.І.
Кримської О.М.
При секретарі: Винник І.С
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2.
У позовній заяві зазначав, що з 01.11.2004 року працював у ПП ОСОБА_2 водієм - експедитором .за трудовим договором. 05.08.2006 року його було звільнено за власним бажанням на підставі ст. .38 КЗпП України. В день звільнення відповідач не розрахувався з ним остаточно, заборгувавши заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку. У зв'язку з чим просив суд стягнути з ПП ОСОБА_2 заборгованість по зарплаті 550, 62 грн., компенсацію за невикористану відпустку , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за липень 2006 року у сумі 120, 12 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 208, 75 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та постановити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи .
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що з 01.11.2004 року позивач працював у відповідача у ПП ОСОБА_2 водієм - експедитором за трудовим договором. Заробітна плата ОСОБА_1 складала 350грн. 12.07.2006року ОСОБА_1 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого отримав тяжку травму, пошкодив відповідачу товар на велику суму та автомобіль. З цього дня позивач припинив виходити на роботу. Відповідач розшукував ОСОБА_1 , але за місцем проживання останній був відсутній. В жовтні 2006 року ОСОБА_1 надіслав відповідачу заяву про його звільнення.
Оскільки позивач працював у ПП. ОСОБА_2 за трудовим договором, який був зареєстровано в державній службі зайнятості, відповідач не мав можливості звільнити ОСОБА_1 за його відсутності. В лютому 2007 року відповідач був запрошений в державну службу зайнятості, куди звернувся позивач та зробив запис в трудову книжку про звільнення останнього з 05.08.2006 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. При цьому передав ОСОБА_1 трудову книжку, а від грошей позивач відмовився.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , стягнення з відповідача на його користь заробітну плату за липень 2006 року в сумі 120грн. 12 коп. та компенсацію за відпустку в сумі 208 грн.76 коп. Оскільки ОСОБА_1 не працював у відповідача з липня 2006року та прийнятими відповідачем мірами розшуку не був знайдений, судом не встановлено вини відповідача в затримці виплати розрахунку ОСОБА_1
Рішення суду відповідає обставинам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.