№ К- 680/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“05” липня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Ткачук Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт» на рішення господарського суду Чернігівської області від 15.07.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2005р.
справа № 6/113а
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт»
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2005 року ВАТ «Чернігівнафтопродукт» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі – ДПІ у м. Чернігові) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001632323/0 від 03.03.2004р., № 0001632323/1 від 19.05.2004р., № 0001632323/2 від 18.06.2004р.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.07.2005р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2005р., позов задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові № 0001632323/0 від 03.03.2004р., № 0001632323/1 від 19.05.2004р., № 0001632323/2 від 18.06.2004р. в частині визначення фінансової санкції в розмірі 5752,50 грн. сумою податкового зобов’язання, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, ВАТ«Чернігівнафтопродукт» оскаржило їх в касаційному порядку, посилаючись в касаційній скарзі на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами порушено норми матеріального права, а також, що суди визнали встановленими обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, за умови недоведеності таких обставин та просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове рішення по справі про повне задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів, оцінка яких відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, за правилами якого здійснювався розгляд справи місцевим господарським судом, аналогічним вимогам ст. 86 КАС України, встановлено відповідно до ст.2, пунктів 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції від 01.06.2000р. № 1776-III(із змінами та доповненнями), постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», що придбання покупцями у ВАТ«Чернігівнафтопродукт» пально-мастильних матеріалів (ПММ) з попередньою оплатою їх вартості в готівковій та безготівковій формі та отриманням відповідних карток багаторазового використання (талонів, електронних карток та ін.), які надають право на отримання ПММ, не звільняло позивача від обов‘язку проведення через реєстратори розрахункових операцій (РРО) за місцем реалізації – АЗС ВАТ «Чернігівнафтопродукт» - операцій по відпуску придбаних ПММ із застосуванням вказаних карток (талонів або електронних карток та ін.). І в даному випадку контролюючий орган правомірно застосував п.1 ст.3, ст.17 Закону України № 1776-III (із змінами та доповненнями).
Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, що визначені позивачу в оспорюваних повідомленнях-рішеннях штрафні (фінансові) санкції не є податками і зборами (обов’язковими платежами), визначеними в ст.ст. 14,15 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991р. (із змінами і доповненнями). І, відповідно, в разі їх не сплати до позивача податковим органом не могли бути застосовані наслідки, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III(із змінами і доповненнями). Судами також правильно визначено, що в даному випадку спірні повідомлення-рішення в частині визначення фінансової санкції як податкового зобов’язання були прийняті контролюючим органом неправомірно.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності вказаних висновків судів попередніх інстанцій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чернігівнафтопродукт» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 15.07.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді
(підпис)Ланченко Л.В.
(підпис)
Нечитайло О.М.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Степашко О.І.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко