Судове рішення #23065018

Справа № 22-ц-1795/2012 Провадження № 22-ц/2590/1795/2012 Головуючий у I інстанції - Лиманська М. В.

Категорія - цивільна Доповідач - Горобець Т. В.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


25 травня 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГоробець Т.В.,

суддів:Іваненко Л.В.., Смаглюк Р.І.

при секретарі:Мартиновій А.В.,

за участю:представника відповідача ОСОБА_5


розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на додаткове рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів ,


в с т а н о в и в:


Додатковим рішенням Городянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року було доповнено рішення Городянського районного суду від 19 березня 2012 року та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_7 аліменти у розмірі ј частки заробітку /доходу/ відповідача на період перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, починаючи з 10.02.2012 року.

В апеляційній скарзі на ОСОБА_6 ставить питання про скасування додаткового рішення та визначення єдиної частки на утримання сина та дружини у розмірі 1/3 частини його заробітку / доходу/ , а після досягнення дитиною трьої років - у розмірі ј частки доходу відповідача до досягнення дитиною повноліття.

Доводами апеляційної скарги є посилання на порушення судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення положень ст. 183 ч.2 СК України, за змістом якої, на думку апелянта, при наявності двох утриманців, у тому числі і дитини та дружини, суд має визначити єдину частку для стягнення аліментів. Тобто, спочатку, стягнути аліменти у розмірі 1/3 частки на двох утриманців, до досягнення дитиною трьох років, а потім - стягнути ј частку заробітку / доходу/ до досягнення дитиною повноліття.



Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що, звертаючись з позовною заявою до суду ОСОБА_7 просила суд розірвати шлюб між сторонами, стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі ј частки доходу відповідача, та стягнути на її утримання у зв"язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, також 1/4 частку заробітку/ доходу / ОСОБА_6 до досягнення дитиною трьох років ( а.с.2).

У судове засідання суду першої інстанції сторони не з"явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, відповідач ОСОБА_6 у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.( а.с.16).

У рішенні від 19.03.2012 року за результатами розгляду справи судом не було ухвалено рішення у частині вимог про стягнення аліментів на утримання дружини у зв"язку з перебуванням її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. ( а.с.17).

Відповідно до правил ст. 220 ЦПК України суд, який ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони надавали докази та давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на свій розсуд.

Відповідно до змісту ч.1 ст.11 та ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Тобто, ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції діяв виключно у межах вимог матеріального та процесуального закону, що виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Посилання у апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції ст.183 СК України при визначенні загального розміру аліментів на утримання дитини до повноліття та дружини, до досягнення дитиною трьох років є безпідставним, так як ця норма права не регулює правовідносини що виникли у зв"язку з обставинами, на які позивачка посилається при зверненні з позовом про стягнення аліментів на своє утримання.

За вказаних обставин додаткове рішення суду першої інстанції від 13.04.2012 року є законним та обґрунтованим , а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування чи зміни.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308,313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -


У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити .

Додаткове рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2012 року залишити без змін.


Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуючий:Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація